ОРНІТОФАУНА ЗАКАЗНИКА “УРОЧИЩЕ В’ЯЗОВЕ” (КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ) ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. Орнітофауна заказника «Урочище В’язове» (Київська область) та його околиць // Заповідна справа в Україні. – 1997. – Т. 3, вип. 2. – С. 51-55.

 

ОРНІТОФАУНА ЗАКАЗНИКА “УРОЧИЩЕ В’ЯЗОВЕ” (КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ) ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

 

В.М. Грищенко, М.Н. Гаврилюк, Є.Д. Яблоновська-Грищенко

Канівський природний заповідник, Черкаський університет

Орнітологічний заказник місцевого значення “Урочище В’язове” був створений за проектом дружини по охороні природи Київського універ­ситету у 1988 р. Він знаходиться на північ від с. Проців Бориспільського району тепер у Проців­ському лісництві Бориспільського держлісгоспу. Площа заказника — 336,0 га (Грищенко, 1987; Борейко та ін., 1997).

Заказник розташований у заплавному лісі лі­вого берега Дніпра. Більшу частину його займає за­болочений вільшаник. З півдня заказник підходить до околиці с. Проців. На схід від нього на терасі тягнеться смуга соснового лісу, на захід — луки. Завдяки частковому одамбуванню бере­гів при створенні Канівського водосховища від пів­денної околиці Києва до с. Кійлов збереглася смуга заплавних луків шириною від 1–2 до 5 км. В середній її частині проходить широкі стари­ці Дніпра. Луки регулярно затоплюються весною.

Матеріал для даного повідомлення зібраний протягом 1986–1989 і 1992–1997 рр. Дослідження проводилися під час 12 експедицій та 1–2-денних виїздів у різні пори року з березня по листопад. Виявлення складу орнітофауни було досить повним, хоча деякі пролітні і зимуючі види можуть бути й не враховані. У 1986–1989 рр. у проведенні досліджень також брали участь І.О. Галінська, О.А. Горошко, І.І. Нечай, Г.М. Сорокун та інші члени дружини по охороні природи Київського університету. З 1993 р. на даній території авторами проводяться регулярні моні­торингові спостереження за міжнародною програмою моніторингу хижих птахів і сов Європи (Jahresbericht…, 1995, 1996) і за програмою мо­ніторингу популяцій білого і чорного лелек в Україні (Грищенко, 1994; Моніторинг…, 1995а, 1995б, 1997).

Всього на обстеженій території було виявлено 132 види птахів, з них — 99 у заказнику  (табл. 1). Нижче ми наводимо більш детальну інформацію для найбільш цікавих видів.

Великий баклан (Phalacrocorax carbo). 7.06.1986 р. було виявлено 2 гнізда в колонії ча­-пель (Грищенко и др., 1991). Вони були збудовані на одному з великих дубів на кінцевих гілках у верхній части­ні крони. Птахи носили їжу пташе­нятам, літаючи за нею на Канівське водосховище. В наступні роки баклани на гніздуванні нами у В’язовому ні разу не спостерігалися. Очевидно, це пов’язано з тим, що утворилась постійна колонія бакланів на водосховищі нижче по течії — на острівці неподалік від гирла р. Трубіж. Вперше 2 гнізда тут були виявлені якраз у 1987 р. (Лопарев, Батова, 1997).

Квак (Nycticorax nyctico­rax).Спочатку в колонії чапель гніздилося до 5–10 пар квака, але згодом чисельність його почала швидко па­дати (табл. 2). У 1992–1997 рр. на гніздуванні нами ці чап­лі вже не спостерігалися.

Велика біла чапля (Egretta alba). У 1986 р. в колонії чапель гніздилася одна пара. В наступні роки на гніздуванні в заказнику ці чаплі нами вже не спостерігалися. На луках же вони постійно з’являються в невеликій кількості, годую­чись на старицях і озерах. Судячи з напрямку польотів окремих пта­хів і груп, місце гніздування знахо­диться на водосховищі на північний захід від заказника.

