Заплатинські Лани

Учасники: Когут Анастасія Петрівна, учениця 9 класу НВК «Дулібського ЗНЗ 1-2ст.- ДНЗ».
Керівник: вчитель біології Андрущенко Наталія Теодорівна.

На околицях села Заплатин, Стрийського району між рікою Колодниця і потоком Святий є територія, яку ми б хотіли запропонувати для охорони. Ці Заплатинські Лани заслуговують на охорону за свою неповторну красу і різноманітність рослинного світу.
Заплатин – село Стрийського району в межиріччі річок Колодниці і Вівнянки, розташоване за 4 кілометри на північ від м.Стрий. Засноване воно у 1342 році . Площа населеного пункту – 17,32 км. Населення становить близько 610 осіб. Назва походить, за одною версією, від слів «за плату» – заплаченого татарським нападникам золота за їх відмову спалити село, за іншою – від прізвища власниці маєтку графині Заплатинської.
Серед рослин Заплатинських Лаів є такі, що внесені у Червону книгу України, декоративні, лікарські. Ось деякі із них:
1. ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА (ALLIUM URSINUML):
Трав’яниста рослина з довгастою цибулиною. Стебло (цибок) висхідне, нерозгалужене, безлисте, тригранне або циліндричне, зверху кутасте, 15-40 см заввишки, за довжиною перевищує листя, рідше однакової з ним довжини, в підземній частині обгорнуте піхвами листків.
Занесена до Червоної книги України. Причини зміни чисельності: збирання рослин як лікарської та харчової сировини, осушувальна меліорація, вирубування лісів.
2. РЯБЧИК ВЕЛИКИЙ (FRITILLARIA MELEAGRIS):
Трав’яниста рослина 15-40 см заввишки, цибулинний геофіт.
Бульбоцибулина куляста, притиснута, завширшки 7-15 мм, зовні вкрита бурою плівчастою оболонкою, складається з двох лусок, в пазухах яких міститься по одній дочірній цибулинці. Стебло пряме з дугоподібно зігнутою верхівкою, гладке, голе. Листки сіро-зелені, широколінійні, чергові, жолобчасті, середні завдовжки 8-13 см, завширшки 3-10 мм, верхні — дрібніші.
Вид занесений до Червоної книги України і Польщі.
3. ПІДСНІЖНИК ЗВИЧАЙНИЙ (GALANTHUS NIVALIS):
багаторічна цибулинна рослина. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають «молочно-квітковий» (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Підсніжник звичайний зростає у листяних лісах і чагарниках в Карпатах та західних лісостепових районах.
Вид занесено до Червоної книги України.
4. ПЕРЕСТРІ́Ч ДІБРО́ВНИЙ ( MELAMPYRUM NEMOROSUM):
Рослина заввишки 15—60 см. Листки зелені. Квітки в пазухах великих приквітків, зібрані в колосовидних суцвіттях. Верхні приквітки яскраво-фіолетові. Чашечка трубчаста, дзвоникувата, чотиринадрізана. Віночок 15—20 мм завдовжки, двогубий, золотисто-жовтий. Листки з короткими черешками, яйцевидно-ланцетні, загострені, при основі часто стріловидні або з вушками. Цвіте в червні — серпні.
Також на цих Ланах є і лікарські рослини:
1.Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare ): Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих з коротким здерев’янілим кореневищем. Стебло 50-100 см заввишки, пряме, борозенчасте, голе або злегка опушене, у верхній частині гіллясте. Листки 7-20 см завдовжки, чергові, в обрисі довгасті, зверху темно-зелені, шорсткі або гладенькі, двічі перистороздільні на ланцетні або широколінійні пилчасті частки; нижні листки — черешкові, інші — сидячі. Квітки дрібні, яскраво-жовті, зрослопелюсткові, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані в плоскі кошики, що утворюють на верхівці густі щиткоподібні суцвіття. Обгортка напівкуляста, черепичаста, листочки її сіро-зелені, голі, з вузьким плівчастим краєм. Всі квітки з трубчасто-лійкоподібним віночком (1,5-2,5 мм завдовжки), віночок у крайових маточкових квіток з чотирма, а у серединних двостатевих з п’ятьма зубцями. Тичинок п’ять, маточка одна, стовпчик один з дволопатевою приймочкою, зав’язь нижня. Плід — гола, округла сім’янка з п’ятьма реберцями, без чубка.
2. Конюшина лучна (Trifolium pratense):
