Останні записи

Гомольшанські ліси і ми – у програші. Що робити далі?

Директором нацпарку "Гомольшанські ліси" призначили людину, яка активно виступала ПРОТИ створення парку! Призначили попри протести громадськості (див новину нижче).

На жаль, цей програш - очікуваний.

1. Зокрема тому, що нинішнє керівництво Держлісоагенції має прямі виходи на перших осіб держави і дружбу з ними, а тому чхати хотіло на громадську думку. Навіть скандал після публікацій Дмитра Гнапа ("Лісник Януковича" тощо) та більш пізніх статей у ЗМІ, вже за результатами перевірки КРУ, не похитнув позицій керівництва ДАЛРу. 

2. А також тому, що уся нинішня влада узагалі готова йти по трупам до своїх меркантильних цілей. 

Що ж робити з цією справою (з Гомольшанськими лісами) і

Читати повний текст

Панські полювання Януковича у Заліссі та Сухолуччі

Або історії про те,  як президент України порушив природоохоронне законодавство та конституційне право громадян на користування ресурсами.

 

Шифрований запис про стан природоохорони в Україні

В результаті тривалих досліджень спецслужби визначили стан природоохорони в Україні та взагалі стан справ у державі.

Інформацію у зашифрованому вигляді передано куда надо.

Якщо ви зможете прочитати запис, ні у якому разі не розголошуйте його зміст! А то вороги зможуть дізнатися. До речі, пара американських славістів намагалася розшифрувати повідомлення. Не змогли...

Хто націлився на “Морське око”?

P2100590cut

Екологи переконані: в Карпатах готується дерибан національного природного парку «Синевир». Він розкинувся навколо однойменного озера, яке ще називають за надзвичайну красу «Морським оком».

Хроніки українського дерибану

У 2008–2009 роках олігархи вже намагалися відкусити шматочок земельки цього національного парку. Керував тодішнім дерибаном безпосередньо Іван Балога (на той час був заступником голови Закарпатської ОДА, нині – голова Закарпатської облради). А його рідний брат, нинішній міністр з надзвичайних ситуацій, а тоді – глава Адміністрації Президента України – Віктор Балога (уміє чолов’яга прислужити і нашим, і вашим. Точніше – і вашим, і їхнім, бо який же він «наш»), навіть пальцем не поворухнув, щоб зупинити

Читати повний текст

Чи можна здолати браконьєрство?

Браконьєри ховають обличчя

Торік наприкінці листопада громадські інспектори охорони природи затримали двох браконьєрів, які ловили рибу в Нижньодністровському національному природному парку (Одеська область). Порушниками закону виявилися… співробітник цього парку (інспектор!) та його брат! Причому браконьєрили вони в кілометровій заборонній зоні Дністровського лиману. У тій самій зоні акваторії, де цей самий інспектор відповідальний за збереження рибних та інших ресурсів парку.

Інспекторські байки, або ж Казки на щодня

«Спостерігаючи за скупченнями птахів, – розповідає кандидат біологічних наук Іван Русєв, – ми стали свідками того, що невідомі люди на човні тягнуть сітки з води. Ми почекали в засідці, й коли вони виходили на берег, стали

Читати повний текст

Влада Росії знищує заповідну систему

У нас теж не усе гаразд, але у сусідів - ще гірше. Єднаймося на захист заповідної природи!

Заповедная система России, создававшаяся в течение последних 95 лет, сейчас быстро разрушается и приходит в упадок

З Лісового форуму Грінпіс Росії

11 января 2012 года заповедной системе Российской Федерации исполняется 95 лет. 11 января 1917 год (29 декабря 1916 года по старому стилю) в России был создан первый заповедник - "Баргузинский" на севере Байкала. Дата создания заповедника считается днем рождения уникальной заповедной системы России, которая с тех пор, несмотря на революции, войны и другие потрясения, развивалась и крепла. Заповедная система России заслуженно считается одной из

Читати повний текст

Хто і чому боявся створення національного природного парку «Тузловські лимани»?

Незабаром національний природний парк (НПП) «Тузловські лимани» відзначатиме другу річницю виходу указу про своє створення. І тепер уже можна стверджувати про системну протидію процесу організації цього НПП з боку осіб, зацікавлених у тіньовій приватизації причор-номорських земель та лиманів, а отже, пограбуванні краю, його при-родних ресурсів.

Противники створення парку поширювали вигадки про заборони, які начебто буде запроваджено на території парку: випасання худоби, відвідувань лісу, купання в лиманах, любительської риболовлі, використання річкової води для господарських потреб тощо. Людей ля-кали тим, що парк зазіхатиме на землі, передані селянам у приватну власність, що створення парку ізолює села від світу, стримуватиме під-приємницьку активність, дозволить панувати

Читати повний текст

Дністер у кризі

Пелікани хочуть спокою

Пелікани хочуть спокою

Літо. Спека. Температура води у Дністровському лимані – 25 градусів, на мілководдях у штильну погоду вода прогрівається до 27-ми.

Спочатку наша невеличка експедиція прямує у гирло Глибокого Турунчука – одного з рукавів Дністра. Величаво сидять на корчах рожеві й кучеряві пелікани. Шмигають білощокі крачки, баклани. Удалині плавають чомги. У береговій зоні очерету полюють на жаб і мальків різні види чапель. Акваторію лиману борознять браконьєрські човни. Чому браконьєрські? Бо вилов риби на лимані заборонено до 1 серпня.

Явного замору риби поки що немає, хоча

Читати повний текст

Лозинські хочуть ще

У 90% населених пунктів України вода не відповідає цивілізованим нормам, площа лісосмуг щороку зменшується, бо людям немає чим опалювати хату, у Чорному морі залишилося лише три види риби, які можна вважати промисловими… Вам це болить? А в цей час народні депутати Володимир Каплієнко, Ігор Рибаков та Валерій Камчатний хвилюються про зовсім інше: як розвивати «мисливський туризм»!?

Бо, напевно, і з водою, і з опаленням, і з рибними делікатесами у них усе гаразд, не так, як у вас. А от стрелить зайця чи там кабанчика – їм немає де. Мабуть, усі мисливські угіддя вже розібрали інші колеги – народні депутати.

Тому

Читати повний текст

Зернотермінал чи Шевченко

Фото Олега Листопада

Фото Олега Листопада

Пристрасті по-канівськи

Гаряче літо цього року доповнилось у Каневі не менш гарячими дебатами навколо проекту компанії «Нібулон». Але єдиний результат громадських слухань влітку 2010 року – це розкол місцевої громади на дві половини.

Перші громадські слухання у червні щодо будівництва терміналу на березі Дніпра сказали тверде «ні» інвестору. Мотиви – канівська громада вже по саму зав’язку «сита» екологічними проблемами від двох попередніх інвесторів – групи «Миронівський хлібопродукт» (завод торгової марки «Наша ряба») та групи «Верес» (завод «Укршампіньйон»).

Однак і місяця не минуло, як нова ініціативна група організувала в липні другі громадські слухання щодо пропозицій «Нібулону»,

Читати повний текст

Сторінка 1 з 512345