Останні записи

Про нові екозакони без істерик і маніпуляцій

Президент України підписав два екологічних закони № 2023 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) та 2604 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин). Нові закони:

  1. Підсилюють адміністративну відповідальність за забруднення лісів, збільшуючи штрафи в п’ять разів за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, яке охороняє ліси від шкідливого впливу (ст. 71 Адмінкодексу України), а також збільшують в п’ять разів штрафи за забруднення лісу відходами (ст . 73 Адмінкодексу України).
  2. Підсилюють адміністративну відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах, збільшуючи штрафи в п’ять разів (ст. 77 Адмінкодексу України).
  3. Покращують захист тварин від жорстокого поводження. Так, ст. 17 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» тепер забороняє використання забороненого в багатьох країнах Європи фосфіду цинку, яким українські догхантери десятиліттями труїли собак та інших тварин. У статті 174 Адмінкодексу збільшуються в 10 разів штрафи за незаконну стрілянину в населених пунктах з вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також тепер за порушення цієї статті передбачено обов’язкову конфіскацію зброї. Ці заходи мають на меті перешкодити незаконній діяльності догхантерів, які відстрілюють безпритульних тварин в населених пунктах. У ст. 19 Закону «Про тваринний світ» вводиться норма, згідно з якою за жорстоке поводження з дикими тваринами припиняється право спеціального використання об’єктів тваринного світу.
  4. Підсилюють охорону червонокнижних видів флори і фауни. Тепер за знищення місця проживання червонокнижного виду флори або фауни буде наступати адміністративна відповідальність (зміни в ст. 20 Закону «Про Червону книгу України» та в ст. 90 Адмінкодексу України). Парадоксально, але раніше відповідальності за знищення місць проживання червонокнижних видів в Україні не існувало, чим грубо порушувалася ст. 6 Бернської конвенції. Крім цього в ст. 70 Лісового кодексу України внесено дуже важливе доповнення, згідно з яким забороняється рубка дерев з гніздами рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, а також рубка дуплистих дерев, які є місцями проживання багатьох червонокнижних видів тварин — кажанів, сов, жука-відлюдника та інших.
  5. Затриманий стріляв щуку з гвинтівки під час нересту. 1986. Фото з архіву ДОП Київського університету

    Підсилюють боротьбу з браконьєрством. Тепер згідно з доповненнями до ст. 43 Закону «Про мисливське господарство та полювання» браконьєр зобов’язаний відшкодовувати вартість незаконно добутої продукції полювання в будь-якому випадку.

  6. Ускладнюють проведення «панських полювань» в природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних парків, ландшафтних регіональних парків, заповідних урочищах. Раніше такі полювання проводилися в них під виглядом селекційного відстрілу. Тільки в Кримському заповіднику під виглядом «селекції» Янукович і його оточення щорічно офіційно відстрілювати 15 оленів, 10 кабанів, трьох муфлонів. Тепер селекційний відстріл під виглядом «санітарних» заходів в заповідних об’єктах і зонах заборонено (додано в ст.16 Закону «Про природно-заповідний фонд України»). Вдалося заборонити ще й інше юридичне прикриття панських полювань в заповідних об’єктах і зонах — так звані «біотехнічні заходи». На практиці лісники організовували в заповіднику взимку підгодівлю і солонці для диких копитних, біля яких встановлювалися на деревах спеціальні мисливські вежі, з яких відстрілювалися підгодовані взимку тварин. Такі вежі біля місць проведення «біотехнічних» заходів з успіхом організовувалися в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику, Кримському заповіднику. Багато таких браконьєрських веж було біля місць «біотехнії» в національному парку «Гуцульщина» (на території парку «без вилучення», зокрема, в Кутському лісгоспі). Часто можна виявити їх в заповідних урочищах. Тепер згідно з доповненнями до ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України» організація «біотехнії» для проведення царських полювань неможлива.

Важливо! Термін «біотехнія» юридично визначається Законом «Про мисливське господарство і полювання», і жодним чином не стосується боротьби з інтродуцентами (гледичія абощо) або регуляції чисельності хижаків поблизу колоній чорноморських птахів тощо.

