Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Хто вимостить стежку на Говерлу? Високогірні ліси над Прутом треба невідкладно заповідати 

На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти.

Проте за умови дотримання певних правил пропускну спроможність маршруту, зокрема

Читати повний текст

Про нові екозакони без істерик і маніпуляцій

Президент України підписав два екологічних закони № 2023 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) та 2604 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин). Нові закони:

Підсилюють адміністративну відповідальність за забруднення лісів, збільшуючи штрафи в п’ять разів за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, яке охороняє ліси від шкідливого впливу (ст. 71 Адмінкодексу України), а також збільшують в п’ять разів штрафи за забруднення лісу відходами (ст . 73 Адмінкодексу

Читати повний текст

Земельна реформа. Кого озолотять селянські паї

Ринок землі не можливий без якісного кадастру, системи захисту прав хліборобів і прозорості процесу

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби?

Наосліп шляху не здолати

Земельна реформа — це передовсім надійний облік усіх земельних ділянок і повна інформація про них.

Читати повний текст

Нардепи, Мінприроди та громадськість закликають Гройсмана підтримати створення нацпарку на місці мисливських угідь Януковича

на території Сухолуччя: одне із боліт, де знайдено червонокнижні рослини

Наступний крок у створенні Дніпровсько-Тетерівського національного парку має зробити Кабінет Міністрів України. Зараз у КМУ знаходиться на розгляді проект указу президента про створення парку і у разі позитивного рішення уряду, наступним кроком стане направлення документів на підпис Петру Порошенку. З проханням підтримати створення парку до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана звернулися також громадські активісти та народні депутати, зокрема – секретар Комітету з екополітики Остап Єднак.

Міністерство екології й природних ресурсів надіслало до Кабінету Міністрів проект про створення у Вишгородському й Іванківському районах Київської області Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку площею 34

Читати повний текст

Хроніки нищення екоконтролю. 2007-2017

Що треба вже зараз для відновлення ефективного екоконтролю: — Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ) — Повернути до Кримінального кодексу інститут конфіскації за «антибраконьєрськими» статями. — Внести правки до АдмінКодексу, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів. — Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур. — Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)…», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом. — Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання. — Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. — Внести зміни до Цивільного кодексу, повернувши тривалість позовної давності до первісної – 10 років.

Читати повний текст

Хто проконтролює контролера. Як безпорадну нині екоінспекцію перетворити на дієву природоохоронну службу 

Нинішнє керівництво Мінприроди вважає, що відбулася «повна деградація системи і суті громадського екологічного контролю. Персональний склад громадських інспекторів з охорони довкілля переважно формують керівники підрозділів Держекоінспекції зазвичай з наближених та підручних осіб, нерідко з багатою браконьєрською біографією. Епізодична участь громадських інспекторів у заходах з контролю Держекоінспекції красномовно свідчить про те, що ні громадські організації, ні місцеві громади фактично не впливають на формування персонального складу громадських інспекторів».

Читати повний текст

Не стріляйте у горбоконика! Екологи закликають заборонити полювання на лося в Україні

Ви досі не здогадувалися, що головний герой казки Єршова «Горбоконик» (українською чудово переклав Максим Рильський) має прототип у реальному житті? Авжеж, це наш лісовий красень лось не раз рятував Івана від лютої смерті. Де роги? – ну так ще молодий той лосик був. Вже з характерним горбом, але без галузистої зброї на потилиці.

За такі подвиги лосю варто би пам’ятник поставити. В літературному віртуальному світі може десь і стоїть. А от у реальному лося не лише не вшановують, а й зустрічають замість квітів кулями та картеччю.

Лосецид

За даними Держлісагентства на початок 2016 року в Україні налічувалося 6616 лосів. Для

Читати повний текст

Про Сухолуччя, Ківерцівський НПП, охоронні зони навколо гнізд та мораторії на рубки від облрад

14 грудня 2016 р під керівництвом народного депутата України, секретаря Комітету з екологічної політики Верховної Ради України Остапа Єднака відбувся круглий стіл із заповідної справи та охорони лісів, який вже став традиційним і проводиться вп’яте. У ньому взяли участь народні депутати, представники зацікавлених міністерств і відомств, національних парків, громадських організацій.

Розглядалися такі питання:

1.Про створення Дніпровсько-Тетерівського національного парку

І. Іваненко, Мінприроди України

— Зараз Мінприроди погодило проект Указу Президента України про створення цього НПП з усіма зацікавленими міністерствами і відомствами. Крім Держлісагентства, яке спочатку підтримувало цю ідею, а потім виступило проти. Але оскільки є згода МінАПП, то зараз за процедурою

Читати повний текст

Що іще подивитися в Сухолуччі: мисливський та рибальський будиночки диктатора

для вірних підпанків обладнали в сусідньому урочищі «Акація» трохи менші будиночки та альтанки. Тут меблів та начиння збереглося значно більше. Скрізь — опудала тварин: голови вовка, лося, оленя, кабана, картини на мисливську тематику. На підлозі — шкури тварин: екзотичні буйволячі та вовчі й кабанячі. І знову — подарунки «самому» від найвірніших і найвідданіших друзів-шанувальників. Зокрема знову зубр, щоправда, лише вирізаний з дерева. На табличці напис: «Найкращому Прем’єр-міністру України Януковичу В. Ф. від голови Комітету лісового господарства Сівця В.М.». Дарувальник теж у бігах, в Росії, справа про розкрадання коштів у лісовому господарстві нарешті дійшла до стадії арешту майна колишнього головного лісівника та оголошення йому підозри.

Читати повний текст

Вберегти від знищення високогірні ліси!

Якщо високогірний ліс зрубають, це може призвести до зсуву грунту і утворення кам’янистих розсипів. Вода не затримуватиметься і швиденько збіжить у долини, швидкість стікання катастрофічно зросте. Повені, які стались у Карпатах у 2008, 2009 та 2011 роках, видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що може статися

Читати повний текст