Останні записи

Боротьба за збереження риби стає жорсткішою

 

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів «УК», як плани щодо осучаснення галузі втілюються в життя

Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.

Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема КОВАЛІВ

— На річках вже майже скресла крига. Браконьєри гострять остроги, закупили кілометри сіток, нові катери, перебрали мотори своїх швидкісних джипів. А як, Яремо Богдановичу, готується до весни Держрибагентство? Чи зможе риба цього року нормально віднереститися?

— У держбюджеті-2017 на придбання нової техніки для новоствореного рибного

Читати повний текст

Про нові екозакони без істерик і маніпуляцій

Президент України підписав два екологічних закони № 2023 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) та 2604 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин). Нові закони:

Підсилюють адміністративну відповідальність за забруднення лісів, збільшуючи штрафи в п’ять разів за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, яке охороняє ліси від шкідливого впливу (ст. 71 Адмінкодексу України), а також збільшують в п’ять разів штрафи за забруднення лісу відходами (ст . 73 Адмінкодексу

Читати повний текст

Орнітолог, який рятував приморські заповідники. Олександр Шуммер (1875 – ?)

Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.

На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.

Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року

Читати повний текст

Соратник знаменитого Фальц-Фейна. Климентій Сіянко (1868 – 1946)

 

Iм’я органiзатора популярного заповiдника-зоопарку Асканiя-Нова дворянина Фрiдрiха Едуардовича Фальц-Фейна добре вiдоме у всьому свiтi. Проте iсторiя вимагає вiддати належне i його найближчому помiчнику, селянському сину Климу Сiянку. Без нього Фальц-Фейну багато чого не вдалося б досягти.

Климентiй Євдокимович Сiянко народився 25 листопада 1868 р. у селi Тюньки Чигиринського повiту Київської губернiї у скромнiй, релiгiйно-патрiархальнiй селянськiй родинi. Закiнчивши церковно-приходську школу, у 1884 роцi наймитом потрапив до Асканiї-Нова. Спочатку працював у плодовому саду, а з 1886 р. по 5 липня 1930 р. – у зоологiчному парку. Фрiдрiх Фальц-Фейн швидко помiчає працелюбного i талановитого хлопця, до того ж, великого любителя природи, i

Читати повний текст

Еколог iз свiтовим iм’ям. Володимир Станчинський (1882 – 1942)

 

Ця людина є засновником вiтчизняної екологiї. На жаль, за останнi пiвсторiччя iм’я В. В. Станчинського на Заходi, в Америцi згадувалося частiше, нiж на батькiвщинi.

Володимир Володимирович Станчинський народився 20 квiтня 1882 р. у Москвi в сiм’ї iнженера.

Поступивши на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету МДУ, вiн спецiалiзується спочатку в академiка М. А. Мензбiра, але в 1902 р. був звiльнений з унiверситету за революцiйну дiяльнiсть. Свої науковi заняття продовжив у Нiмеччинi, куди емiгрував, в Гейдельбергському унiверситетi. Пiсля II-го з’їзду РСДРП вступив у партiю меншовикiв, з якою не поривав до листопада 1917 року, мав партiйну кличку «Мчанов». З 1915 по 1917

Читати повний текст

Борець з посухами. Олексій Вангенгейм (1881 — 1937)

 

Цю людину iз свiтовим iм’ям майже 60 рокiв нiхто не згадував. Видатний метеоролог, органiзатор науки, краєзнавець, дiяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зi всiх енциклопедiй та довiдникiв.

 

Народився вiн 9 жовтня 1881 р. у селi Крапивна Конотопського повiту Чернiгiвської губернiї у помiщицькiй сiм’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та вiдомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторi Уютне вiн органiзував метеорологiчну станцiю i зразкове дослiдне поле, якими керував 22 роки. Потiм вiн працював у Харковi, у Наркомземi УРСР. Iнтерес до метеорологiчних дослiджень передався i його сину Олексiю.

 

У 1906 р. Олексiй

Читати повний текст

Першопроходець. Олександр Яната. (1888 — 1938)

Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.

Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната «захворiв» ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал «Природа». Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних

Читати повний текст

Нардепи, Мінприроди та громадськість закликають Гройсмана підтримати створення нацпарку на місці мисливських угідь Януковича

на території Сухолуччя: одне із боліт, де знайдено червонокнижні рослини

Наступний крок у створенні Дніпровсько-Тетерівського національного парку має зробити Кабінет Міністрів України. Зараз у КМУ знаходиться на розгляді проект указу президента про створення парку і у разі позитивного рішення уряду, наступним кроком стане направлення документів на підпис Петру Порошенку. З проханням підтримати створення парку до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана звернулися також громадські активісти та народні депутати, зокрема — секретар Комітету з екополітики Остап Єднак.

Міністерство екології й природних ресурсів надіслало до Кабінету Міністрів проект про створення у Вишгородському й Іванківському районах Київської області Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку площею 34 тис.

Читати повний текст

Хроніки нищення екоконтролю. 2007-2017

Що треба вже зараз для відновлення ефективного екоконтролю: — Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ) — Повернути до Кримінального кодексу інститут конфіскації за «антибраконьєрськими» статями. — Внести правки до АдмінКодексу, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів. — Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур. — Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)…», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом. — Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання. — Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. — Внести зміни до Цивільного кодексу, повернувши тривалість позовної давності до первісної — 10 років.

Читати повний текст

Хто проконтролює контролера. Як безпорадну нині екоінспекцію перетворити на дієву природоохоронну службу 

Нинішнє керівництво Мінприроди вважає, що відбулася «повна деградація системи і суті громадського екологічного контролю. Персональний склад громадських інспекторів з охорони довкілля переважно формують керівники підрозділів Держекоінспекції зазвичай з наближених та підручних осіб, нерідко з багатою браконьєрською біографією. Епізодична участь громадських інспекторів у заходах з контролю Держекоінспекції красномовно свідчить про те, що ні громадські організації, ні місцеві громади фактично не впливають на формування персонального складу громадських інспекторів».

Читати повний текст