Мала біла чапля (E. garzetta). За даними Г.В. Фесенка (1984), у 1983 р. в колонії біля Процева була виявлена пара птахів, яка вивела 3 пташенят. Нами цей вид ні разу не спостерігався.

Сірачапля (Ardea cinerea).На території заказника “Урочище В’язове” знаходиться одна з найбільших у північних областях України колоній чапель. Чисельність її за ро­ки спостережень коливалась у межах 200–400 пар (табл. 2). Коло­нія знаходиться на узліссі дубово-вільхового лісу з домішкою білої верби, в’яза, ясена і деяких інших дерев на відстані близько кілометра від дачного селища на околиці с. Проців. В районі колонії збереглися велетенські дуби віком по кілька сотень років. Більшість гнізд знаходиться на 6 таких дубах. Кіль­кість їх на окремих деревах коливалась у різні роки від 15 до 62. А в 1994 р. на одному з таких дубів було обліковано аж 74 гнізда сірої чаплі. Старі дуби з гніздами станов­лять основу колонії. На периферії гнізда знаходяться на молодших дубах, а також вільхах і вербах.

У 1997 р. чаплі залишили старе місце гніздування і переселилися в чагарники на луках на відстані близько кілометра від нього. Причина цього поки що залишається незрозумілою. На території старої колонії не проводилися рубки лісу або інші подібні лісогосподарські заходи, які могли б відлякати пта­хів. Нічого не виграли чаплі і в плані зручності побудови гнізд та їх безпеки. Колонія тепер знаходиться у кущах верби відкрито на луках всього за півкілометра від дач. Гнізда побудовані низько над землею на тонких гілках. По краю колонії деякі гнізда знаходяться на висоті всього півметра-метр. Пташенята в них легкодоступні і для людей, і для хижаків.

Білий лелека (Ciconia cico­nia). Лелеки до останнього часу гніздилися в колонії чапель. Ще одне гніздо знаходилося неподалік від неї на узліссі. Спочатку тут було до 3–5 пар, потім чисельність знизи­лася. У 1995–1996 р. на території колонії було заселене вже лише 1 гніздо. У 1997 р. після того, як чап­лі переселилися в інше місце, лелеки в колонії та біля неї зовсім не гніз­дилися. В цілому на пробній ділянці (с. Проців і околиці) чисельність білого лелеки залишається стабільною за рахунок збільшення кількос­ті гнізд у селі.

На луках біля урочища В’язового практично щороку тримаються зграї білих лелек, що не розмно­жуються. 7–8.06.1986 р. ми спосте­­рі­гали зграю близько 40 птахів (Гри­­щенко, 1988). В наступні роки чисельність бродячих лелек була дещо нижчою. Вона коливалась від 5–10 до 20 особин. На ночівлю ле­леки, як правило, збиралися на су­хих дубах на узліссі поблизу колонії чапель.

Чорний лелека (C. nigra). 7.06.1986 р. один дорослий птах спостерігався серед чапель, які злетіли під час обліку гнізд у колонії. Гніздо того разу відшукати не вдалося. Воно було знайдене лише 15.11.1987 р. у заболоченому віль­шанику північніше колонії чапель. Наступного року гніздо виявилося не зайнятим і невдовзі було зруйно­ване вітром. Очевидно, це було ост­­рівне тимчасове гніздування, яке досить характерне для чорного лелеки. Південна межа гніздового по­ширення його в Київській області проходить через Макарівський, Бо­родянський і Вишгородський райони (Grishchen­ko, in press). У наступні роки нами спостерігали­ся лише бродячі птахи, що не розмножувалися, хоча можливість гніздування тут чорного лелеки у майбутньому ціл­ком реальна. Біотопи для нього у В’язовому дуже сприятливі.

18–21.06.1994 р. на луках біля заказника спос­терігалася група з 5 чорних лелек (1 дорослий птах і 4 молодих). Вони годувалися на лучних озерах і пересихаючих дрібних во­доймах, що залишилися після по­ве­ні (Грищенко, 1995). Ще раз по­одинокий бродячий птах відмічений 25.06.1995 р.

