Вода – джерело життя

Учасник: учень 11 класу Косюта Михайло
Науковий керівник: Галатяк Надія Богданівна.

«Вода! Ти не маєш ні смаку, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти є. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя»

Антуан де Сент-Екзюпері

Без води неможливе існування людини. Річ у тому, що тіло людини майже на 70% складається з води.
Запаси води на земній кулі величезні, проте це переважно гірко-солона морська вода. Прісна вода становить лише 3% загальної кількості, причому 85% її зосереджено в льодовиках і тільки 1% прісної води містять річки, озера й підземні води.
Вчені кажуть, що 90% наших хвороб ми випиваємо з водою. Вода є основним середовищем, в якому відбуваються процеси обміну речовин. Тому наше здоров’я залежить від якості води.
Споживаючи воду джерельну чисту ми навіть не задумуємось над тим, який дорогоцінний скарб нам подарував Господь .Бо як каже латинська приказка
«Ми пізнаємо цінність води лише тоді, коли джерело пересихає.»
Тому ми учні 11 класу Підбузької СЗШ обрали тему «Вода – джерело життя»
Джерела Підбужа
Нашим багатством є вода. На слайді ви бачите декілька джерел.
Найголовнішим серед них є джерело «Нафтуся».
Склад води нафтуся.
«Нафтуся» – це найбільш відома лікувальна мінеральна вода Трускавця. Завдяки цій лікувальній воді Трускавець отримав славу курорту світового масштабу. Щороку тисячі людей з різних країн приїжджають відпочивати і лікуватись до Трускавця. Всі вони розраховують на лікувальну магію «Нафтусі». Саме у Підбужі є джерело нафтусі, яке за своїм хімічним складом є близьким до мінеральних вод Трускавця та Східниці. Однак нафтуся не використовується.
«Нафтуся» – це гідрокарбонатна, гіпотонічна, кальцієво-магнітна мінеральна вода, яка має такі біологічно активні речовини: бітумами, гумус, карбонові ненасичені жирні кислоти, аміносполуки, нейтральні і кислі смоли, масла, фенолами і т.п. Також в її склад входять такі корисні для людського організму мікроелементи як натрій, марганець, мідь, сульфати, хлориди, вільна вуглекислота, сірководень, кремнієва кислота, свинець, літій, залізо, бром, йод. Мінералізація води становить 0,63 – 0,85 г/л. Мінеральна «Нафтуся» має нафтове походження, тому вона має легкий присмак нафти і запах сірководню. Якщо налити «Нафтусю» в кухоль, то вода спочатку виділяє газ, а через декілька годин на її поверхні з’являється масляна плівка. Родовищем «Нафтусі» є гориста місцевість, Процес появи мінеральної води відбувається таким чином. Атмосферні опади і також талі води від снігопадів проникають крізь верхні шари ґрунту з високим вмістом органічних речовин і на глибині 50 м утворюють водоносні горизонти.
Лікувальні і оздоровчі властивості «Нафтусі»
Лікувальний ефект води обумовлюється також великим вмістом органічних речовин, який коливається від 1,4 до 30,2 міліграм/л (залежно від пори року, метеорологічних умов і режиму експлуатації свердловин).
«Нафтуся» має різноманітну мікрофлору, яка здатна руйнувати важко-засвоєні органічні речовини типу бітумів, фенолів і гумусу. Цією мікрофлорою є вуглеводно-кислі, метано-утворюючі, масляно-кислі, аммоніїфіцируючі, денітрифікуючі, нітрифіцируючі, тіонові і десульфіруючі мікроорганізми. Тому «Нафтуся» – це складний продукт мікробної життєдіяльності. Передбачається, що цій мікрофлорі у воді належить важлива роль в утворенні біологічно активних речовин. Тому “Нафтуся” володіє більш вираженою діуретичною дією, ніж інші мінеральні води. Також вона має дезінтоксикаційну, протизапальну і аналгезируючу дію, стимулює жовчоутворення і жовчовиділення, а також функцію нирок і деяких ендокринних залоз. Ця вода також сприяє збільшенню виділення сечовини, зменшенню концентрації залишкового азоту в крові.
Річки Під бужа.
Надзвичайним багатством Підбужа є прозора чиста річка Бистриця. Кожен із нас розуміє, яке це благо, коли влітку ти можеж покупатися і насолодитися ароматом ріки. Таке відчуття передати не можна, його потрібно відчути.
Спогади
