Останні записи

Перекачку стоків Борисполя під Переяслав-Хмельницький поки що зупинено

Нам чужого лайна не треба!

Тільки завдяки активній позиції громадських організацій вдалося призупинити перекачку каналізації Борисполя на Переяславщину і злив у річку Карань

Влада усіляку гидоту намагається зробити тишком-нишком. Не винятком став і проект скидання каналізаційних стоків з нових очисних споруд м. Борисполя в невеличку, мілководну, регульовану багатьма шлюзами Карань, яка протікає також територією нашого Переяславського району та міста. Інформація про цей проект замовчувалася, влада робила вигляд, що нічого не планується і не відбувається. У той час, як ще в серпні 2011 року науково–технічна рада Мінрегіонбуду розглянула і погодила робочий проект будівництва каналізаційних споруд м. Бориспіль, а Кабмін України в грудні 2011 року затвердив титул будови.

Першими забили на сполох депутат обласної ради Віктор Шеремета та заслужений будівельник України Віталій Іваненко. Значну активність проявили діти війни. Вони ще добре пам’ятають як в 1970-х роках малоочищені стоки скидались в річку Альта, яка протікає в центрі міста і до чого це призводило. Стоки перекачувались сімнадцятьма каналізаційними станціями в річку Трубіж й на очисні споруди в мікрорайон Лагерів. Місто задихалось від смороду. Лише після прийняття Постанови РМУ від 19 липня 1979 року «Про дальший розвиток міста Переяслава–Хмельницького» вдалося здійснити реконструкцію водопроводу і каналізації та винести очисні споруди далеко за місто, а відведення стоків – на середину фарватеру Дніпра.
Щоб дізнатися деталі про проект щодо бориспільських стоків, міська і районна організації дітей війни звернулася 22 лютого ц.р. за роз’ясненням до міської і районної влади. Також вони вимагали не допустити здійснення такого згубного для регіону варіанту.

Та влада відповіді в передбачені законом терміни не надала. Діти війни, активісти Союзу Чорнобиль, Спілки жінок Переяславщини та мешканці мікрорайону Трубайлівка через який протікає річка, об’єдналися і негайно підготували і направили звернення голові КОДА А. Присяжнюка, голові облради С. Качного, обласним екологічним і санітарно–епідеміологічним службам та міжрайонним екологічній і природоохоронній прокуратурам.

14 березня активісти домоглися прийому у міського голови, а 16 березня завітали на сесію міської ради.

Та ні там, ні там вони не відчули тривоги з боку влади і депутатів, не побачили конкретних дій з їх боку по недопущенню здійснення наміру занапастити довкілля нашого міста. Тому вони вирішили створити оргкомітет з проведення громадських слухань. Цю ідею підтримали п’ять колишніх міських голів, причому три з них – Тарасенко О.В., Сокур Г.Р. та Якименко І.П. – увійшли до складу оргкомітету. До складу оргкомітету також ввійшли В.П. Іваненко, почесний громадянин міста О.П. Петренко, представники вищезгаданих громадських організацій та Соціалістичної партії України. Підготовку і проведення слухань висвітлювала газета соціалістів «Товариш».

На громадські слухання було запрошено керівників обласних санітарних, екологічних та природоохоронних служб, проектного інституту, голови міської й районної рад та райдержадміністрації. Але обласні чиновники проігнорували запрошення від людей. Прийшли лише керівники місцевої та районної влади. А голова облдержадміністрації заочно повідомив, що разом з екологічними службами розбереться в проблемі і прибуде в місто для розгляду цього питання із спеціалістами.
Громадські слухання відбулися 29 березня. Учасники слухань прийняли резолюцію: заборонити проектування та будівництво колектору для скидання стоків у русла річок Карань та Трубіж. Резолюцію направили Бориспільській міській раді, Київській облдержадміністрації, Кабінету Міністрів, проектному інституту.

На виконання резолюції слухань 4 квітня у місто прибули на зустріч з громадою голова Київської облради Качний О.С., перший заступник голови облдержадміністрації Москаленко Я.М. разом з провідними фахівцями, проектантами. Проектанти, чиновники від екології та перший заступник головного санітарного лікаря Київської області Павлюк О.М. намагалися переконати громадськість, що бориспільські стоки не зіпсують нашу річку Карань – вони її оздоровлять!? Але відчувши атмосферу і настрій громадськості змушені були поступитися. Мабуть, Я. Москаленко зрозумів, що громада Переяслава одними слуханнями не обмежиться . Наприкінці наради він сказав: «Чому проблеми Борисполя мають стати проблемами переяславців?». І запевнив, що буде пошук інших варіантів вирішення цієї проблеми.

Згодом ініціатори слухань отримали відповідь, що вибрано варіант скиду стічних вод міста Бориспіль у болото «Кругле», яке знаходиться на території Бориспільського району.

Після слухань представники оргкомітету зустрілись з Дніпровським екологічним прокурором Олександром Галкіним, а також виїжджали безпосередньо до болота «Круглого». Вони рішуче налаштовані відслідковувати подальші дії проектантів та будівельників.

Поки що громадськість зупинила «бориспільський» проект. Але що буде після виборів? Що буде, коли у нашому окрузі переможе і стане народним депутатом «регіонал» Онищенко, який, до речі, як депутат облради, пальцем не поворухнув, щоб врятувати нас від чужого лайна.

Якщо він «здав» нас у ситуації зі стоками, то як же можна очікувати допомоги від нього щодо проблеми міського сміттєзвалища, військового містечка, у збереженні нашої медицини, наведенні ладу у сфері комунального господарства та на цвинтарі (цим давно треба зайнятися!)?

А хто ж нас підтримав? Та тільки соціалісти. Тому зараз нам у свою чергу треба підтримати представника соцпартії Олександра Мороза. Тільки разом з ним ми маємо шанси тримати під контролем ці проблеми і своїми активними діями спонукати владу до рішучих дій по їх вирішенню, багато проблем вдасться вирішити на користь громади. Щоб там хто не казав, саме Мороз є нашою останньою надією.

Антоніна Пилипенко, дитина війни

газета «Товариш», спецвипуск, вересень 2012

Leave a Reply