Торік наприкінці листопада громадські інспектори охорони природи затримали двох браконьєрів, які ловили рибу в Нижньодністровському національному природному парку (Одеська область). Порушниками закону виявилися… співробітник цього парку (інспектор!) та його брат! Причому браконьєрили вони в кілометровій заборонній зоні Дністровського лиману. У тій самій зоні акваторії, де цей самий інспектор відповідальний за збереження рибних та інших ресурсів парку.
Інспекторські байки, або ж Казки на щодня
«Спостерігаючи за скупченнями птахів, – розповідає кандидат біологічних наук Іван Русєв, – ми стали свідками того, що невідомі люди на човні тягнуть сітки з води. Ми почекали в засідці, й коли вони виходили на берег, стали
У нас теж не усе гаразд, але у сусідів - ще гірше. Єднаймося на захист заповідної природи!
Заповедная система России, создававшаяся в течение последних 95 лет, сейчас быстро разрушается и приходит в упадок
З Лісового форуму Грінпіс Росії
11 января 2012 года заповедной системе Российской Федерации исполняется 95 лет. 11 января 1917 год (29 декабря 1916 года по старому стилю) в России был создан первый заповедник - "Баргузинский" на севере Байкала. Дата создания заповедника считается днем рождения уникальной заповедной системы России, которая с тех пор, несмотря на революции, войны и другие потрясения, развивалась и крепла. Заповедная система России заслуженно считается одной из
Незабаром національний природний парк (НПП) «Тузловські лимани» відзначатиме другу річницю виходу указу про своє створення. І тепер уже можна стверджувати про системну протидію процесу організації цього НПП з боку осіб, зацікавлених у тіньовій приватизації причор-номорських земель та лиманів, а отже, пограбуванні краю, його при-родних ресурсів.
Противники створення парку поширювали вигадки про заборони, які начебто буде запроваджено на території парку: випасання худоби, відвідувань лісу, купання в лиманах, любительської риболовлі, використання річкової води для господарських потреб тощо. Людей ля-кали тим, що парк зазіхатиме на землі, передані селянам у приватну власність, що створення парку ізолює села від світу, стримуватиме під-приємницьку активність, дозволить панувати
Літо. Спека. Температура води у Дністровському лимані – 25 градусів, на мілководдях у штильну погоду вода прогрівається до 27-ми.
Спочатку наша невеличка експедиція прямує у гирло Глибокого Турунчука – одного з рукавів Дністра. Величаво сидять на корчах рожеві й кучеряві пелікани. Шмигають білощокі крачки, баклани. Удалині плавають чомги. У береговій зоні очерету полюють на жаб і мальків різні види чапель. Акваторію лиману борознять браконьєрські човни. Чому браконьєрські? Бо вилов риби на лимані заборонено до 1 серпня.
У 90% населених пунктів України вода не відповідає цивілізованим нормам, площа лісосмуг щороку зменшується, бо людям немає чим опалювати хату, у Чорному морі залишилося лише три види риби, які можна вважати промисловими… Вам це болить? А в цей час народні депутати Володимир Каплієнко, Ігор Рибаков та Валерій Камчатний хвилюються про зовсім інше: як розвивати «мисливський туризм»!?
Бо, напевно, і з водою, і з опаленням, і з рибними делікатесами у них усе гаразд, не так, як у вас. А от стрелить зайця чи там кабанчика – їм немає де. Мабуть, усі мисливські угіддя вже розібрали інші колеги – народні депутати.
Гаряче літо цього року доповнилось у Каневі не менш гарячими дебатами навколо проекту компанії «Нібулон». Але єдиний результат громадських слухань влітку 2010 року – це розкол місцевої громади на дві половини.
Перші громадські слухання у червні щодо будівництва терміналу на березі Дніпра сказали тверде «ні» інвестору. Мотиви – канівська громада вже по саму зав’язку «сита» екологічними проблемами від двох попередніх інвесторів – групи «Миронівський хлібопродукт» (завод торгової марки «Наша ряба») та групи «Верес» (завод «Укршампіньйон»).
Однак і місяця не минуло, як нова ініціативна група організувала в липні другі громадські слухання щодо пропозицій «Нібулону»,
Нещодавно у селищі Коропове (Задонецька сільрада, Зміївський район Харківської області) відбулися збори сільської громади, на яких обговорювалося колективне звернення жителів селища до Зміївської райдержадміністрації. Ініціатори цього звернення, висловлюючи своє ставлення до діяльності національного природного парку (НПП) "Гомільшанські ліси", заявляють: "Такий парк нам не потрібний".
Що ж пишуть автори звернення (до речі, під ним стоїть 271 підпис), яке ще у травні нинішнього року місцевий житель Іван Северін передав главі Зміївської РДА Євгенові Мураєву? Наскільки об’єктивну інформацію наведено в ньому? У цьому й спробували розібратися учасники сільських зборів.
Вів збори голова Задонецької сільради Володимир Омельченко. Серед промовців – директор НПП "Гомільшанські ліси"
Чомусь багато надміру активних наших співгромадян зміну влади сприймають як привід розвалити все, створене у попередні роки – незалежно від доцільності і корисності. Прямо як у відомому революційному гімні «до основанья, а затем…».
На такі замашки «революційних матросів» нещодавно мала нещастя «милуватися» українська заповідна справа. Зокрема, чиновники Миколаївської області вирішили, що півдню України не потрібні нові національні парки. Вони заявили, що треба скасувати укази попереднього президента України В.А. Ющенка про створення національних природних парків "Білобережжя Святослава" і "Бузький Гард", «не помітивши» того, що Ющенко лише фіналізував багаторічну працю тисяч учених, природоохоронців, державних та громадських діячів.
Брєжнєв і Шелест після вдалого полювання в Заліссі
У радянському підручнику з фізики за восьмий клас на форзаці була картинка: шматок металевої рейки — у вакуумі, під скляним ковпаком. Це еталон метра, який лежить у Парижі. Його всіляко бережуть, щоб рівняти за ним усі інші метри. Заповідник — природний або біосферний — це теж еталон. Еталон певного типу природного комплексу. Національний природний парк (НПП) зазвичай також має у своєму складі еталонний шмат території, але тут є й місце для спілкування пересічних громадян із природою. Заповідники та НПП виконують ще десятки дуже важливих і корисних функцій, але я відразу перейду
Кожного разу, як чую «стєнанія» наших «демократів» на тему злобного Януковича, який загарбав державну дачу «Межигір’я» мені хочеться спитати: а що ж ви, хлопці та дівчата клювом щьолкали? У вас же була чудова можливість відродити цю святиню, використати як базу для патріотичного виховання, долучити до сонму символів українізму. Ні, не відродили, не використали, не долучили… Хотіли самі прихватизувати чи не вистачило волі, розуму, хазяйновитості?
Скажете перебільшую? Ні, я знаю про що говорю. На початку 2005 року я підготував для "Народної газети" статтю «Таємнича сила "Дзвінкової».У лютому 2005-го матеріал побачив світ і на моє прохання редакція направила його
Останні коментарі