Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У 1923 р. повернулась до Харкова, ставши асистентом кафедри ботанiки Харкiвського фармацевтичного технiкуму. Паралельно, з 1925 р., вона очолює ботанiчний вiддiл Асканiї-Нова. Завдяки її дослiдженням, тут вдалося видiлити ще одну абсолютно заповiдну дiлянку в 4800 га, яка й досi входить до складу дiлянки “Устинiвка”.

Архiвнi матерiали свiдчать: їй не раз, разом з iншими науковими спiвробiтниками, доводилось вiдстоювати вiд вiдомчих утискiв заповiдну цiлину. У 1928 р. пощастило добитись вiдмiни рiшення Наркомзему УРСР про перенесення заповiдної дiлянки. Разом з М. Шалитом склала повну бiблiографiю (по 1928 р.) Асканiї-Нова.

У 1927-1928 рр. Наталiя Олексiївна дослiджувала цiлиннi дiлянки в Пiвнiчному Криму та Одеськiй областi, Приморськi заповiдники.

З 1929 по 1934 рiк обиралася членом бюро Українського комiтету з охорони пам’ятникiв природи, з грудня 1929 очолила, пiсля Є. М. Лавренка, Харкiвську крайову природоохоронну iнспектуру.

Ймовiрнiше всього, в 1936 р. Н. О. Десятова-Шостенко з групою харкiвських ботанiкiв переїхала до Києва, стала працювати в Iнститутi ботанiки АН УРСР на посадi професора. За деякими даними, наприкiнцi 30-х проходила по одному з процесiв НКВС. З приходом фашистiв мiсто не залишила, а працювала в органiзованому нiмецьким ботанiком Г. Вальтером iнститутi сiльськогосподарської ботанiки при Фуршунценштрасе у Києвi.

Пiсля приходу радянських вiйськ, розумiючи, що доля її може скластися трагiчно, i, не бажаючи потрапити до рук берiївських прислужникiв, емiгрувала до Францiї, де й вийшла замiж за багатого чоловiка.

Розповiдають таку бувальщину. Якось на одному з ботанiчних конгресiв у 50-60-х роках у Парижi до голови радянської делегацiї академiка Є. М. Лавренка пiдiйшла поважна дама i сказала: “Євгене Михайловичу, здрастуйте! Ви мене не пiзнаєте? Я – Наталiя Шостенко”. Лавренко, котрий у 20-х роках довго i плiдно працював з Н. Десятовою-Шостенко, вiдповiв: “Пробачте, мадам, я з Вами не знайомий”. Якщо такий епiзод був насправдi, то вiн досить характерний для тих часiв. Померла Н. А. Десятова-Шостенко в Парижi у 1968 роцi.

В.Є. Борейко

Розстріляна екологія

Нариси про репресованих діячів охорони природи україни

(За матеріалами досліджень Комісії із заповідної справи та охорони дикої природи УЕА «Зелений світ» – В. Борейко, В. Грищенко, Г. Дремлюга, О. Листопад)

«Зелений світ», екологічна газета України

Спеціальний випуск №10-11

Серпень 1994 року

Над номером працювали: С. Желяскова, О. Листопад, М. Прилуцький, Е. Яцеленко,

Фото із особистих архівів, матеріалів СБ України та ін. джерел

Фото перезнімали О. Шелудько, Ю Самеляк, С. Полюх, В. Борейко

Leave a Reply