Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Дністер у кризі

Пелікани хочуть спокою

Літо. Спека. Температура води у Дністровському лимані – 25 градусів, на мілководдях у штильну погоду вода прогрівається до 27-ми.

Спочатку наша невеличка експедиція прямує у гирло Глибокого Турунчука – одного з рукавів Дністра. Величаво сидять на корчах рожеві й кучеряві пелікани. Шмигають білощокі крачки, баклани. Удалині плавають чомги. У береговій зоні очерету полюють на жаб і мальків різні види чапель. Акваторію лиману борознять браконьєрські човни. Чому браконьєрські? Бо вилов риби на лимані заборонено до 1 серпня.

Явного замору риби поки що немає,

Читати повний текст

Не віддаваймо землю!

Хочу ще раз порушити тему землі. Від цих розмов уже мозолі на язиках, пишу зі сподіванням, що щось таки змінитися у ставленні нашої влади до такої важливої теми.

Я хотів би закликати передовсім Президента України не поспішати робити необдуманих кроків. Треба спинитися над прірвою. Він – віруючий, то хай би згадав, як сказано у Біблії: «Земля ніколи не буде продаватися». А ми що хочемо робити? Віктор Янукович як православний президент мав би подумати про те, що йому відповідати перед Богом за ввірений йому народ, за його генофонд, здоров’я, благополуччя. Чи ситі люди? Чи одягнені? Чи мають житло? Чи здорова та

Читати повний текст

Чому міліція не любить квітів?

На початку літа природоохоронці підбили підсумки цьогорічної кампанії «Первоцвіт». Проведені заходи допомогли врятувати від знищення сотні тисяч підсніжників, шафранів, цикламенів та інших символів весни. Численні рейди ринками, переходами, станціями метро вкотре показали квітковим браконьєрам: будеш «косити» квітучі галявини та виставляти їх на продаж, не маючи ніякого на те права, – відповідатимеш згідно із законом.

Рейдували і державні природоохоронні інспектори, і громадські. Останнім особливо потрібна була допомога правоохоронців. І часто-густо природозахисники її отримували. Та не скрізь і не завжди. Про це свідчить сумний досвід харківських екоактивістів, яким тамтешні міліціонери так «надопомогали», що довелося звернутися з листом до міністра внутрішніх справ України

Читати повний текст

Коноплі роздягають догола

Не бозна яка подія: пішов у «Фуршет» (по-французьки «Виделка» – запам’ятайте, але чомусь нам більше подобається називати по-чужому) купити конопляної олії, а її там нема. Раніше купував, була, а це кажуть: нема і не буде, ви що, не знаєте, що коноплі – це наркота! Кажу вже я: яка в біса наркота, пив не один рік і не став наркоманом, лікарі порадили, для здоров’я дуже помічна. Ще нагадав: споконвіку в моєму селі, що під Градизьком на Полтавщині, вирощували коноплі і всю зиму ласували молоком з їх насіння – смакота непередавана; поки корова отелиться, воно цілком замінювало нам Куклину моню. А сільські

Читати повний текст

Сонце – є, совісті – …

Український готель із сонячними батареями (фото «Зеленого досьє»)

За рахунок власних паливно-енергетичних ресурсів Україна задовольняє свої потреби лише на 47–49%. Уряд, парламент, державні мужі високих і не дуже рангів мали б з усіх сил думати і щось робити, щоб віднайти спосіб зменшити ці потреби і відшукати додаткові ресурси. Мали б, та – не роблять. Хоча можливостей – вдосталь.

Зокрема, наша держава має суттєвий середньорічний потенціал сонячної енергії – 1235 кВт год/м². Абсолютні цифри мало що кажуть, тому додамо, що це більше, ніж у Німеччині (1000 кВт год/м²), яка активно використовує енергію Сонця, чи в Польщі (1080 кВт год/м²),

Читати повний текст

Лозинські хочуть ще

У 90% населених пунктів України вода не відповідає цивілізованим нормам, площа лісосмуг щороку зменшується, бо людям немає чим опалювати хату, у Чорному морі залишилося лише три види риби, які можна вважати промисловими… Вам це болить? А в цей час народні депутати Володимир Каплієнко, Ігор Рибаков та Валерій Камчатний хвилюються про зовсім інше: як розвивати «мисливський туризм»!?

Бо, напевно, і з водою, і з опаленням, і з рибними делікатесами у них усе гаразд, не так, як у вас. А от стрелить зайця чи там кабанчика – їм немає де. Мабуть, усі мисливські угіддя вже розібрали інші колеги – народні депутати.

Тому

Читати повний текст

Спецвыпуск журнала “Эколог и Я”

Специальный выпуск белорусского журнала “Эколог и Я” о белорусском Полесье, подготовленый по итогам прес-тура и мастер-класса программы ООН в мае 2010 года.

Прес-тур Дністром, липень 2011

ПРЕС-ТУР І МАЙСТЕР-КЛАС З ЕКОЛОГІЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ: “ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БАСЕЙНУ ДНІСТРА Й ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ: РОЛЬ ПРЕВЕНТИВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ”, Калуш-Сплав по Дністру-Новодністровськ-Чернівці 18-23 липня 2011 р.

Міжнародна ініціатива «Навколишнє середовище й безпека» запрошує журналістів Молдови й п’яти областей України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька й Одеська), що спеціалізуються або бажають спеціалізуватися на висвітленні питань охорони навколишнього середовища й суміжних проблем, взяти участь у прес-турі й майстер-класі з екологічної журналістики, який планується провести в басейні Дністра з 18 по 23 липня 2011 року. Організатор програми – центр Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) Грід-Арендал (Норвегія – Швейцарія) у співробітництві з ГО «Зелений хрест»

Читати повний текст

Методические рекомендации по проведению года орлана-белохвоста

Поради з охорони хижих птахів на прикладі орлана-білхвоста. Плюс рекомендації з проведення так званого “девізного року”. І те й інше шикарно адаптується до сучасних умов.

Спадок Дружин з охорони природи. Розробка 1989 року, видавалася тиражем аж250 екземплярів.

Брошюра тут.

Ні «МО, ні «ЛО», ні «КО»

Смачне, поживне, корисне – таким має бути справжнє молоко. Визначні якості цього продукту – наче наголос на кожен склад цього милого з дитинства слова. На жаль, молокопродуктам, якими нас намагаються сьогодні нагодувати на ринках та у супермаркетах, часто вже не притаманне ні перше, ні друге, ні третє. І якщо із втратою кожної з цих якостей скорочувати назву цього продукту на один склад, то, боюся, від нього нічого не залишиться – ні «мо», ні «ло», ні «ко».

Спеціалісти ДП «Укрметртестандарт» до Всесвітнього дня прав захисту споживачів дослідили зразки молочної продукції придбані в торгівельних мережах м. Києва. Молочну продукцію обрали для знакової

Читати повний текст