Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Як ЕС допомагає нам створювати Смарагдову мережу

Поміж планів Мінприроди на 2019 рік у галузі охорони біорозмаїття та заповідної справи є, зокрема:  подання до ВРУ проекту Закону України «Про території Смарагдової мережі»  розроблення та прийняття методичних рекомендацій щодо методики та процедури оцінки планів і проектів на предмет наслідків їх впровадження для спеціальних територій для збереження з урахуванням завдань щодо її збереження тощо  формування списку потенційних об’єктів Смарагдової мережі  складення та оприлюднення рекомендованого переліку спеціальних природоохоронних заходів для видів птахів, зокрема видів регулярної міграції  розроблення менеджмент-планів для територій Смарагдової мережі та їх реалізація  створення системи моніторингу видів флори і фауни та типів

Читати повний текст

У чому цінність «Олешківських пісків»

Національний природний парк «Олешківські піски» створено Указом Президента України №221/2010 від 23 лютого 2010 року на території Голопристанського і Олешківського (Цюрупинського) районів та Новокаховської міської ради Херсонської області. До території Парку увійшло 8020,36 га земель державної власності. З них 5222,30 га вилучені у землекористувачів й надані Парку у постійне користування. А 2798,06 га земель, включені до його території без вилучення, проте будь-яка господарська діяльність на них проводиться лише за узгодженням з адміністрацією парку.

Парк оберігає унікальний для Європи ландшафт — псамофітні (пристосовані до піщаного ґрунту) різнотравні степи, піщані дюни (кучугури) та листяні гайки. Тут росте понад 400 видів вищих (судинних)

Читати повний текст

«Олешківські піски» варті інвестицій та розширення

Розташований на Херсонщині національний природний парк (НПП) «Олешківські піски» треба суттєво розширити та покращити його фінансування й матеріальну базу.

Такого висновку дійшли учасники дискусії, яка відбулася 7 листопада у Херсонському прес-клубі. Обговорювали роль цього Парку у збереженні природи Херсонщини, необхідність розширення території НПП та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.

«Олешківські піски» — один із 49 НПП України, єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти. Приклад такого відновлення — розчищення озер в оазах. Воно проводилося у рамках спільного проекту нацпарку та Українського товариства охорони птахів за підтримки Фундації Кока-Кола (детальніше тут: https://www.coca-colaukraine.com/stories/RenovationOleshkivsky).

керівник Херсонського

Читати повний текст

Рятувати праліси доведеться ч/з суд

Нардеп Ігор Луценко і Київський еколого-культурний центр, за підтримки ЕкоПраво-Київ, подали позов до суду на Кабінет Міністрів України за невиконання Закону про охорону пралісів

31 серпня 2017 року, Президент України Петро Порошенко підписав Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2063-19). Закон забороняє рубки лісу в пралісах, вводить адміністративну відповідальність за знищення та пошкодження пралісів і направлений на охорону української частини об’єкта Міжнародної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи», виконанню Карпатської конвенції та Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Але

Читати повний текст

Якою мовою говорить телевізор

Канали дотримуються квот, але чи стало української більше в ефірі?

Наше ТБ — на 100% українськомовне. Про це офіційно заявили журналістам представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Не вірите? Ваш ящик поводиться по-іншому і левову частку часу рєчьот па-рускі?

Хто ж правий? І ви, і Нацрада. А відчуття когнітивного дисонансу спровоковане Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». У ньому записано, що протягом так званого перехідного періоду можна не дублювати/не озвучувати українською фільми, зняті до 1991 року. І, що особливо мене бісить, фільми й передачі власного виробництва. Пройдіться з пультом

Читати повний текст

Між дерев співається найкраще

саме зелень дерев і куців створює унікальну акустику для концертів під відкритим небом. Бережіть дерева і кущі! І траву! І природу взагалі!

Ми – європейці. Фестиваль опери та оперети зібрав музикантів 15 країн світу

Авторська версія. Лінк на скорочений і редагований усіма редакторами варіант – в кінці

 

Шикарний був концерт на Європейській площі напередодні отримання безвізу — “Антитіла”, Руслана, Kozak System, “Піккардійська терція”, Христина Соловій, Тарас Чубай/Плач Єремії та Katya Chilly Group. Але я на ньому не був. По-перше, не люблю, коли навколо натовп зі смердючими цигарками та пивом, яке так і мріє пролитися на твою

Читати повний текст

Видатний ентомолог і природоохоронець Сергій Медвєдєв (1899 – 1979)

 

Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.

Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:

Читати повний текст

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У

Читати повний текст

Де сховаються народні месники

Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом

 

(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: “Повені зупиняться перед деревами”

З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».

Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за

Читати повний текст

Межигір’я. Як непросто повернути награбоване

це один з будинків на Парковій алеї, на які було виміняно Межигір’я. У 1910 у них була лікарня для хронічно хворих дітей

Виявилося, що в загарбанні Януковичем території колишнього Межигірського монастиря не останню роль відіграли колишні керівники природоохоронного відомства Василь Джарти, а згодом Едуард Ставицький. Нинішнє керівництво Мінприроди, проаналізувавши ситуацію і порадившись з юристами, бачить можливість повернути вкрадене державі. «Ми продовжуємо розбирати завали попередньої влади і шукати справедливість, — каже міністр Остап Семерак. — Свого часу Мінприроди відіграло не останню роль у відчуженні державного майна у Межигір’ї на користь Януковича. Першій спробі завадила Помаранчева революція. Висновки було зроблено.

Читати повний текст