Останні записи

Боротьба за збереження риби стає жорсткішою

 

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів «УК», як плани щодо осучаснення галузі втілюються в життя

Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.

Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема КОВАЛІВ

— На річках вже майже скресла крига. Браконьєри гострять остроги, закупили кілометри сіток, нові катери, перебрали мотори своїх швидкісних джипів. А як, Яремо Богдановичу, готується до весни Держрибагентство? Чи зможе риба цього року нормально віднереститися?

— У держбюджеті-2017 на придбання нової техніки для новоствореного рибного патруля передбачено 40 мільйонів гривень. Це найбільша сума, передбачена в межах держбюджету за останні 10 років для оснащення органів рибоохорони. Останній раз держбюджет передбачав на наше техзабезпечення кошти у 2008 році, і сума була в 6 разів меншою.

Тож тепер зможемо закупити човни, автомобілі, прилади нічного бачення тощо. Насамперед передамо обладнання в територіальні управління, де завершено конкурси на посади керівників і патрульних. Особлива увага — до областей на Дніпровському каскаді та морях.

Для оснащення патруля в усіх областях потрібно ще 100 мільйонів, які шукаємо. Ці кошти повернуться державі сторицею, що видно на прикладі Київщини. Тут рибний патруль за перші півроку роботи (з 16 червня 2016-го) виявив правопорушень, що завдали збитків державі на суму 1,2 мільйона гривень. Завдяки профілактичній роботі ми зберегли державі, суспільству природних багатств на десятки, а то й сотні мільйонів.

Боротьба за збереження риби стає жорсткішою. Проте важлива не кількість накладених штрафів, а зміни в галузі. Обсяги промислового вилову риби у Київській області збільшилися, хоч кількість риболовецьких суден та рибалок залишилася такою, як була. За підсумками року маємо +40% просто завдяки якісному контролю патрулем роботи промисловиків, налагодженню чіткої звітності, контролю за оформленням виловленої риби на рибоприймальних пунктах. Це початок детінізації галузі. Коли патруль запрацює в усіх регіонах, побачимо аналогічну картину в країні.

Київські рибні патрульні домоглися цього ще на стареньких човнах та автомобілях до того, як Верховна Рада надала 15 мільйонів гривень на матеріально-технічне оснащення та паливо. Нові човни, мотори та автомобілі закупили у грудні 2016-го через електронну систему публічних закупівель ProZorro завдяки чому, до речі, зекономили майже мільйон гривень, які витратили на додаткове обладнання.

Київський рибоохоронний патруль — це наш пілотний проект. Тут ми протестували систему підготовки та навчання кадрів. Нині на Київщині працює 44 інспектори. На початку 2017 року почав працювати патруль у Миколаївській, Харківській, Івано-Франківській, Рівненській областях, наприкінці березня розпочинають роботу Одеське територіальне та Чорноморське басейнові управління.

— Коли ми зустрічалися рік тому, ви казали, що треба підвищити зарплату рибінспекторам — рибним патрульним, ввести електронну систему звітності, сертифікат походження риби. Вдалося?

— За рахунок внутрішньої оптимізації та отримання додаткового фінансування в межах держбюджету зарплата рибних патрульних у кілька разів вища, ніж у ліквідованих органах рибоохорони. Тепер вона становить 7—8 тисяч гривень порівняно з 1,2 тисячі в рибінспекторів. А прагнемо вийти на 10 тисяч.

Щодо звітності. З 1 лютого 2017-го київський рибоохоронний патруль фіксує всі результати рейдів та виявлені правопорушення в електронному журналі. Далі ця інформація потрапляє у нашу внутрішню інформаційну базу, на основі якої оцінюємо ефективність роботи. Система працює ще в тестовому режимі, але досвід однозначно позитивний — реалізовуватимемо в усіх областях.

Над сертифікатом походження риби також розпочато роботу, до розроблення відповідного законопроекту запросили експертів Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні», що фінансує ЄС. Сертифікат унеможливить реалізацію браконьєрської риби, відкривши нові ніші для легальних виробників. Маємо намір незабаром подати законопроект до Верховної Ради.

Новий рибоохоронний патруль уже довів свою ефективність. Фото з сайту kievvlast.com.ua

— Також ми рік тому говорили про доцільність стимулювати рибпатрульних відсотками штрафів та відшкодованих за результатами їхньої роботи збитків.

