Останні записи

Межигір’я. Прихватизація.

Хто профукав Межигір’я?

Кожного разу, як чую «стєнанія» наших «демократів» на тему злобного Януковича, який загарбав державну дачу «Межигір’я» мені хочеться спитати: а що ж ви, хлопці та дівчата клювом щьолкали? У вас же була чудова можливість відродити цю святиню, використати як базу для патріотичного виховання, долучити до сонму символів українізму. Ні, не відродили, не використали, не долучили… Хотіли самі прихватизувати чи не вистачило волі, розуму, хазяйновитості?

Скажете перебільшую? Ні, я знаю про що говорю. На початку 2005 року я підготував для “Народної газети” статтю «Таємнича сила “Дзвінкової».У лютому 2005-го матеріал побачив світ і на моє прохання редакція направила його до Кабміну із вимогою повідомити: а що ж наш новий прогресивний уряд робить для відновлення славної памятки козацтва? Через місяць ми отримали відповідь.

“На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 22.03.2005 №11351/1/1-05 року щодо листа від 11.03.05 №20/1… Управління культури Київської обласної державної адміністрації уважно розглянуло статті “Народної газети”, де описана історія Межигір’я. В адміністративних межах Новопетрівської сільської ради Вишгородського району розташована територія Будинку відпочинку „Пуща Водиця” — урочище Межигір’я, що перебуває на балансі Кабінету Міністрів України, загальною площею 136,88 га. Державний комітет України по земельних ресурсах повідомляє, що зазначені землі знаходяться у користуванні Київської лісової науково-дослідної станції, державного підприємства „Будинок відпочинку „Пуща-Водиця” та Благодійного фонду „Відродження України” (цікаво, що це за фонд такий? — О.Л.).

Дана територія є унікальною пам’яткою археології — на ній, зокрема, розташовуються залишки споруд Межигірського монастиря… (історію Межигір’я, для чогось переписану у листі зі статті, опускаю — О.Л.)

На жаль, з 1935 року Межигір’я набуло статусу території з обмеженим доступом для дослідників через розміщення в її межах комплексу дач для українського уряду.

Враховуючи викладене, пропонуємо, провести комплексні археологічні дослідження за участю фахівців Інституту археології НАН України визначити межі охоронних зон  особливо цінних об’єктів, а також режими використання земель. Після завершення цих робіт — повернутися до розгляду питання передачі-території Межигірського монастиря Українській православній Церкві Київського патріархату.

Начальник управління Шлапак В.П.»

Кому Шлапак, людина при владі пропонував зайнятися організацією розкопок та визначенням власника території, на кого він покладав роботу зі збереження святині? Отож бо…

Поки шлапаки, томенки, ющенки та інші «патріоти» задавали «в небо» подібні запитання, спритні ділки отримали Межигіря у свою власність, та ще й документи так оформили, що не підкопаєшся.

Для мене питання «хто винен» у цій історії ясне. А от «що робити» – залишається відкритим.

Відписка з управління культури Київської ОДА, 2005 рік

Leave a Reply