У Канівському заповіднику
Чомусь багато надміру активних наших співгромадян зміну влади сприймають як привід розвалити все, створене у попередні роки – незалежно від доцільності і корисності. Прямо як у відомому революційному гімні «до основанья, а затем…».
На такі замашки «революційних матросів» нещодавно мала нещастя «милуватися» українська заповідна справа. Зокрема, чиновники Миколаївської області вирішили, що півдню України не потрібні нові національні парки. Вони заявили, що треба скасувати укази попереднього президента України В.А. Ющенка про створення національних природних парків "Білобережжя Святослава" і "Бузький Гард", «не помітивши» того, що Ющенко лише фіналізував багаторічну працю тисяч учених, природоохоронців, державних та громадських діячів.
Про це депутатам облради прямо заявили громадські організації Миколаївщини, які провели акції протесту та виступили з відповідним зверненням на самій сесії обласної ради. Антоніна Галкіна, член Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області, нагадала про Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3.06.2009 р., де сказано, що прийняття рішення про створення національних парків є публічним інтересом усіх громадян України щодо збереження пам’яток. Відтак, антизаповідні дії Миколаївської обласної ради спрямовано проти інтересів не тільки громади Миколаївщини, а й усіх громадян України. До того ж ці парки хоч і називаються природними, їх цінність не обмежується багатством краєвидів та різноманіттям флори й фауни.
«Природна і культурна спадщина мають нерозривну єдність, – вважає Микола Біляшівський, член Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – І значну роль у цьому єднанні відіграють саме національні парки й заповідники, які зберігають цінності не тільки природні, а й культурні. Це накладає на учасників природоохоронного і пам’яткоохоронного руху в Україні обов’язок діяти спільно. На території НПП "Бузький Гард", який на думку миколаївських чиновників має бути скасовано, якраз і є унікальні пам’ятки культури, зокрема "Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького". Тут же – одне з найпам’ятніших місць Голокосту євреїв у Другій світовій війні – місце масового розстрілу мирного населення на околицях с. Богданівки. А депутати облради говорять про скасування національного парку, та ще й заявили про це напередодні 65-ї річниці Перемоги антигітлерівської коаліції у другій світовій війні! Не дивно, що в Миколаївській області багато хто не визнає існування Бузького Гарду як історичної пам’ятки, а місце трагедії Голокосту перебуває в занедбаному стані».
Дивне рішення Миколаївської облради змусило широку громадськість об'єднатись у кампанії "Національним паркам – бути!". Кампанію підтримали більш як 45 громадських організацій: громадська рада при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища Миколаївської обласної адміністрації, Всеукраїнська громадська організація Національний екологічний центр України, Екологічна група "Печеніги", Миколаївський осередок громадської організації "Демократичний Альянс", Миколаївський обласний благодійний фонд "Індиго", Миколаївська громадська організація «Рассвет», Українське товариство охорони пам'яток історії і культури, Дружини охорони природи "Зелене майбутнє" м. Києва, "Фенікс" м. Дніпропетровськ і м. Харків тощо. Крім того, 108 природоохоронних організацій підписали звернення до Президента України Віктора Януковича з проханням не допустити скасування національних парків.
У Канівському заповіднику
Тим більше, що стали відомі й інші факти зазіхань на заповідну природу. Так, надійшла інформація, що Державне управління справами мріє скасувати укази про створення національних парків «Білоозерський», «Залісся» та «Синьогора». Ці парки створюються на місці так званих «панських полювань» – місць кривавих розваг далеко не голодних і аж ніяк не бідних високопосадовців та їх підручних. Громадськість довго домагалася, щоб там, де буяли п’янки-стрілянки та панські розваги за народний кошт, було створено спеціальні установи для відпочинку трудящих та роботи учених. Невже керівництво ДУСі думає, що скасуванням цих указів поліпшить імідж нового президента? Бо навряд чи це його особиста ідея: не може ж він одночасно полювати у трьох місцях. А ось челядь, мабуть, була б не проти…
Та й це ще не все. Як повідомив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк, саме як спробу перегляду низки указів Президента України про створення національних парків та заповідників у різних областях країни варто вважати появу доповідної записки на ім’я одного з віце-прем’єрів, де чиновник Кабміну вказав, що начебто в останніх кількох десятках Указів про оголошення нових національних парків є ті чи інші помилки, і тому вони неминуче потребують перегляду. Згадані у записці національні парки дивним чином збігаються з переліком тих, за створення яких точилася найбільш запекла боротьба з бізнесовими структурами, можновладцями та забудовниками.
