НИЩИМО ПРИРОДУ – З ВІТЕРЦЕМ?

У самому центрі Харківської області вже п’ять років є національний природний парк «Гомільшанські ліси». Через його територію протікає найбільша водна артерія Слобожанської України – річка Сіверський Дінець. Останніми роками в нашому регіоні дуже великого розповсюдження набули моторні човни та скутери. Йде таке собі змагання власників: що більший – то крутіше. Доходить до абсурду: по річці завширшки 50 метрів на великій швидкості летить катер завширшки 3 метра (1/17 ширини річки), тобто океанські човни пускають у річки.

При проходженні моторного човна здіймається величезна хвиля, яка розмиває берег і цим замулює гирло. Через це за останні роки з розмитих берегів сформувались мілини, і по Дінцю багато де можна брести по груди на середині річки. Хвилями викидається на узбережжя багато унікальної червонокнижної рослини сальвінії плаваючої – це водна папороть, якої лише декілька видів у світі. У період нересту при проходженні катера ударною хвилею відриваються рослини, до яких кріпляться ікринки багатьох видів риб та в яких ховається молодь риб. До того ж, у більшості моторних човнів вихлоп з двигунів йде безпосередньо у воду, що призводить до забруднення води продуктами згоряння палива та паливо-мастильних матеріалів. При проходженні катера утворююється свого роду ударна хвиля. Через неї кисень, розчинений у воді, переходить у газоподібну форму та вилітає до атмосфери, що спричиняє кисневе голодування водних тварин. Це особливо великої шкоди завдає у літню пору, коли й без того є загроза задухи.

А ще моторні човни становлять дуже велику загрозу для людей, що відпочивають на узбережжі та купаються у річці. Адже береги Сіверського Дінця – найулюбленіше місце відпочинку харків’ян та гостей області. Останнім часом в Україні траплялися нещасні випадки за участю моторних човнів і навряд чи комусь хочеться, щоб ця сумна статистика попонилася за рахунок відпочивальників із берегів Дінця.

Влітку 2008 року учасники Школи молодого природоохоронця, яка відбувалася на території національного парку «Гомільшанські ліси» й участь у якій брали молоді прироодохоронці з різних міст СНД (Чебоксари, Київ, Дніпропетровськ, Кам’янець-Подільський, Харків), провели опитування відпочивальників та місцевих жителів щодо їхнього ставлення до проблеми моторних човнів. Виявилося, що 88% розуміють шкідливий вплив на природу моторних човнів, 7% – ні та 5% – не відповіли. 78% опитуваних підтримують ідею заборони руху моторних човнів, а 20% – проти неї. Тобто використання човнів підтримують лише власники човнів та їхні родичі.

З проханням заборонити рух моторних човнів бодай на території національного парку учасники Школи звернулись до Харківської обласної ради. Цим вони підтримали адміністрацію національного парку, яка раніше неодноразово зверталась і до Харківської облради, і до Харківської облдержадміністрації.

Варто зауважити, що влада нібито врегулювала це питання. На території Харківської області діють «Правила користування маломірними і малими суднами на водних об’єктах області», де сказано, що всі поверхневі води області є внутрішніми водними шляхами, а використання човнів заборонено на території заповідників та заказників. Але ж на території Харківської області немає жодного заповідника! Чому ж не додали до цього списку і національний парк, який на момент прийняття зазначених правил (грудень 2006-го) вже був більш як два роки?! Чи то через чиюсь некомпетентність об’єкти природно-заповідного фонду було названо збірним терміном «Заповідники», чи то навмисно було допущено таку неточність – незрозуміло. Але Правила – це нормативний документ, і читають та застосовують їх дослівно: заповідник – не національний парк, і моторизовані монстри з ревом несуться водами парку!

Час іде, а віз і нині там... Бо комусь дуже не хочеться відмовляти собі у задоволенні «промчатись з вітерцем»…

Антон БІАТОВ,

начальник відділу рекреації, пропаганди

та екоосвіти НПП «Гомільшанські ліси»,

Харківська область

Читайте також:

1. Від кого слід захищати природу?
2. Людей – на природу, природі – свободу!