На полтавському критому ринку прямісінько по центру стоїть павільйон, де торгують білоруською провізією. Якого там краму тільки немає! І макаронні вироби з кукурудзяними пластівцями, і рибні й овочеві консерви, і цукерки, і печиво. Донедавна тут торгували і м'ясо-молочною продукцією, та після повідомлень у пресі, що в останніх виявлено чи то антибіотики, чи то ознаки якоїсь скотячої хвороби, молочка з ковбасами та сосисками зникла. Щоправда, черги до павільйону навіть після цього не зменшились. Люди купують ті товари, на торгівлю якими заборони немає. Не буду читача дратувати, розповідаючи про смак білоруських цукерок чи рибних консервів, скажу лише, що і те, і те
|
||||||
Як захистити вітчизняний продукт За підрахунками закарпатського фермера Валерія Бовта, від колись багатого овечого стада в області залишились ріжки та ніжки. Якщо у 1990-му поголів’я овець у всіх господарствах краю нараховувало майже 250 тисяч, то зараз заледве дотягує до 130 тисяч. Не краща ситуація й у сусідів: на Львівщині пасеться 80 тисяч овець, на Буковині – 300 тисяч, на Івано-Франківщині – 120 тисяч. Скрізь зменшення удвічі-тричі. Дійшло до того, що немає з чого виготовити знамениті карпатські вовняні ковдри – ліжники. Торговці зі знаменитого гуртового ринку у Косові (Івано-Франківщина) скаржилися мені, що доводиться купувати сировину у сусідній Молдові! Постійні читачі «Селянської Запис програми "Перехрестя", яка прозвучала 24 листопада 2011 р. на Радіо "Марія" http://nataliamatsipura.podfm.ru/my/3 або http://radiomaria.org.ua/xchange/Perehrestya-08-ekologia.mp3 Про що йшла розмова у студії: Про екомораль та екоаморальність Про твори Скуратівського та що сталося з мораллю українського землероба Чи морально продавати землю Що аморальніше: вкрасти візок дров чи рубати вагонами Про масове опитування селян у рамках лісової Програми ENPI-FLEG Як викладалася екологія першокурсникам Інституту журналістики у 2005-му Деякі результати Року лісів Чи може бути аморальною посадка дерев Робота Програми ENPI-FLEG у Рік лісів – 16-та хвилина Про аморальність законодавчої норми «довготермінове тимчасове користування лісами» (ДТКЛ) та пропозиції щодо цивілізованого врегулювання цієї норми Ідіть Великотоварне виробництво у його латифундистській формі нищить інфраструктуру села, його соціальну складову і саме село як таке, вважає голова правління Асоціації виробників органічної продукції «БІОЛан Україна» Василь Пиндус. Потужна і високопродуктивна техніка може обслужити великі площі – понад 70 тис. га (такі орендують чи матимуть у власності внаслідок нищівної для України земельної «реформи» скоробагатьки, олігархи. – О.Л.), і потребує невеликої кількості працівників. Тому власникам або орендарям великих угідь не потрібні ні села, ні селяни. Ще й ґрунти нищаться під натиском важких машин. Тож Василь Пиндус небезпідставно вважає, що порятунок села – у впровадженні органічного землеробства. Адже через певні особливості ведення Не їж, школярику, ти ковбаси «Шкільної». Там мало м’яса. І багато – сої Школяр за трапезою Коли державні мужі активно займаються політичними інтригами та просуванням власного бізнесу, у них геть не залишається часу на державні справи. І тоді народ такої держави починає багато хворіти і рано помирати. Бо стає беззахисним перед різного роду шахраями та недобросовісними «бізнесменами». Особливо потерпають діти. Їхні незміцнілі організми не в змозі справлятися з отрутами та іншими небезпеками, якими буквально нашпиговані товари дитячого асортименту, що продаються в Україні. Яскраве і смердить? Не купуй! Хочете конкретики? Будь ласка. Почнемо з одягу і взуття. У цьому році 
Серед пріоритетних національних проектів, запропонованих до реалізації найближчим часом, визначено програму забезпечення населення України якісною питною водою. І це не випадково. Адже, на думку вчених, у генетичну програму клітини закладено 120–130 років життя. Українці в середньому живуть 67,5 року, а їхнє «здорове життя» складає ще менше – лише 55 років. Однією з найвагоміших причин його малої тривалості, попри несприятливу екологію, стреси, негативні звички, є недостатня якість питної води. Науковці продовжують вивчати воду – цю найбільш загадкову речовину на Землі. Понад 30 років її досліджує академік НАН України, академік-секретар Відділення хімії НАН України, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. 
На перший погляд село як село – одне з типових поселень Хустського району Закарпаття. Але має воно кілька особливостей, що вирізняють його з-поміж інших. Таємничий “Longo May” Звична для радянських людей споруда типового сільського Будинку культури (в середньо-благополучному селі): два широкі поверхи, обшарпані від часу й нешанування місцевих традицій будування зовнішні стіни, великі скляні вікна-вітрини, просторі приміщення всередині, де гуляє вітер… Але щось не в’яжеться з відомими стереотипами: вітер всередині не гуляє, тому що просторі вікна заклали цеглинами й поставили склопакети з теплоізоляцією; на першому поверсі розмістився затишний паб, куди залюбки заходять поспілкуватися після роботи місцеві жителі; в «Діти – це наше майбутнє!» «Здорові діти – здорова нація!» – такі гасла ми проголошуємо раз по раз. Але про захист права дитини на якісне та безпечне життя, на жаль, дбаємо недостатньо. Фахівці ДП «Укрметртестстандарт» нещодавно закупили зразки продукції дитячого асортименту в торговельних мережах і перевірили її якість. Результати виявилися вельми невтішними. Наші діти не отримують найкраще, навпаки, певна продукція українського і зарубіжного виробників може стати загрозою для здоров’я і навіть життя дитини. Продавці товарів легкої промисловості пропонують кота у мішку – маркування на виробах було нерідко повністю або частково відсутнє. Поширена фальсифікація продукції, використання маркування відомої торгової марки, бренду. У наших Карпатах цілком реально виробляти екологічно чисту харчову продукцію, використовуючи місцеву сировину, традиційні знання та застосовуючи сучасне обладнання. Фіточаї підприємства «Гинзура», які пропонує скуштувати пан Василь Антосяк, – саме такий продукт. Підприємство пана Василя розташоване в селі Луг Рахівського району, має міцні зв'язки з партнерами й колегами в інших регіонах Карпат: фірма співпрацює з компанією «Галка Карпати», що в Коломиї, з сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Ґазда», а з допомогою благодійної фундації «Хайфер Проджект Інтернешнл» придбала два фасувальні автомати, що значно підвищило продуктивність роботи. Основна діяльність – заготівля, висушування, подрібнення, переробка і розфасовка лікарсько-рослинної сировини і сухофруктів (ягід, грибів та іншої |
||||||
|
Copyright © 2012 Блог Олега Листопада - Усі права захищено |
||||||
Останні коментарі