  1. Підсилюють охорону тваринного і рослинного світу шляхом підвищення адміністративної відповідальності в 10 разів за порушення вимог охорони середовища перебування і шляхів міграції диких тварин, їх переселення і акліматизації (ст. 87 Адмінкодексу України), а також за порушення правил створення та використання зоологічних або ботанічних колекцій (ст. 88-2 Адмінкодексу України). Тепер закон чітко (ст. 63 Закону «Про тваринний світ») прописує, що розмір компенсації за незаконний видобуток об’єктів тваринного світу встановлює Кабмін (раніше це не було прописано в Законі, що дуже ускладнювало розробку такс за знищені об’єкти тваринного світу).
  2. Підсилюють адміністративну відповідальність за контрабанду об’єктів тваринного і рослинного світу в 10 разів (ст. 88 Адмінкодексу України).
  3. Підсилюють режим заповідності в природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних парків, ландшафтних регіональних парків, заповідних урочищах. Доповнення до ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України» забороняє проведення в заповідних об’єктах лісокультурних робіт (в Дніпровсько-Орільському заповіднику ще недавно садили навіть інтродуцента — білу акацію), рубку дуплистих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних (в Карадагському заповіднику широко практикувалися масові екскурсії на катерах, чим наносилася велика шкода прибережній фауні і забруднювалася нафтопродуктами заповідна акваторія), сінокосіння механізованими способами (за допомогою комбайнів, тракторів і автомобілів, які щовесни влаштовують криваву баню диким тваринам, давлячи гнізда птахів, різучі ножами комбайнів зайчат і перепілок).

Важливо: Зверніть увагу, що мова йде лише про заповідні зони і лише про важку техніку!

  1. Беруть під захист найстаріші дерева, рубати які в лісі тепер заборонено згідно з поправкою до ст. 70 Лісового кодексу України.
  2. Відтепер об’єктами природно-заповідного фонду повинні керувати директори, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту. Пора бухгалтерів, пожежників і міліціонерів на чолі заповідної справи підійшла до кінця (доповнення до ст. 12 Закону «Про природно-заповідний фонд України»). Кращі директора українських заповідників та національних парків М. Чорний і Г. Молодан були за освітою біологами. Перший директор польського національного парку Біловезька пуща Й. Пачосьий теж був біологом, також як перший директор українського заповідника Конча-Заспа М. Шарлемань. Якщо хто з сучасних нормальних директорів, що мають іншу освіту, захоче продовжити свою роботу, в Україні є можливості отримати ще одну освіту — екологічну або біологічну.

Важливо: Чинні контракти директорів установ ПЗФ не можуть бути розірвані через набуття законом чинності.

Закони розроблені народними депутатами України, членами Комітету з екології Верховної Ради (№ 2604 — Анатолієм Дирівим та Остапом Єднаком ;  № 2023 — Павлом Дзюбликом, Анатолієм Дирівим, Остапом Єднаком та Олексієм Ленським)  за участі фахівців Мінприроди, Громади рибалок України, ЕкоПраво-Київ, Київського еколого-культурного центру, Дружини охорони природи «Зубр».

Ці закони вносять істотні зміни в роботу наших природоохоронних органів та установ, імплементують принципи міжнародного і європейського законодавства, зокрема, Бернської конвенції, в  українську природоохоронну практику.

Коментар одного з розробників законопроектів Володимира Борейка:

— Реформи в галузі екологічного законодавства невпинно рухаються вперед. Україна ще на два кроки стала ближче до цивілізованих західних країн, де охороняти природу давно визнано важливою, почесною і потрібною справою. Нарешті нам вдалося не на словах, а на ділі домогтися внесення багатьох норм Бернської конвенції в українське екологічне законодавство, посилити законодавчі інструменти для боротьби з браконьєрством, контрабандою живим товаром, а також завдати нищівного удару бізнес-структурам,  які наживаються на деяких заповідниках.

Я дякую за підтримку даних законів директору Департамента охорони природних ресурсів Мінприроди М. Томахіну, заступнику директора Департамента заповідної справи Мінприроди С. Матвєєву, заступнику міністра екології В. Кацураку, а також відомим українським екологам д.б.н. І. Русєву, д.б.н. В. Мельнику, к.б.н. В. Манюку, к.б.н. І. Парнікозі, О. Перегону, І. Вихрістюк, А. Бурковскому, А. Неліпі, польському колезі К. Войцеховському.

Leave a Reply