Наш колега Семен Рєзнік з видання «2000» слушно помітив, що всі ці «діячі» спробували незграбно зіграти на якомусь особистому, персональному конфлікті нинішнього президента з попереднім: мовляв, якщо рішення було підписано Ющенком, його просто потрібно скасувати! При цьому доморослі маніпулятори не беруть до уваги того, що влада має спадкоємність — і рішення того ж Ющенко часто є не його персональною примхою, а плодом роботи великої державної машини. До речі, Вікторові Андрійовичу можна навіть дорікнути в затягуванні питання про створення НПП на Миколаївщині, тоді як Віктор Янукович завжди виявляв до цієї теми жвавий інтерес. Так, будучи прем'єр-міністром, ще 29 серпня 2007 року він дав доручення (№ 37225/0/1-07) прискорити створення Національного парку на території Кінбурнського півострова в Миколаївській області. А в Державній програмі економічного й соціального розвитку України на 2010 р. визначаються як пріоритет «збільшення площі екомережі, охорона й збереження біологічної й ландшафтної різноманітності».
У Канівському заповіднику
Тож цілком логічною була відповідь, яку отримав нещодавно один з учасників кампанії за збереження національних парків – Національний екологічний центр України – від Адміністрації Президента. В цій відповіді дорадча президентська служба запевняє, що розвиток заповідної справи належить до основних пріоритетів державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому під пильною увагою Президента України. «Глава держави всіляко підтримує ініціативи щодо розширення мережі природних заповідників і національних природних парків, а також тримає на контролі становлення нових установ – Національних природних парків "Білобережжя Святослава" та "Бузький Гард", – говориться у листі.
«Ми переконані: така відповідь означає, що в Україні не лише не збираються скасовувати вже створені Національні природні парки, а й розширюватимуть мережу природно-заповідного фонду. Крім того, ми сподіваємося, що ця відповідь відіб’є охоту місцевих „князьків” розпоряджатись загальнонаціональним надбанням як своїми приватними вотчинами», – прокоментувала цю відповідь Юлія Гречка, координатор громадської кампанії «Національним паркам – бути!».
Хотілося б, щоб цей, як тепер кажуть, «меседж» президента дійшов до усіх і кожного. Бо вже після отримання згаданого вище листа надійшли нові тривожні вісті щодо заповідних територій. Так 31 травня ректорат Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (цьому вишу підпорядковується Канівський природний заповідник) видав наказ № 414-32, яким Канівський заповідник, як самостійна юридична організація, закривається. Анулюється його банківський рахунок, посада директора, бухгалтерія, забирається машинний парк, сам заповідник на правах відділу передається до новоствореного Біологічного інституту.
Тим самим ректорат грубо порушив статті 5, 12, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з якими заповідники є самостійними юридичними особами, ними керує спеціальна адміністрація, а закриття об’єктів природно-заповідного фонду відбувається лише за узгодженням з Мінприроди України.
Державна служба заповідної справи та громадські організації планують звернутися до Генпрокуратури України щодо цього інциденту.
Довідка «Селянської правди». В питаннях заповідної справи Україна посідає далеко не лідируюче місце у світі. При європейській нормі 10–12(15) % природно-заповідних територій, в нашій країні їх частка ледве дотягує до 6%. Та і цей показник було досягнуто зовсім недавно.
Олег Листопад
У Канівському заповіднику
Селянська правда, №80, 9 липня 2010
Читайте також:
Останні коментарі