Останні записи

НЕДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ

Чому не кисне йогурт?

Помічали особливість сучасних харчів? Вони не псуються. От і добре? А от і не добре. Стійкими до псування їх роблять різноманітні консерванти. Потрапляючи у наш організм, вони вбивають притаманну нам мікрофлору, що обертається дисбактеріозом та іншими хворобами. Особливо небезпечна така «хімія» для дітей. Фахівці Укрметртестстандарту нещодавно провели масову перевірку продуктів, які дуже полюбляють діти, і виявили, що вісімдесят відсотків зразків не відповідають стандартам.

Зокрема, в улюблених продуктах малюків – йогуртах, кефірах, сирках глазурованих, десертах тощо – було виявлено у великих кількостях такі консерванти, як сорбінова та бензойна кислоти, хоча застосування першої у такій продукції заборонено взагалі, а другої – суворо обмежене.

А в цукерках, вафлях та морозиві експертиза знайшла велику кількість транс-ізомерів ненасичених жирних кислот – сполук, що утворюються під час гідрогенізації рослинних олій. В організмі людини транс-ізомери спричиняють порушення життєдіяльності багатьох клітин, збільшують ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань, особливо у новонароджених та дітей молодшого шкільного віку. Нині у розвинених європейських країнах встановлено жорсткі гранично допустимі рівні вмісту транс-ізомерів у продуктах харчування. Наприклад, у Данії вміст транс-ізомерів в оліях та жирах не повинен перевищувати 2%. В Україні вміст транс-ізомерів олеїнової кислоти нормується у спредах і маргаринах (не більше як 8%), жирах переетерифікованих (не більше як 10%) та жирах для молочної промисловості (не більше як 15%).

Що на сніданок у карапуза?

Сьогодні батькам новонароджених українців обіцяють чималу грошову допомогу. Але чи достатньо цього для вирішення демографічної проблеми в Україні?

Авжеж ні, тут потрібен цілий комплекс заходів. Зокрема, й налагодження ефективної системи виробництва дитячого харчування та контролю за його якістю.

За даними Національної Асоціації виробників дитячого харчування (НАВДХ), забезпечення дітей якісними продуктами харчування в Україні суттєво погіршилося. Зокрема, виробництво продуктів дитячого харчування на молочній основі скоротилось майже уп’ятеро (1990 року було вироблено 39,7 тис. тонн, а у 2006-му – лише 8,2 тис. тонн), а виробництво консервів для дитячого харчування на овочево-фруктовій основі зменшилось у 56 разів (1990 року воно становило 67,1 тис. тонн, а 2006-го – тільки 1,2 тис. тонн).

Сьогодні в Україні функціонує всього 14 підприємств із виробництва дитячого харчування, які можна назвати повноцінними виробниками, та й ті, враховуючи нинішню нестабільність, працюють далеко не на повну потужність.

Нині дуже мало виготовляють продуктів лікувально-профілактичного призначення для дітей зі спадковими захворюваннями, не випускають високобілкових консервованих продуктів на основі м’яса та риби, хоча розроблено новітню вітчизняну нормативно-технічну документацію з виробництва цих видів дитячого харчування.

Дієтологи б’ють на сполох

За словами завідувача відділу дієтології та клінічних досліджень медико-профілактичних засобів Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя Петра Карпенка, дитячі молочні кухні занепадають, зростає кількість інфекціних захворювань шлунково-кишкового тракту внаслідок вживання їхньої продукції. Немає виробництва спеціального харчування для ослаблених дітей. Асортимент і якість продуктів дитячого харчування в продажу не відповідають потребам українського ринку та стандартам дитячого харчування. Потреба в продуктах для дітей до 3 років задовольняється заледве на 15-20%. Національних стандартів дитячого харчування, які б відповідали світовим, практично немає. 80-85 відсотків продуктів дитячого харчування на українському ринку – імпортні, придбати їх може дозволити собі лише кожна десята українська родина. В продажу зростає частка контрабандних продуктів, виробництво і якість яких ніхто не контролює…

Карпенко стверджує, що в результаті нездорового харчування серед українських дітей дедалі частішають хронічні захворювання органів травлення.

