Останні записи

Вберегти від знищення високогірні ліси!

q85 Лісоруби вимагають пустити їх у високогірні ліси і на стрімкі гірські схили, де рубати не дозволено. Привід, на перший погляд, вагомий: запобігти стихійному лихові. Таким прохачі вважають так зване всихання смеречників. Чи справді в наших ялинових (смерека — це місцева назва) гірських лісах назріла катастрофа? І якщо так, то чи допоможуть її здолати перегляд Закону «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та підзаконних актів, як пропонують лісоруби? Спробуймо з’ясувати.

Ялинників у Карпатах понад 450 тисяч гектарів — дві п’ятих лісів регіону. З різних причин вони почали всихати. У рішенні міжвідомчої наради, що відбулася нещодавно у смт Вигода (Івано-Франківська область) з ініціативи Івано-Франківської ОДА та облуправління лісового та мисливського господарства, чомусь немає даних про площі біди. Тільки зазначено, що обсяг деревини у «хворих» лісах — «десятки мільйонів кубометрів». Дещо дивний спосіб порівнювати дані. Все одно що червоне з квадратним. Навряд чи буде добро від рішень, вибудуваних на таких порівняннях. Тим більше, що користь високогірних лісів не вимірюється лише кубометрами.

7-1Зелені шати Карпат — обереги від повеней і руйнувань. Фото зі сторінки Дмитра КАРАБЧУКА у Фейсбуці

Обереги гір

«Гірські ліси — регулятори гідрологічних функцій і обереги вразливих гірських територій від паводків. Високогірні ліси Івано-Франківщини займають 94,3 тисячі гектарів. З них 81% становлять протиерозійні ліси», — написав у листі до керівництва Держлісагентства директор Українського НДІ гірського лісівництва Василь Парпан.

Деталізуючи «УК» цей лист, професор Парпан пояснив, що на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря випадає найбільша для Карпат кількість опадів — 1200—1600 мм на рік. Грунти тут малопотужні, воду утримують погано. Тому ліси на цих висотах виконують дуже важливу еколого-стабілізаційну функцію.

«Там, де ліс, — пояснює Василь Іванович, — дощову воду затримує крона, вона тихенько стікає стовбуром, далі потрапляє у грунт і помаленьку десь виклинюється. Якщо немає затримки наметом з листя і гілок, вода падає просто на грунт і одразу стікає вниз. Швидкість утворення паводків на безлісих ділянках удвічі-втричі більша.

Якщо високогірний ліс зрубають, це може призвести до зсуву грунту і утворення кам’янистих розсипів. Вода не затримуватиметься і швиденько збіжить у долини, швидкість стікання катастрофічно зросте. Повені, які стались у Карпатах у 2008, 2009 та 2011 роках, видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що може статися».

Василь Іванович нагадав, що закон про мораторій, перегляду якого так бажають лісоруби, не забороняє рубки цілком. Він лише обмежує їх у способах, площах та часі. Наприклад, на стрімких схилах дозволено вибіркові (періодично вирубують частину дерев перестійного і стиглого віку, завдяки чому ділянка постійно залишається вкритою лісовою рослинністю) та поступові (за кілька прийомів) рубки.

Ні доріг, ні техніки

Навіщо ж тоді переглядати законодавство? Щоб позбутися зайвого клопоту і рубати де завгодно і коли завгодно? Чи ми вже вичерпали всі можливі лісозаготівельні ресурси низькогірних лісів, розташованих нижче ніж 1100 м над рівнем моря?

«У разі потреби, якщо ліс справді втрачає властивості, лісоруби мають змогу проводити різного роду санітарні рубки, рубки догляду, — зазначає професор Парпан. — Але суцільні вирубування головного користування, тобто ті, після яких залишаються голі схили, категорично слід заборонити. Пустити лісоруба туди — означає пустити козу в капусту».