Орелкарлик (Hieraaetus pen­natus).В останні роки можливо загніздилася пара на території заказника, або в навколишніх лі­сах. 25.06.1995 р. пара орлів-карликів темної форми спостерігалася над колонією чапель. 25.06.1996 р. один птах відмічений над луками. До 1995 р. орел-карлик нами тут ні разу не спостерігався.

Малий підорлик (Aquila po­ma­rina). В останні роки очевидно загніздилася пара на території заказника, або в навколишніх лі­сах. 24 і 25.06.1996 р. поодинокі птахи неодноразово спостерігалися над луками і узліссям. 24.06.1996 р. від­мічена і пара підорликів: птахи ле­тіли з луків у ліс, один з них із здо­биччю в лапах. 1.07.1997 р. над луками ширяла пара птахів, піз­ніше двічі спостерігався одинокий підорлик.

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). У 1986–1989 рр. в райо­ні урочища В’язового регулярно зустрічалися поодинокі молоді та дорослі орлани, але, незважаючи на ретельне обсте­ження території, гніздо нам тоді виявити не вдалося. Воно було знайдене лише 9.11.1992 р. трохи північніше заказника на узліссі заростаючої вирубки. Пара орланів токувала біля нього і носила гілки до гнізда (Грищенко и др., 1994). За даними працівників лісового господарства, птахи почали гніздитися тут у 1991 чи 1992 рр. У 1994, 1995, 1997 рр. у цьому гнізді виросло по одному пташеняті, у 1993 і 1996 рр. гніздування було неуспішним.

Деркач (Crex crex). Чисельність цього птаха на луках між селами Проців і Вишеньки досить висока. У зв’язку з швидким і повсюдним скороченням чисельності деркача збереження таких місць набуває особливої ваги. 30.06.1997 р. нами був проведений облік цих птахів після заходу сонця. На ділянці приблизно 2 км2 заплав­них луків було зареєстровано 12 токуючих сам­ців, тобто 6 на 1 км2.

Болотяна сова (Asio flammeus). Один птах спостерігався 9.11.1992 р. на вирубці біля пів­нічної межі заказника. Статус виду залишається поки що неясним. Можливо, ці сови з’являються тут лише на прольоті або зимують.

На луках біля с. Проців велика кількість стариць і заплавних озер, висока різноманітність біотопів, тому тут надзвичайно багата і лучна орнітофауна. 8.06.1986 р. на одному з лучних озер між с. Проців і водосховищем нами була виявлена колонія, у якій гніздилося близько 100 пар звичайного мартина (Larus ridibundus) і 30–50 пар річкового крячка (Sterna hirundo). Тут же в колонії трималися чорношиї норці (Podiceps nigricollis). Через кілька років, коли дачі підій­шли впритул до цього місця, колонія зникла. Мартини і крячки гніздяться в різних місцях і зараз, але можливостей для успішного виведення потомства у них вже набагато менше. Так, у 1994 р. була висока і затяжна повінь. Звичайні мартини і річкові крячки загніздилися на виступаючому з води острівці. Коли ж спала повінь, це місце опинилося якраз посеред пасовища. 20.06 ми спостерігали тут велику кількість роздавлених коровами яєць і пташенят. Загинули якщо не всі, то переважна більшість гнізд. Птахи починали гніздитися повторно в інших місцях і також не завжди вдало. 19.06 було знайдене гніздо річкового крячка з яйцями на самій стежці біля стариці. Висока чисельність тут також боло­тяних крячків і куликів. За нашими підрахунками 30.05.1993 р., на невеликій ділянці луків площею близько 1,5 км2 між дамбою від с. Проців до водосховища і старицею гніздилося до 100 пар білокрилих крячків (Chlidonias leucoptera), 30–50 — чорних (Ch. nigra), 3–5 — білощоких (Ch. hybrida), не менше 20–30 пар великих вере­тенників (Limosa limosa).

