Останні записи

Привіт від амброзії

На одній із сесій Татарбунарської райради в 2005 році було прийнято програму з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Татарбунарського району у 2005–2010 роках. Вона передбачала боротьбу з карантинним бур’яном різними методами: хімічним, агротехнічним, механічним та іншими. Протягом 2005 року збиралися провести на території району семі­нари, практичні заняття з органами виконавчої влади й сільгоспвироб­никами, і особливо – в навчальних закладах. Ця програма передбачала не тільки боротьбу за врожаї, але й за здоров’я людей. Про це сповіща­лось в газеті «Татарбунарский вест­ник» №70 від 14 вересня 2005 року в статті В. Богданова «От амброзии не должно остаться ни рожек, ни ножек». Написано красиво: є про­грама, є штаб. Та – немає результатів. Закінчується 2010-й, але які там «ріжки і ніжки»: розкішні зарості амброзії полинолистої атакують околиці нашого міста і не тільки… Карантинний режим, передбачений на території міськради згідно з розпо­рядженням Татарбунарської РДА 2008 року, було запроваджено лише на папері. Звернення жителів міста Та­тарбунари, громадської організації «Відродження» до влади че­рез газету «Ойкумена» в жовтні 2008 року теж залишились поза увагою.

На початку липня цього року мешканці вулиці Тіниста, що в Татарбунарах, телефонували у різні інстанції, зок­рема і в міськраду. Голова міськради М.Л. Гусаренко відповів, що буде створено комісію. Виникає питан­ня, а чим же займається штаб і чому не реалізується затверджена ще 5 років тому програма? Для чого ще одна комісія?

Враження таке, що ніхто не спри­ймає проблему всерйоз. А шко­да. На сайті Міністерства агрополі­тики України зазначено, що при запиленні сільськогосподарських культур амброзією її алергійні ком­поненти залишаються у харчових продуктах. Чи не тому сьогодні близько третини населення України потерпає від алергій! Засмічено ам­брозією в Україні 2 000 000 га землі, неофіційно – ще більше.

Найбільша наша біда – байдужість, низька екологічно-санітарна культу­ра багатьох керівників, жителів міст і сіл, а правильніше сказати – всіх! Не здивує, якщо незабаром амброзія зацвіте під вікнами кабінетів органів місцевого самоврядування і штабу боротьби з карантинними росли­нами. Час уже замислитися над тим, що загроза здоров’ю населення і шкода сільгоспвиробникам – реальна! Задумайтесь: у що обійдеться лікві­дація амброзії через кілька років, якщо її площі кожного року удвічі збільшуються.

Одна рослина дає 80–150 тисяч штук насіння (1000 насінин ва­жить1,5–2 гр), життєздатність яких 10–40 років, глибина проростання не більше 8 см за температури від +6 до +32 градусів за Цельсієм. Амброзія має високу регенераційну здатність – частини рослин, присипані вологим ґрунтом, добре приживаються.

Ще раз нагадуємо: амброзія поли­нолиста – карантинна рослина. Вона виснажує землі, знижує місткість білків у зернових, зменшує скло­видність. Погіршує якість польових робіт під час оранки та збиранні врожаю. При поїданні амброзії ко­ровами молоко набуває неприєм­ного запаху і смаку, стає непридат­ним для вживання. Пилок амброзії (у фазі цвітіння) викликає алергію, симптомами якої є почервоніння і нестерпна сверблячка повік, сльози, кашель, нежить, задуха (страш­на річ – коли не маєш змоги дихати), можлива й реакція шкіри: по­червоніння, висипи, сверблячка. Не рослина – ворог людини, ось що таке амброзія.

Сьогодні для подолання алер­гії вам запропонують безліч лі­карських препаратів, що у свою чергу також небезпечно, не кажучи вже про витрати на лікування. Кра­щий вихід – боротьба з амброзією! На Кубані свого часу було оголошену їй справжню війну, мобілізували на неї селян і городян – і перемогли. Ми що, гірші чи дурніші?

Звертаємось до всіх читачів «Селянської правди»: не чекаючи дій штабу (якщо такий є) та органів місцево­го самоврядування, огляньте свої садиби, прилеглі до них території. Виявили амб­розію, знешкодьте її (вирубуйте, скосіть, прополіть).

Побачивши її будь-де: в місті, селі, на узбіччі доріг чи на полі, повідомте про це органи місцевого самоврядування, а якщо там не реагують, те­лефонуйте до РДА. Не можна допустити, щоб ця рослина-паразит отруювала нинішнє і наступні покоління.

Передайте інформацію про не­гативні наслідки від амброзії своїм сусідам, родичам, знайомим. Не будьте байдужими!

Людмила АЛЕКСЄЄНКО,

м. Татарбунари Одеської області

«Селянська правда» №120, 14.10.2010

На малюнку: амброзія полинолиста

Leave a Reply