Важливе й питання, наскільки наше лісове господарство, рівень виробничої культури дає змогу довірити йому проведення робіт на крутих схилах. «На сьогодні і технічне оснащення, і культура виробництва незадовільні. Немає доріг, нема канатних трелювальних установок. Щоб вивезти зрубаний ліс, доведеться запускати у ліс трактор, який волоком стягуватиме колоди до лісовозів. Результат — ерозія грунтів, утворення ярів та кам’янистих розсипів. Щоб відновити потім ліс, доведеться, як у 1950 х, на плечах носити грунт, робити фашинки, готувати місця і садити саджанці», — пояснює професор.

Якщо йдеться про те, чи треба буде щось робити після санітарних рубок, то Василь Парпан зазначає, що лісівники мають на місці рубок посадити породи, які ростимуть у цих кліматичних умовах. Наприклад ялицю й бук. «У Польщі, — каже він, — я бачив, як у Татрах замінюють ялини. На зрубах садять великомірні (саджанці заввишки до 50 см із субстратом) бук і ялицю. Але це дорого, та й стільки саджанців вітчизняні розсадники виростять нескоро».

Варто з’ясувати, що відбуватиметься, якщо не чіпати цих смеречників. Науковці переконані, що на місці всохлих смерек спочатку виросте береза, а потім поступово відновиться ялицево-буковий ліс. Якась частина смерек залишиться. Тобто відбуватиметься нормальний природний процес. Загалом всихання куртин (частинок) природних смеречників — природний еволюційний процес.

Трохи інша ситуація у смеречниках, насаджених штучно. Там всихання швидше і масштабніше, бо смерек там не варто було садити. Смерека краще почувається у високогір’ї, де холодніше й більше опадів. Але загалом там так само треба спочатку думати, а потім уже рубати, щоб не наробити ще більшої шкоди.

КОМПЕТЕНТНО

«Переглядати законодавство про гірські ліси недоцільно»

Дмитро КАРАБЧУК, 7-21
експерт з питань лісового господарства
Дунайсько-Карпатської програми
Всесвітнього фонду природи в Україні:

— Закон «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» встановлював мораторій на 10 років на проведення суцільних рубок у ялицево-букових деревостанах. Закон ухвалено 2000-го, отже в 2011 році автоматично було знято обмеження про суцільні рубки на стрімких схилах у ялицево-букових лісах.

Але там є ще чимало корисного. Цим законом накладено мораторій на всі рубки головного користування у високогірних лісах (вище за 1100 м), у лісах лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнів, на берегозахисних ділянках лісу на невизначений термін. Заборонено суцільні рубки також на стрімких схилах та накладено обмеження на пологих і спадистих.

Під час заготівлі та вивезення деревини закон зобов’язує використовувати тільки природоощадні способи в гірських лісах. А ще — розширення мережі природно-заповідних територій. Тож цей закон має чітку екологічну спрямованість, він покликаний не допустити негативних природних процесів, які можуть бути спричинені масштабним вирубуванням лісів. Навіщо ж його переглядати? Небезпека лавин та селів у високогірних Карпатах, повеней у пониззях потоків та рік, змиву грунтів на стрімких схилах не зникла і, на жаль, не зникне в майбутньому.

У назві закону йдеться про ялицево-букові ліси. А ялиця і ялина (смерека) — це два різних види глицевих дерев. І об∂рунтовувати вирубування ялицевих лісів всиханням ялин — це маніпуляція.

Додам, що законодавство не заперечує проти проведення санітарних заходів, лісовідновлювальних, а також рубок догляду (зокрема у берегозахисних лісах). Важливо, щоб про такі рубки була поінформована громадськість, якій треба роз’яснювати сенс цих робіт. І дати змогу разом із фахівцями контролювати обсяги рубок та дотримання регламентів під час їх проведення.

Олег ЛИСТОПАД, http://ukurier.gov.ua/uk/articles/naukovci-zasterigayut-vid-bezdumnogo-vtruchannya-u/

Leave a Reply