Поки депутати чубляться…

У НАВДХ вважають, що головною причиною кризи виробництва дитячих харчів є саме неефективна система державного стимулювання виробництва таких продуктів. Приміром, НАВДХ разом із науковцями й спеціалістами-практиками підприємств-виробників дитячого харчування ще 2005 року було розроблено проект Національної програми стабілізації та розвитку виробництва вітчизняних продуктів дитячого харчування на 10 років (2006–2015 роки), але через неможливість фінансування цієї програми за рахунок коштів державного бюджету її так і не було прийнято Кабінетом Міністрів України. У бюджеті не знайшлося 1,2 млрд грн, тобто по 120 млн на рік. Зекономили б на ¬¬роздуванні фінансування президентського й урядового апарату – і дітки були б нагодовані.

Другий приклад – катастрофічне урізання статей проекту Закону України “Про дитяче харчування”, прийнятого таки ВР 2006 року. Тоді НАВДХ відстоювала позицію щодо охоплення законом усіх категорій дітей, а не лише малюків до 3-х років, як це тепер там записано. І щоб у законі на державному рівні було передбачено ефективні пільги для вітчизняних підприємств-виробників дитячого харчування. На жаль, в остаточно прийнятій редакції закону ці та інші пропозиції так і не дістали відображення.

Хоча, на перший погляд, держава простягнула руку допомоги виробникам, але детальний аналіз засвідчує, що це радше зроблено для “галочки”, ніж дає реальний результат. Так, відповідно до законодавства, прибуток підприємств від реалізації спеціальних продуктів дитячого харчування звільняється від оподаткування лише за умови спрямування цих коштів на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін на ці продукти.

Але ця пільга дуже незначна. Якщо, наприклад, за рахунок податку на додану вартість підприємства з виробництва продуктів дитячого харчування щороку сплачують до державного бюджету приблизно 14 млн грн, то отримують за рахунок звільнення від оподаткування прибутку лише 1,8 млн гривень, або майже увосьмеро менше.

Те саме можна сказати про кошти, які щороку виділяють із державного бюджету як підтримку тваринництва на доплати виробникам екологічно чистого молока для виготовлення продуктів дитячого харчування на молочній основі. Тут теж доплати мізерні (6 млн грн на рік) і становлять лише 25 коп. на 1 літр для сільськогосподарських товаровиробників, які виробляють і здають на переробку екологічно чисте молоко.

Водночас доплат не отримують сільськогосподарські підприємства, які виробляють сировину для виготовлення продуктів дитячого харчування на овочево-фруктовій основі.

Головне – не заважайте

На державному рівні регіональним органам виконавчої влади надано право регулювати граничні рівні рентабельності та встановлювати торговельні надбавки на продукти дитячого харчування вітчизняного виробництва, що ставить у нерівні умови вітчизняних виробників у порівнянні з постачальниками аналогічної продукції імпортного виробництва. І це, на думку Віктора Станіславського, голови правління одного із заводів-виробників дитячого харчування, переважує усі інші проблеми цього бізнесу. Якщо держава не втручатиметься, вважає Станіславський, то ринок швидко усе розставить на свої місця і ніяких субвенцій та преференцій не знадобиться. Сьогодні ринок, по-перше, не насичений, а по-друге, є широкі можливості для випередження конкурентів завдяки постачанню якісної продукції, оскільки нині кількість підробок та просто “неформату” вражає.

Адже до продуктів харчування для дітей ставляться підвищені вимоги щодо їх безпеки, харчової та біологічної цінності, що мають задовольняти потреби дитячого організму в поживних речовинах і енергії, а також щодо якості сировини, із якої виробляють ці продукти. Такі вимоги до цієї продукції в усьому світі, і наша держава тут не може бути винятком.

* * *
Наша газета не вперше акцентує увагу на незадовільній роботі уряду щодо безпеки продуктів харчування. Та й президентський інститут з усіх сил торпедує контроль якості харчової продукції. Чим це загрожує дітям, і казати не треба. Реакції на голос громадськості – ніякої. Зарозумілість, зневага чи щось гірше? Мабуть, пора міняти коней…

Олег Листопад «Селянська правда», №62, 4 вересня 2008

Інші публікації на цю тему:
 Удар по иммунитету. Дополнительный…

»ПЕРШОКЛАСНИК У ЦЕЛОФАНІ »

 
 

Leave a Reply