Конюшина лучна має ряд цікавих пристосувань. Так, перед дощем її листки опускаються і складаються, як зонтик, прикриваючи квіткові головки. Білі плями на листках забезпечують триваліше випаровування рослиною вологи: світліша поверхня повільніше охолоджується. Боби дрібні. При них залишається висохла оцвітина, тому вони добре поширюються вітром. Як і багато інших бобових, конюшина лучна не боїться нічного холоду: її листочки на ніч складаються і піднімаються догори, внаслідок чого зменшується поверхня рослини, отже, вона менше випаровує води і менше втрачає тепла. Росте переважно вночі за рахунок нагромаджених за день речовин. У холодні ночі процес росту значно уповільнюється, нагромаджені речовини повністю не витрачаються і наступного дня гальмують фотосинтез. Рухом листків рослина регулює певне співвідношення денних і нічних температур, потрібне для її нормального розвитку.
3. Кульбаба лікарська ( Taráxacum officinále):
Кульбаба лікарська — дуже поліморфний вид, який має багаточисельні апоміктичні форми. Деякі дослідники розглядають їх в якості самостійних видів. Однак всі вони при заготівлі не відрізняються і використовуються в медицині нарівні з типовою формою]. Кульбаба лікарська росте в зріджених мішаних і листяних лісах, як бур’ян на лісокультурних площах, у розсадниках, парках і лісопарках, трапляється на пустирях, поблизу жител, доріг, по узліссях. Мешкає зазвичай в місцях з порушеною природною рослинністю, на слабозадернених грунтах, особливо поблизу житла. В цих умовах вона нерідко утворює значні за площею зарості. На порушених розорюванням і випасом лугах кульбаба не дуже рясна. Тіньовитривала рослина. Поширена всією Україною, особливо у лісостепових районах. Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській , Харківській і Львівській областях. Запаси сировини значні.
Та багато інших. Серед них також є дуже красиві декоративні рослини:
Аїр тростиновий (Acorus calamus)
Анемона дібровна (Anemone nemorosa)
Амброзія полиноли́ста (Ambrosia artemisiifolia L.)
Барвінок малий ( Vínca mínor)
Бодяк городний ( Círsium oleráceum)
Волошка синя (Centaurea cyanus)
Гірчак зміїний (Persicaria bistorta )
Деревій звичайний( Achilléa millefólium)
Дрібнопелюстник канадський (Conyza Canadensis)
Донник білий (Melilotus albus)
Золотарник гіганський (Solidago gigantea)
Колюжниця болотна( Caltha palustris)
Косарики болотяні (Gladiolus palustris Gaudin.):
Коронарія зозуляча (Coronaria flos-cuculi)
Кропива дводомна (Urtica dioica)
Люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus)
М’ята водяна (Mentha aquatica)
Осока гостра (Carex acuta)
Очерет звичайний (Phragmites australis)
Первоцвіт весняний ( Prímula véris)
Півники болотяні (Iris pseudacorus)
Підмаренник м’який (Galium mollugo)
Подорожник великий (Plantago major)
Полин гіркий (Artemisia absinthium)
Синяк звичайний (Echium vulgare )
Ракові шийки (Bistorta officinalis)
Резеда жовта (Reseda lutea)
Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia )
Рудбекія розсічена (Rudbeckia laciniata)
Хвощ польовий (Equisetum arvense )
Цикорій звичайний ( Cichórium íntybus)
Частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica)
По берегах потока і ріки зустрічаються такі кущі і дерева: вільха, береза, верба,бозина, шипшина, глід, терен, ожина, сосна, дуб.
На кущах потока Святого, ми помітили птаха, який занесений у Червону книгу – зимородка.
ЗИМОРОДОК – птах ряду сиворакшоподібних, довжина тіла 15 — 20 см, вага 25 — 40 г.; населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою і комахами. В Україні гніздовий, перелітний та рідкісний зимуючий вид.
Висновок: навесні і восени трав`янистий покрив ланів випалюють, крім того рідкісні рослини( рябчик, черемшу) збирають на букети і на продаж, через що їх чисельність може зменшуватись. І тому ми пропонуємо поставити охоронні знаки для кращої обізнаності місцевих.

 

This entry was posted in 2 етап, 2015, Львівщина and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *