Я не жартую. На моїй рідній Донеччині середня тривалість життя чоловіків – 53 роки! В Україні в середньому – 58, а в Європі – на 10-15 років більше, не кажу вже про Японію.
Що з того, що сталевар, наприклад, виходить на пенсію у 50 років? А з яким здоров’ям? Температура у мартенівській печі – майже дві тисячі градусів. Від цього пекла робітника захищає тільки повстяний костюм завтовшки з півсантиметра рукавиці-вачеги (на них товстенна шкіра нашита на долонях), спеціальні чоботи і каска з чорними окулярами. Та ви це все бачили в кіно, хоч і в радянському півстолітньої давності – з того часу нічого не змінилося. За зміну сталевар піввідра води випиває, а влітку – ще більше, бо дах у цеху на сонечку так нагрівається… Не кажу вже про те, що дихати у мартенівському цеху просто немає чим.
До чого це я все розказую? Та до того, що хай хоч удома клімат, так би мовити, буде для наших чоловіків нормальний. За хороші, сучасні захисні костюми хай профспілки борються, за очисні споруди – екоінспекція, а ми можемо дім зробити затишним, щоб хоч тут душа і тіло годувальників наших відпочивали.
Наталія ГУЗЄВА, дружина сталевара-пенсіонера
м. Костянтинівка Донецької області,
На фото: у мартенівському цеху, фото Сергія Гузєва
Читайте на эту тему также:
Обіцяти – не мішки тягати або Чим зігріємось завтра?
НА БОЧКАХ С ПОРОХОМ И ЯДОМ
Как дела, экоДОНБАСС?
Донецк и другие: жизнь за допустимыми пределами
В четыре минуты пополуночи
Все будет Донбасс?.. или чего ждать Севастополю от угольного терминала
Нужны ли Запорожской области новые разработки железных руд?
Кому – руда, а кому – біда
Терриконы требуют цветов
Ціна сталі
Уголь есть, да счастья нет
БЕРЕЖІТЬ ЧОЛОВІКІВ
“Вбити звичку”
Читайте також:
Останні коментарі