Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Привид старої картонки. Коли і яким буде закон про тару й упаковку

tpvСучасні практики й законодавство щодо відходів потрібні нам ще з позавчора

Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники.

Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер.

Рахуємо на мільйони тонн

У пояснювальній записці до законопроекту «Про упаковку та відходи упаковки» (№ 4028), який нині активно обговорюють у Верховній Раді, навіть порахували, чого скільки гниє, іржавіє або просто плаває у смердючій каші непотребу. Відходів паперу і картону пропадає понад півтора мільйона тонн, скла — мільйон, полімерів — 0,6 мільйона. Не кажучи вже про те, що водночас погіршується і так несприятлива екологічна ситуація, а замість викинутих геть півтора мільйона картону й паперу треба виробити стільки ж нових, спилявши для цього відповідну кількість дерев. Гей, хто там розпинається про лисі Карпати?

Ще трохи цифр для розуміння ситуації. За даними Мінрегіону, в 2014-му перероблено й утилізовано лише 4,2% побутових відходів: 1,7% — спалено і лише 2,5% передано на переробні підприємства як вторинну сировину. Решта потрапила на звалища — добре, якщо офіційні.

Упаковка становить приблизно 30% побутових відходів, тобто потенціал для завантаження переробних підприємств ще ого-го. Як і сам потенціал ринку переробки відходів.

Битва за золоту жилу

У березні 2015-го Кабмін скасував постанову № 915 («Про створення Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укр?екоресурси»). Буденний начебто папірець викликав бурхливу реакцію. «Кабмін б’є по корупції», — написав тодішній очільник Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус. Закрили це підприємство у зв’язку з великою кількістю скарг. «Коли зустрічаюся з бізнес-асоціаціями, перше, на що вказують, — це «Укрекоресурси», які збирають гроші на утилізацію тари, не здійснюючи її», — сказав тодішній міністр. — Тому Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата, інші подібні організації просять прибрати це агентство».

Справді, «Укрекоресурси» мало займатися створенням умов для збирання, сортування, транспортування, переробки й утилізації відходів як вторинної сировини. За офіційними даними, дохід підприємства за підсумками 2013 року становив понад 84 мільйони гривень, чистий прибуток — майже чотири мільйони. Але чимало експертів вказували на те, що остання цифра мала бути набагато більшою — кошти, які платили імпортери під час ввезення товарів за майбутню переробку тари та упаковки, просто розкрадалися.

Святе місце порожнім не буває

Нині є чимало охочих замість «Укрекоресурсів» створити аналогічне державне підприємство. Водночас є група депутатів, які за підтримки бізнес-спільноти хочуть впровадити європейський принцип поводження з відходами тари та упаковки без участі держави. Він називається РВП — «розширена відповідальність виробника». Це означає, що підприємці створюють неприбуткову організацію розширеної відповідальності (ОРВ). Вона бере на себе відповідальність за збір та переробку твердих побутових відходів. Так само, як і з «Укрекоресурсами», виробники товарів в упаковці (але цього разу не лише імпортери) сплачуватимуть відповідні кошти цій організації, які ОРВ використовуватиме на фінансування роздільного збирання відходів упаковки, проведення роз’яснювальної роботи серед населення, створення спеціальних місць для роздільного збирання.

Запроваджують також поняття «норма переробки» — відсоток врятованих від поховання на звалищі твердих побутових відходів (ТПВ). Спочатку вона буде не дуже високою, але з розвитком системи збору та переробки, зростатиме. Наприклад, у Німеччині переробляють 63% ТПВ. Передбачено й певну систему фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами упаковки.

А судді —  хто?

Водночас хто саме і як фіксуватиме ці порушення і якою буде кара за них — не дуже зрозуміло. У системі охорони довкілля нині відбуваються «горотворчі» процеси (офіційно це називають «інституціональними змінами»). Триває (або принаймні готують) перерозподіл повноважень між міністерствами, агентствами й інспекціями. Тому заступник директора профільного департаменту Мінприроди Олександр Семенець дуже обережно висловився щодо можливої підтримки законопроекту міністерством до завершення такого перерозподілу. Цю обережність пан Семенець озвучив під час недавньої зустрічі членів Європейської бізнес-асоціації з чиновниками. А предметом обговорення була Національна стратегія поводження з відходами. Бізнес-спільнота загалом підтримує стратегію, проте має суттєві зауваження і пропозиції до тексту її проекту. А ще — не хоче відтерміновувати ухвалення законопроекту до моменту ухвалення Національної стратегії, чого, навпаки, хоче міністерство.

Я теж, десятки років вивчаючи тему поводження з відходами, підтримую і законопроект, і стратегію, але… Чи будуть вони працювати? Чи варто писати гори паперів, якщо написане лише на них і залишиться? Так-так, я про ту саму політичну волю і правовий нігілізм, брак яких у нашій державі став уже притчею.

Нещодавно наші телевізійні колеги показали, як працює схема надзбагачення у вивезенні сміття. Замість везти столичний непотріб на сміттєспалювальний завод «Енергія» або на спеціалізований полігон № 5 і платити належний тариф заводу або полігону, сміттєвози прямують до необладнаних звалищ, на яких тариф у 2—2,5 раза нижчий. Про те, що після цього сюжету Київміськдержадміністрація з кимось із сміттєперевізників розірвала контракт, я не чув. Так само, як і про те, що Держекоінспекція когось покарала за забруднення довкілля. Знаю-знаю, що реформу в ній почато, як і те, що триватиме вона три роки. Ми ж за цей час потонемо у смітті.