Для мене це – гора Ласки, біля підніжжя якої починається моє село – Підбуж. Між ними, в густому верболозі, б’є джерело. От із нього й беруть цю воду. У горі сховане не одне таке джерело. Ще в 1930-х роках минулого століття повітовий суддя мріяв про маленький затишний курорт, куди люди з’їжджалися б пити воду, яка за хімічним складом наближається до “Нафтусі”. 1941-го його розстріляли енкаведисти разом з інженерами, адвокатами, лікарями та вчителями біля каплички св. Антонія в Урожі. Проекту так і не реалізували.
Майже на вершині гори є ще одне джерело, духу якого поклонялись язичники, а нині щороку на Спаса священик освячує в ньому воду. Легенда розповідає, що коли вийняли дерев’яний хрест над джерелом, щоб замінити його на залізний, вода перестала текти. Тому й стоять там обидва хрести. Джерела сховані всюди – замулені, засипані й просто потаємні, час яких ще не настав. Коли копали криницю на нашому подвір’ї, аби там збиралася дощова вода, на глибині трьох метрів несподівано забило джерело і криниця навіть у посуху наповнена водою.
Уздовж села тече Бистриця, на якій раніше в липні бували великі повені. В кожній хаті було чути грізний шум води. Одна з найбільших повеней 1980 року зруйнувала залізобетонний міст, і він досі стоїть наче переламаний, доводячи водіїв до розпачу. Легше збудувати новий, аніж відремонтувати старий. Через стихію і недбальство людей дорога на Львів із Борислава та Трускавця вдвічі довша. Річка втратила силу. У неї відбирають воду для потреб Дрогобича, десятиліттями з її русла вигортали гравій і навіть рослини, що колись росли на берегах, уже інші, ніж у моєму дитинстві. А від вирубаних лісів води суттєво поменшало. Колись та вода крутила колеса папірні й млинів. Нині Бистриця обростає лозами й дичавіє. А проте незмінно триває процес перетворення вологи небесної на земну та підземну, й навпаки.
Ось така вода моєї малої батьківщини: чиста, цілюща й неприборкана. Вода – здатна захистити, відмежувати й знищити працю цілого покоління. Ми є її частиною, але вона не є частиною нас. Втрата земної й небесної вологи – безумовна загибель усього живого. Слов’яни більше звикли цінувати землю, хоча на Сході знають ціну води. Ціна їй – Життя.
Людське життя та суспільне теж зазнають таких перетворень, що нагадує кругообіг води в природі, проходячи через стадії занепаду, піднесення, статичності чи апатії. Надмір викликає перенасичення. Недостатність – тривогу й обурення. Кожен із нас із його батьківщиною є Україною в мініатюрі. Патріотизм не лише починається, а й закінчується любов’ю до малої батьківщини. Хто її не мав, не любив, той ціле життя шукатиме хтозна-чого, хвалитиме чуже й ганитиме своє. Насправді нічого не зникає безслідно, навіть у гіркі часи масової еміграції в пошуках кращого життя. Іван Франко завжди знаходив притулок у Нагуєвичах і не уявляв себе як особистість без рідного села. Не побудувавши в ньому церкви, не проклавши дороги, він залишився його ангелом-охоронцем й виступить на Страшному суді на захист своїх збайдужілих земляків.
Насправді важко збагнути, що так притягує людину до місця, де вона почала жити. Ми якось навіть не замислюємося над тим, чому хочемо повертатися туди, де не завжди було добре, а часом навіть дуже зле. …..
Екологічна проблема води.
Проблема у нас одна – байдужість. Вирішити проблему по засміченню води не так просто. Не достатньо лише провести виховний захід в школі, поприбирати невелику територію річки, закріпити таблички «Людино, не сміти!». Нам потрібно більше свідомості і розуміння, що наше здоров’я залежить від того, яку воду ми п’ємо, у якій воді миємося. Ми чинимо зло самі собі і своїм нащадкам, бо з такою поведінкою у всього скоро може не залишитися жодної чистої ріки, озера, джерела. Отже,
Земля на якій ми живемо – прекрасна
Вода, яку ми п’ємо цілюща
Нам не вистачає тільки свідомості
Щоб зберегти ці дари наступним поколінням.

This entry was posted in 2 етап, 2015, Львівщина. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *