Останні записи

Гроза браконьєрiв. Данило Сєдун (? – 1930)

 

У Кримському заповiднику є “Кордон Сєдуна”. Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.

Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.

Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: “В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв”.

Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили

Читати повний текст

Передсмертний лист природоохоронця Франца Шиллінгера (1874 – 1943)

 

Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.

Франц Францович був найактивнiшим автором журналу “Охрана природи”, з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.

Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.

Читати повний текст

Еколог iз свiтовим iм’ям. Володимир Станчинський (1882 – 1942)

 

Ця людина є засновником вiтчизняної екологiї. На жаль, за останнi пiвсторiччя iм’я В. В. Станчинського на Заходi, в Америцi згадувалося частiше, нiж на батькiвщинi.

Володимир Володимирович Станчинський народився 20 квiтня 1882 р. у Москвi в сiм’ї iнженера.

Поступивши на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету МДУ, вiн спецiалiзується спочатку в академiка М. А. Мензбiра, але в 1902 р. був звiльнений з унiверситету за революцiйну дiяльнiсть. Свої науковi заняття продовжив у Нiмеччинi, куди емiгрував, в Гейдельбергському унiверситетi. Пiсля II-го з’їзду РСДРП вступив у партiю меншовикiв, з якою не поривав до листопада 1917 року, мав партiйну кличку “Мчанов”. З 1915 по 1917

Читати повний текст

Борець з посухами. Олексій Вангенгейм (1881 — 1937)

 

Цю людину iз свiтовим iм’ям майже 60 рокiв нiхто не згадував. Видатний метеоролог, органiзатор науки, краєзнавець, дiяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зi всiх енциклопедiй та довiдникiв.

 

Народився вiн 9 жовтня 1881 р. у селi Крапивна Конотопського повiту Чернiгiвської губернiї у помiщицькiй сiм’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та вiдомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторi Уютне вiн органiзував метеорологiчну станцiю i зразкове дослiдне поле, якими керував 22 роки. Потiм вiн працював у Харковi, у Наркомземi УРСР. Iнтерес до метеорологiчних дослiджень передався i його сину Олексiю.

 

У 1906 р. Олексiй

Читати повний текст

Земельна реформа. Кого озолотять селянські паї

Ринок землі не можливий без якісного кадастру, системи захисту прав хліборобів і прозорості процесу

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби?

Наосліп шляху не здолати

Земельна реформа — це передовсім надійний облік усіх земельних ділянок і повна інформація про них.

Читати повний текст

Привид старої картонки. Коли і яким буде закон про тару й упаковку

Сучасні практики й законодавство щодо відходів потрібні нам ще з позавчора

Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники.

Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер.

Рахуємо на мільйони

Читати повний текст

Що іще подивитися в Сухолуччі: мисливський та рибальський будиночки диктатора

для вірних підпанків обладнали в сусідньому урочищі «Акація» трохи менші будиночки та альтанки. Тут меблів та начиння збереглося значно більше. Скрізь — опудала тварин: голови вовка, лося, оленя, кабана, картини на мисливську тематику. На підлозі — шкури тварин: екзотичні буйволячі та вовчі й кабанячі. І знову — подарунки «самому» від найвірніших і найвідданіших друзів-шанувальників. Зокрема знову зубр, щоправда, лише вирізаний з дерева. На табличці напис: «Найкращому Прем’єр-міністру України Януковичу В. Ф. від голови Комітету лісового господарства Сівця В.М.». Дарувальник теж у бігах, в Росії, справа про розкрадання коштів у лісовому господарстві нарешті дійшла до стадії арешту майна колишнього головного лісівника та оголошення йому підозри.

Читати повний текст

Не поспішайте купувати кожухи

Гідрометеорологічна служба потребує уваги держави і політиків, нових підходів, сучасного обладнання. Це окупиться сторицею.

Читати повний текст

Як повернути рибу в наші річки

Профільне відомство заявляє про початок реформування галузі

На початку незалежності нашої держави український океанічний флот забезпечував вилов 780 тисяч тонн рибної сировини, флот Азово-Чорноморського басейну додавав своїх 180 тисяч тонн, підприємства аквакультури виробляли ще 120 тисяч тонн товарної рибної продукції, промисел на каскаді дніпровських водосховищ забезпечував 25 тисяч тонн риби. Тож рибна промисловість України повністю забезпечувала продовольчу безпеку держави в цьому сегменті.

Але за останні 20 років океанічний флот ми втратили, переважно через прихватизацію. Красномовні цифри: якщо 1991 року 95% риби з далеких країв було власного вилову, то в 2014-му 88% (!) становив імпорт. Винних в розкраданні та нищенні

Читати повний текст

ЗВІТ ІГОРЯ ШЕВЧЕНКА про результати роботи на посаді міністра за перше півріччя 2015 р

Цікавий документ (див нижче), є що обговорити.

Будиночок у Заліссі, де за даними М. Томенка усе ще жирують любителі постріляти за державний кошт

Є плюси, але є й речі, які я би не відніс до здобутків. Скаіжмо, дійсно, молодці що майже (ще ВРУ має затвердити) вибили грант для з-ків на 14 млн єврів і навіть розповіли як будуть їх витрачати та показали як буде забезпечено прозорість витрачання коштів (побачимо, чи нове керівництво продовжить цю прозорість).

Молодці, що відкрили дані про дозволи на надрокористування. І дай Бог “новим” продовжити відкриття цих даних – щоб ми знали усе аж до кінцевого

Читати повний текст