Почнемо cпочатку?

Мене, як і бізнесменів, не надихає ідея зачекати з ухваленням законопроекту № 4028 до затвердження Національної стратегії поводження з відходами. Так, вона потрібна. Це перша за 25 років спроба окреслити основні напрями державної політики у сфері поводження з відходами (хоча Програму профільну розробляли). «Без стратегії не буде профільних інвестицій, — заявив на засіданні урядового комітету перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. — Наші закордонні партнери хочуть знати, як буде розвиватися галузь у найближчі 10 років».Проект стратегії — це 600-сторінковий документ, розроблений за підтримки ЄБРР. Враховано специфіку кожного із семи видів відходів: твердих побутових, будівельних, небезпечних, промислових, сільськогосподарських, електричних та електронних й акумуляторів. Сьомий — це так звані окремі групи відходів — те, що не вписалося у перші шість категорій: медичні, транспортні засоби, відходи садів і парків тощо.

Після схвалення на урядовому комітеті проект стратегії оприлюднять для громадського обговорення. Далі — опрацювання та врахування зауважень і пропозицій та подання згідно з процедурами на затвердження уряду. Чи варто чекати з ухваленням законопроекту до завершення цих процедур? Його автори вважають, що ні. І стратегія, і законопроект відповідають тим самим європейським директивам. А часу для виправлення ситуації небагато. Бо питання стоїть руба: якщо ми захоронюватимемо відходи, а не перероблятимемо, то вони поховають нас.

Олег Листопад, 15.12.2016 http://ukurier.gov.ua/uk/articles/privid-staroyi-kartonki/

1 comment to Привид старої картонки. Коли і яким буде закон про тару й упаковку

  • Юлія

    Доброго дня, пане Олеже! Я не еколог, не громадський діяч. Я звичайна людина, проте хочц подякувати Вам за Ваші статті, за цей сайт. Надіюсь, получиться достукатись до людей, щоб вони задумались про те, наскільки ми засмічуємо навколишнє середовище.
    На мою думку, проблема не в законодавстві, а в свідомості людей. Ніхто нас змалку не навчив і не показав власним прикладом як потрібно сортувати сміття, дбати про навколишнє середовище тощо. Інколи складається таке враження, що деяким людям стидно сортувати сміття, що це справа безхатченків. Побувавши в країнах Європи, подивившись як там живуть люди, я зробила висновок: нічого в нас не зміниться, допоки ми самі, всі громадяни, не докладемо до цього зусиль.
    Наведу приклади того, що робимо ми, звичайна молода українська сім”я, для збереження навколишнього середовища, до чого ми дойшли самі внаслідок побаченого закордоном:
    1. сортуємо сміття ( у нас вдома є такі контейнери: для паперу та картону / для пластику / для скла / контейнер для інших відходів)
    2. батарейки ми викидаємо в спеціальні контейнери ( наприклад, у мережі магазинів “Watsons” є такі).
    3. Використовуємо еко-сумки (це суттєва економія коштів, виглядають красиво, не засмічуємо середовища). До речі, гарний корисний подарунок.
    4. Використовуємо енергозберігаючі лампочки, побутову техніку класу “А”.
    5. Щоб менше було відходів пластику, використовуємо багаторазові бутилки (наприклад, Me bottle. На ринку їх сьогодні представлено багато різних).Чудовий подарунок теж.
    6. Цей пункт спірний, адже я досі вважаю, що кника – хороший подарунок, але все ж . Ми любимо читати, проте, зазвичай, більше одного разу книгу не читаємо. Все частіше купуємо електронні версії книг або користуємось послугами бібліотеки.
    7. В теплу пору року надаємо перевагу велосипедам, а не громадському транспорту.
    8. Якщо є можливість, ходимо сходами. а не їздимо ліфтом. І для здоров”я корисно, і електреку зберегли.
    9. На змішувачах для води використовуємо спеціальні насадки. В результаті до води додається повітря і получається менший її розхід. Того, що вода змішана з повітрям ніхто навіть і не помічає=) а економія суттєва.
    На даний момент це все, що змогла згадати. Зараз це наш стиль жилля. Ніякого дискомфорту. Навпаки, коли у когось гостюємо, то так бракує наших різних контейнерів.
    Проблема спочатку виникла з пошуком недалекого пункту прийому сировини. Було б чудово, якби існувала детальна карта з позначеними на ній пунктами прийому вторсировини, батарейок, відпрацьованої техніки.
    Вважаю, що тему збереження навколишнього середовища потрібно популяризувати. Кожен з нас може робити щось корисне для навколишнього середовища кожен день, майже не докладаючи зусиль та коштів.
    Хоча б для експерименту пропоную кожному лише на місяць посортувати вдома папір,картон/ пластик/скло і оцінити скільки багато відходів від сім”ї на місяць, уявити скільки назбирується за рік/ кілька років, помножити це на кількість таких же сімей і задуматись: куди ми “котимось”?
    Пане Олеже, Вам ще раз дякую за Вашу роботу, бажаю подальшого її розвитку; віддачі від читачів та органів державної влади.
    З повагою, Юлія Дацко

Leave a Reply