Останні записи

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У 1923 р. повернулась до Харкова, ставши асистентом кафедри ботанiки Харкiвського фармацевтичного технiкуму. Паралельно, з 1925 р., вона очолює ботанiчний вiддiл Асканiї-Нова. Завдяки її дослiдженням, тут вдалося видiлити ще одну абсолютно заповiдну дiлянку в 4800 га, яка й досi входить до складу дiлянки «Устинiвка».

Архiвнi матерiали свiдчать: їй не раз, разом з iншими науковими спiвробiтниками, доводилось вiдстоювати вiд вiдомчих утискiв заповiдну цiлину. У 1928 р. пощастило добитись вiдмiни рiшення Наркомзему УРСР про перенесення заповiдної дiлянки. Разом з М. Шалитом склала повну бiблiографiю (по 1928 р.) Асканiї-Нова.

У 1927-1928 рр. Наталiя Олексiївна дослiджувала цiлиннi дiлянки в Пiвнiчному Криму та Одеськiй областi, Приморськi заповiдники.

З 1929 по 1934 рiк обиралася членом бюро Українського комiтету з охорони пам’ятникiв природи, з грудня 1929 очолила, пiсля Є. М. Лавренка, Харкiвську крайову природоохоронну iнспектуру.

Ймовiрнiше всього, в 1936 р. Н. О. Десятова-Шостенко з групою харкiвських ботанiкiв переїхала до Києва, стала працювати в Iнститутi ботанiки АН УРСР на посадi професора. За деякими даними, наприкiнцi 30-х проходила по одному з процесiв НКВС. З приходом фашистiв мiсто не залишила, а працювала в органiзованому нiмецьким ботанiком Г. Вальтером iнститутi сiльськогосподарської ботанiки при Фуршунценштрасе у Києвi.

Пiсля приходу радянських вiйськ, розумiючи, що доля її може скластися трагiчно, i, не бажаючи потрапити до рук берiївських прислужникiв, емiгрувала до Францiї, де й вийшла замiж за багатого чоловiка.

Розповiдають таку бувальщину. Якось на одному з ботанiчних конгресiв у 50-60-х роках у Парижi до голови радянської делегацiї академiка Є. М. Лавренка пiдiйшла поважна дама i сказала: «Євгене Михайловичу, здрастуйте! Ви мене не пiзнаєте? Я – Наталiя Шостенко». Лавренко, котрий у 20-х роках довго i плiдно працював з Н. Десятовою-Шостенко, вiдповiв: «Пробачте, мадам, я з Вами не знайомий». Якщо такий епiзод був насправдi, то вiн досить характерний для тих часiв. Померла Н. А. Десятова-Шостенко в Парижi у 1968 роцi.

В.Є. Борейко

Розстріляна екологія

Нариси про репресованих діячів охорони природи україни

(За матеріалами досліджень Комісії із заповідної справи та охорони дикої природи УЕА «Зелений світ» — В. Борейко, В. Грищенко, Г. Дремлюга, О. Листопад)

«Зелений світ», екологічна газета України

Спеціальний випуск №10-11

Серпень 1994 року

Над номером працювали: С. Желяскова, О. Листопад, М. Прилуцький, Е. Яцеленко,

Фото із особистих архівів, матеріалів СБ України та ін. джерел

Фото перезнімали О. Шелудько, Ю Самеляк, С. Полюх, В. Борейко

Leave a Reply