Коли спадає повінь, луки стають важливим місцем годівлі для багатьох видів птахів. Суціль­не водяне дзеркало розпадається кінець-кінцем на окремі озерця, які поступово міліють і переси­хають, через те концентрація різноманітних харчових об’єктів у них весь час збільшується. 18–21.06.1994 р. ми спостерігали на таких пересиха­ючих озерцях скупчення з десятків сірих чапель і річкових мартинів, разом з якими годувалися великі білі чаплі, білі і чорні лелеки, річкові крячки, шпаки (Sturnus vulgaris) (Грищенко, 1995).

Заказник “Урочище В’язове” має значення передусім для охорони природного комплексу заплавних лісів середнього Дніпра, які були зни­щені на значній території завдяки створенню кас­каду водосховищ, та для збереження місць гніздування ряду рідкісних видів птахів і великої колонії чапель. Для того, щоб взяти під охорону місце гніздування орлана-білохвоста, необхідно роз­ширити його територію, включивши до складу заказника кілька кварталів лісу з північного боку. Можна спробувати також при­ва­бити орланів на охоронювану територію шляхом побудови штучних гніздівель.

Головна загроза для заказника та природного комплеску луків зараз — розширення дачних селищ. У перші роки нашої роботи тут дачі займа­ли ще невелику територію вздовж околиць с. Проців. Зараж же вони тягнуться практично вздовж усіх дамб, у кількох місцях виходять на луки. Завдяки цьому вже зникли колонії марти­нів і крячків на заплавних озерах, значно знизилася чисельність куликів.

Ділянку луків від с. Вишеньки до с. Кійлов доцільно віднести до важливих місць проживання птахів (IBA — Important Bird Areas). За міжнародними критеріями виділення IBA (Микитюк, 1995) вона проходить принаймі як територія з високою чисельністю деркача (категорія А1). Але з нашої точки зору до IBA треба включити також і сусідній лісовий масив, який становить з луками єдиний природний комплекс. Тим більше, що залишків заплави Дніпра поблизу Києва вже майже не залишилось.

 

Література

 

Борейко В.Є., Мельник В.І., Грищенко В.М., Листопад О.Г. (1997): Гордість заповідної Київщини. Київ. 1-123.

Грищенко В. (1987): У колонії сірої чаплі. – Рідна природа. 3: 49.

Грищенко В.Н. (1988): О встрече стаи белого аиста в летний период. – Орнитология. М.: МГУ. 23: 207.

Грищенко В.М. (1994): Програма моніторингу за популяціями білого і чорного лелек в Україні. – Мат-ли 1-ї конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 143-144.

Грищенко В.Н. (1995): Некоторые наблюдения за бродячей группой черных аистов в июне. – Беркут. 4 (1-2): 94.

Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н., Горошко О.А., Дремлюга Г.Н., Нечай И.И., Осавлюк Д.С. (1994): К распространению редких видов хищных птиц в Киевской области. – Беркут. 3 (2): 152-153.

Грищенко В.Н., Сорокун Г.Н., Горошко О.А. (1991): О гнездо­вании большого баклана под Киевом. – Орнитология. М.: МГУ. 25: 155.

Лопарев С.А., Батова Н.И. (1997): Об охране птиц на некоторых хозяйственно используемых землях Центральной Украины. – Заповідна справа в Україні. 3 (2): 46-51.

Микитюк А. (сост.). (1995): IBA программа. Территории, важные для сохранения видового разнообразия птиц: категории и критерии оценки. Киев. 1-59.

Моніторинг за популяціями білого і чорного лелек в Україні (1995а): Річний бюлетень. 1993. Чернівці. 2: 1-9.

Моніторинг за популяціями білого і чорного лелек в Україні (1995б): Річний бюлетень. 1994. Чернівці. 3: 1-10.

Моніторинг популяцій білого і чорного лелек в Україні (1997): Річний бюлетень. 1995. Чернівці. 4: 1-18.

Фесенко Г.В. (1984): Гнездование малой белой цапли в Киев­ской области (Egretta garzetta L.). – Вестн. зоол. 2: 88.

