Останні записи

Орнітолог, який рятував приморські заповідники. Олександр Шуммер (1875 – ?)

Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.

На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.

Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року був запрошений Олександр Олексiйович.

Голова Голопристаньського райвиконкому Носов: «Вам, т. Шуммер, вiдома постанова нашого райвиконкому про те, що частина вiльної землi i частина заповiдника на Ягорлицькiй дiлянцi передана радгоспу «Каракуль-експорт»?»

Шуммер: «Вiдомо, але цю постанову як незаконну, опротестував i скасував Генеральний прокурор України через обласного прокурора, про що повинно бути Вам надiслано телеграму.»

Носов: «А Ви знаєте, що прокурор не має права скасувати постанови райвиконкому?»

Шуммер: «Знаю, але прокурор має право скасувати постанову райвиконкому, яка в свою чергу скасовує постанову Раднаркому».

У жовтнi 1933 р. ГПУ заарештовало 18 вчених, дiячiв охорони природи, що працювали у той час або ранiше, в Асканiї-Нова. З Голої Пристанi до Харкова привезли Шуммера. Вже з першого допиту — 23 листопада 1933 року, лiтнього та хворого на серце вченого-зоолога змусили «зiзнатися» у членствi в «контрреволюцiйнiй повстанськiй органiзацiї», пiд керiвництвом професора В. В. Станчинського. У свiдченнях Шуммера говориться, що Приморськi заповiдники, також як i Кримський, були органiзованi як база для «майбутнього ворожого десанту», що кадри Всеукраїнського товариства мисливцiв — це майбутнi «бойовики», що директор заповiдника «Конча-Заспа» Волохов пiдготовляв «кадри» повстанцiв для перекидання в Асканiю-Нова.

Шуммер писав у своїх поясненнях: «Далi Станчинський повiдомив менi, що Комiтет з охорони природи у Москвi,… також належить до контрреволюцiйної органiзацiї, при цьому згадав iм’я тiльки молодого Севєрцева (сина вiдомого професора-зоолога), а далi осiкся». Серед «активiстiв асканiйської контрреволюцiйної органiзацiї Шуммер «назвав» Остапа Вишню, професора В. Г. Аверiна, академiкiв Козлова, Слипанського…

Можна лише припустити, як по-звiрячому катували бiдного зоолога слiдчi Дупан та Скроливецький, якщо вiн змiг таке наговорити.

15 квiтня 1934 року Шуммер був звiльнений з-пiд слiдства через нестачу даних для притягнення до вiдповiдальностi. Подальша доля його невiдома.

В.Є. Борейко

Розстріляна екологія

Нариси про репресованих діячів охорони природи україни

(За матеріалами досліджень Комісії із заповідної справи та охорони дикої природи УЕА «Зелений світ» — В. Борейко, В. Грищенко, Г. Дремлюга, О. Листопад)

«Зелений світ», екологічна газета України

Спеціальний випуск №10-11

Серпень 1994 року

Над номером працювали: С. Желяскова, О. Листопад, М. Прилуцький, Е. Яцеленко,

Фото із особистих архівів, матеріалів СБ України та ін. джерел

Фото перезнімали О. Шелудько, Ю Самеляк, С. Полюх, В. Борейко

Leave a Reply