— Справді, така практика свого часу була. Ми розглядаємо можливість її повернення в такому вигляді. Додам, що через прогалини в законодавстві, неефективну роботу судової системи, стягнення та використання коштів, нарахованих як збитки, компенсації рибному господарству — дуже актуальна проблема. Один із шляхів її розв’язання — розроблення законопроекту про фонд підтримки рибного господарства. Це вже робимо разом з Офісом підтримки реформ. Хочемо мати готовий текст до кінця квітня.

Аналоги фонду успішно функціонують у більшості європейських країн. Фонд має забезпечити цільове використання коштів, отриманих з галузі на її розвиток: зариблення, меліорацію водойм, охорону водних біоресурсів, підтримку рибних фермерів. Кошти мають розподіляти за прозорою процедурою, а звіти регулярно оновлювати та робити доступними онлайн для всіх охочих.

— Як ставитеся до ідеї об’єднати всі контролюючі органи у сфері охорони довкілля в один? Нині таку модель пропонує Концепція реформування системи екологічного контролю, розміщена на сайті Мінприроди.

— Кожен має на своєму місці виконувати покладені на нього функції. Екологи — займатися екологічними питаннями, а Держрибагентство та рибоохоронний патруль — регулювати промисел, любительську і спортивну риболовлю, аквакультуру.

Це, до речі, європейська модель. У країнах ЄС функції регулювання господарської діяльності та функції охорони водних біоресурсів виконують одні органи, а охорони довкілля — інші. Наприклад, у Єврокомісії контроль за виловом та регулювання господарської діяльності риболовних підприємств здійснює Європейська агенція з контролю за рибальством (EFCA), аналог якої в Україні — Держрибагентство. А природоохоронними питаннями — Європейська агенція з довкілля (EEA).

До того ж передача функцій суперечить положенням чинного законодавства України, вимогам ЄС, Угоді про асоціацію з ЄС, не дасть змоги гармонізувати національні акти з міжнародними, наприклад, acquis communautaire. Тому, вважаю, потрібно й надалі рухатися в обраному напрямку й продовжувати реформи в рибному господарстві, які ми розпочали наприкінці 2015 року.

— Те, що вберіг від браконьєрів рибний патруль, миттєво перетворюється на мертве море, якщо відбувається черговий залповий скид із промислових підприємств, очисних споруд водоканалів абощо. Чи рибний патруль і надалі на це просто дивитиметься?

— Контроль за екологічним станом водойм входить у зону відповідальності екологічної інспекції. Але коли рибоохоронний патруль бачить, що на водоймі лихо — отруєння води, задуха риби, то не стоїть осторонь. Нерідко саме ми першими помічаємо проблему на водоймі й викликаємо екоінспекторів. Тут наші відомства ефективно співпрацюють, ніхто проблеми не відфутболює іншому, разом рятуємо все живе.

Хоч це все гасіння пожежі, екстрені заходи. Треба на державному рівні встановити жорсткіші екологічні вимоги та контролювати їх дотримання. Особливо щодо гідронамиву, капітального будівництва в прибережній зоні, вирубування лісу, через який під час штормів руйнуються береги.

— Нині через внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України майже неможливо конфіскувати у браконьєра його хижацькі інструменти. Як, на вашу думку, можна виправити цю ситуацію?

— У таких ситуаціях звертаємося до Адміністративного кодексу, де, на щастя, залишалася без змін ст. 85 «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» та стаття 85-1 «Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу», що передбачають конфіскацію незаконних знарядь лову. Проте позиція Держрибагентства щодо порушень правил рибальства не передбачає лібералізації, ми пропонуємо збільшити розміри штрафів, бо нинішній штраф за порушенням правил рибальства 34—170 гривень нікого не зупиняє. Мінімальний штраф пропонуємо 1700 гривень, а за порушення, що спричинило тяжкі наслідки, — до 255 тисяч гривень. За перебування на водоймі із забороненими знаряддями лову, такими, як електровудка чи вибухові речовини, пропонуємо ввести кримінальну відповідальність. Відповідний законопроект №5262 уже пройшов погодження в кабінетах та чекає на розгляд у Верховній Раді.

Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Ярема КОВАЛІВ. Народився 1976 року в Івано-Франківську. Закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював у юридичній сфері. У 2015-му його призначено головою Державного агентства рибного господарства.

Олег Листопад, «Урядовий кур’єр» https://ukurier.gov.ua/uk/articles/borotba-za-zberezhennya-ribi-staye-zhorstkishoyu/ 

Leave a Reply