Останні записи

Видатний ентомолог і природоохоронець Сергій Медвєдєв (1899 – 1979)

 

Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.

Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:

Читати повний текст

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У

Читати повний текст

Де сховаються народні месники

Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом

 

(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: «Повені зупиняться перед деревами»

З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».

Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за

Читати повний текст

Творець полтавських заповiдникiв Валентин НIКОЛАЄВ (1889 — 1973)

Вiдомий полтавський природознавець В. Ф. Нiколаєв «зустрiвся» з органами ЧК-ДПУ-НКВС, мабуть, ранiше вiд усiх iнших українських природоохоронцiв == ще в 1920 роцi. Нова влада iснувала лише три роки, але вже почала прибирати «вольнодумцiв».

Народився Валентин Федорович Нiколаєв 26 липня 1889 року у сiм’ї провiзора, у мiстi Слов’янську Харкiвської губернiї. Закiнчивши Харкiвську гiмназiю i природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету Харкiвського унiверситету, переїхав до Полтави, де з 1915 р. очолив перший в Українi Полтавський земський природничо-iсторичний музей.

Вже тодi, разом з братом, вiн брав участь в органiзацiї у Харковi першої в Росiйськiй iмперiї виставки охорони природи (грудень 1913 == сiчень 1914). А потiм

Читати повний текст

Хто вимостить стежку на Говерлу? Високогірні ліси над Прутом треба невідкладно заповідати 

На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти.

Проте за умови дотримання певних правил пропускну спроможність маршруту, зокрема

Читати повний текст

Межигір’я. Як непросто повернути награбоване

це один з будинків на Парковій алеї, на які було виміняно Межигір’я. У 1910 у них була лікарня для хронічно хворих дітей

Виявилося, що в загарбанні Януковичем території колишнього Межигірського монастиря не останню роль відіграли колишні керівники природоохоронного відомства Василь Джарти, а згодом Едуард Ставицький. Нинішнє керівництво Мінприроди, проаналізувавши ситуацію і порадившись з юристами, бачить можливість повернути вкрадене державі. «Ми продовжуємо розбирати завали попередньої влади і шукати справедливість, — каже міністр Остап Семерак. — Свого часу Мінприроди відіграло не останню роль у відчуженні державного майна у Межигір’ї на користь Януковича. Першій спробі завадила Помаранчева революція. Висновки було зроблено. Тому

Читати повний текст

Михайло Полоз — перший голова Українського комітету охорони пам’яток природи

Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.

Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,

Читати повний текст

Про нові екозакони без істерик і маніпуляцій

Президент України підписав два екологічних закони № 2023 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) та 2604 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин). Нові закони:

Підсилюють адміністративну відповідальність за забруднення лісів, збільшуючи штрафи в п’ять разів за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, яке охороняє ліси від шкідливого впливу (ст. 71 Адмінкодексу України), а також збільшують в п’ять разів штрафи за забруднення лісу відходами (ст . 73 Адмінкодексу

Читати повний текст

Гроза браконьєрiв. Данило Сєдун (? – 1930)

 

У Кримському заповiднику є «Кордон Сєдуна». Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.

Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.

Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: «В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв».

Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили

Читати повний текст

Передсмертний лист природоохоронця Франца Шиллінгера (1874 – 1943)

 

Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.

Франц Францович був найактивнiшим автором журналу «Охрана природи», з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.

Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.

Читати повний текст