Grishchenko V.N. (in press): Black Stork in the Kiev region of Ukraine. – Black Stork in the changing world. Riga.

Jahresbericht zum Monitoring Greifvцgel und Eulen Europas (1995): Halle/Saale: Martin-Luther-Universitдt. 7: 1-91.

Jahresbericht zum Monitoring Greifvцgel und Eulen Europas (1996): Halle/Saale: Martin-Luther-Universitдt. 8: 1-120.

 

Таблиця 1

Орнітофауна заказника “Урочище В’язове” та навколишніх луків

 

Вид                    Заказник     Сусідні луки

Статус Зустрі- Статус Зустрі-

чальність       чальність

1                       2         3         4         5

Podiceps nigricollis         –          –         Гн   +

P. cristatus           –          –         П         +

Phalacrocorax carbo* (Гн)       +          –     –

Botaurus stellaris –          –         Гн        +

Nycticorax nycticorax* (Гн)       +          –     –

Egretta alba*    (Гн)       +         Г        ++

E. garzetta*      (Гн)       +          –          –

Ardea cinerea*   Гн      +++       Г       +++

Ciconia ciconia*Гн        +         Г        ++

C. nigra*          (Гн)       +         Г         +

Anser anser         П        ++        П        ++

A. albifrons         П        ++        П        ++

A. fabalis            П         +         П         +

Anas platyrhynchos        Г         +        Гн   +

A. querquedula   Г         +        Гн        +

A. clypeata           –          –         Гн        +

A. acuta               –          –         П         +

Aythya ferina       –          –      Г, Гн?     +

Milvus migrans*Гн        +         Г         +

Accipiter gentilis*Гн, Зм +      Г, Зм      +

A. nisus          Г, П, Зм   +    Г, П, Зм    +

Buteo buteo*      Гн        +         Г         +

B. lagopus         Зм        +        Зм        +

Hieraaetus pennatus     Гн?       +         Г    +

Aquila pomarinaГн?      +         Г         +

Haliaeetus albicilla*Гн1, Зм    +         Г    +

Circus pygargus  З         +         Г         +

C. aeruginosus    З         +         Г        ++

Falco subbuteoГн1       +       Г, П       +

F. vespertinus      –          –         П         +

Coturnix coturnix –          –         Гн       ++

Crex crex             –          –         Гн       ++

Gallinula chloropus     Гн?       +        Гн   +

Fulica atra          –          –         Гн        +

Grus grus            П         +         П         +

Haematopus ostralegus* –          –         Гн   +

Vanellus vanellus –          –         Гн       ++

Tringa totanus     –          –         Гн       ++

T. ochropus        Гн        +         Г         +

T. nebularia         –          –         П        ++

T. glareola           –          –         П        ++

Limosa limosa*   –          –         Гн       ++

Gallinago gallinago       –          –         Гн   +

Larus ridibundus*          З        ++       Гн   ++

L. canus              З         +         П        ++

L. argentatus       З         +       Г, П      ++

Chlidonias nigra*          З         +        Гн   ++

Ch. leucoptera*   З         +        Гн        +

Ch. hybrida*       З         +        Гн        +

Sterna hirundo*  З         +        Гн       ++

S. albifrons          –          –          Г         +

Columba palumbus*     Гн       ++        Г    +

C. oenas             П         +         П         +

Streptopelia turtur*       Гн       ++        Г    +

Cuculus canorusГн        +        Гн        +

Asio otus            Гн        +         Г         +

A. flammeus         ?         +          –          –

Strix aluco*        Гн        +         Г         +

Athene noctua      –          –          Г         +

Caprimulgus europaeusГн        +         Г    +

Apus apus           Г        ++        Г        ++

Alcedo atthis        –          –         Гн        +

Merops apiaster  Г         +         Г         +

Upupa epops      Гн        +         Г         +

Jynx torquilla     Гн       ++        Г         +

Picus canus     Гн, Зм     +         Г         +

Dryocopus martius     Гн, Зм     +          –     –

Dendrocopos major*Гн, Зм    ++        Г    +

D. medius        Гн, Зм     +          –          –

D. minor         Гн, Зм     +         Г         +

Alauda arvensis   –          –         Гн      +++

Riparia riparia    Г         +         Г       +++

Hirundo rustica   Г        ++        Г       +++

Delichon urbica  Г         +         Г         +

Anthus trivialis   Гн       ++       Гн        +

Motacilla flava    –          –         Гн      +++

M. alba              Гн        +        Гн        +

Lanius collurio*Гн       ++       Гн       ++

L. minor              –          –         Гн        +

L. excubitor        Зм        +        Зм        +

Troglodytes troglodytesГн       ++         –     –

Locustella luscinioides    –          –         Гн   +

Acrocephalus palustris    –          –         Гн   ++

A. schoenobaenus –          –         Гн       ++

A. arundinaceus  –          –         Гн       ++

Hippolais icterinaГн       +          –          –

Sylvia atricapilla*         Гн       ++         –     –

S. communis        –          –         Гн        +

S. borin               –          –         Гн        +

Phylloscopus collybita   Гн       ++        Г    ++

Ph. trochilus       Гн       ++        Г        ++

Ph. sibilatrix       Гн       ++         –          –

Regulus regulusЗм       ++         –          –

Ficedula albicollis         Гн        +          –     –

Saxicola rubetra  –          –         Гн       ++

Oenanthe oenanthe         –          –          З    +

Phoenicurus ochruros     –          –       З, П  +

Erithacus rubecula        Гн      +++       З    +

Luscinia lusciniaГн       ++       Гн       ++

Turdus pilaris*   Гн       ++        Г        ++

T. merula*         Гн      +++       Г        ++

T. philomelos*   Гн      +++       Г        ++

T. iliacus            Гн       ++         –          –

Aegitalos caudatus     Гн, Зм    ++     Г, Зм +

Parus palustrisГн, Зм   ++     Г, Зм      +

P. cristatus     Гн1, Зм    +          –          –

P. ater                Зм        +          –          –

P. major*        Гн, Зм   +++    Г, Зм     ++

P. caeruleus    Гн, Зм    ++     Г, Зм      +

Sitta europaea*Гн, Зм  ++     Г, Зм      +

Certhia familiarisГн, Зм ++        –          –

Emberiza citrinella*   Гн, Зм    ++    Гн, Зм         ++

E. schoeniclus      –          –         Гн        +

Fringilla coelebs*Гн    +++      Гн        +

F. montifringillaП, Зм    +          –          –

Chloris chloris    Гн       ++       Гн        +

Spinus spinus   П, Зм   +++   П, Зм     ++

Acanthis flammeaП, Зм  +      П, Зм      +

A. cannabina     Гн        +        Гн        +

Carduelis carduelis        Гн       ++        Г    ++

Pyrrhula pyrrhula       П, Зм    +++   П, Зм +++

Coc. coccothraustes       Гн       ++         –     –

Passer montanusЗ         +         Г        ++

Sturnus vulgaris*Гн      ++      Г, П     +++

Oriolus oriolus   Гн       ++        З         +

Garrulus glandarius*Гн, Зм    ++        Г    +

Pica pica          Г, Зм     ++    Гн, Зм     +

Nucifraga caryocatactesЗ         +         З    +

Corvus cornix*   Гн        +        Гн        +

C. frugilegus       З         +         Г        ++

C. monedula       З         +         Г         +

C. corax*           Гн        +         Г         +

Позначення в таблиці: Гн — гніздиться, Г — у гніздовий період лише го-дується на даній території, З — залітний вид, П — пролітний, Зм — зи-муючий, (Гн) — поодинокі випадки гніздування або види, які перестали гніздитися; + — малочисельний вид, ++ – звичайний, +++ — багаточисель-ний. Зірочкою позначені види, для яких були знайдені гнізда.

1 — гніздиться за межами заказника.

 

Оноволено:

Новини Київщини

FeedWind

Новини України

FeedWind