Святий дуб

Учасники: учні 8 класу Бортятинського НВК Мостиського району Львівської області
Керівник: вчитель біології Баран О.М.

Село Бортятин знаходиться на межі Мостиського і Яворівського районів Львівської області. Поряд з ним немає природно-заповідних територій , але є пам’ятки природи , що заслуговують уваги. Під час екскурсій екологічною стежкою ,що пролягає від школи до озера Стійло і Святого дуба, учні вивчають природу рідного краю , взаємовплив людини і природи, спостерігають за життям мурашників , тут можна зустріти козуль. З двох сторін дороги , що пролягає 1,5 км через ліс, ростуть рідкіні рослини: підсніжники ,проліски ,конвалії ,пізньоцвіти осінні. На озері Стійло ростуть білі латаття, які є дуже рідкісними в нашому районі. Площа озера 5 га , але спекотним літом значна його частина може пересихати.

За 500м від озера Стійло знаходиться Святий дуб. Це наша природа, наша історія, оспівана Т. Дмитрасевичем в поемах «Чорне озеро», «Святий дуб», у вірші Б.-І. Антонича «Віщий дуб».

В 1960-х озеро було більш повноводним , його плесо здавалось чорним, звідси й назва поеми. З ним пов’язані різні традиції наших предків, тут вони зустрічали купальські ночі.

Не менш цікавим є і Святий дуб . Для жителів Бортятина – це не просто старе дерево, це його історія,культура, релігія.

«Століття над тобою пролетіли
Бурі і громи , ясні й чорні дні
Давно не має в лісі твоїх друзів
Самотній ти стоїш серед лісів»

Так писав про нього в однойменній поемі наш земляк Т. Дмитрасевич. Наші далекі предки святкували біля дуба , поклоняючись йому і приносячи йому дарунки. В кору дуба була вставлена ікона Зосима і Савватія, опікунів пасічництва.

В 1649-50 роках під цим дубом відпочивав Богдан Хмельницький, коли прямував на Перемишль. У 1999 році старезний дуб впав під впливом природних чинників і часу, де і зберігається на сьогоднішній день. У 2000 році на цьому місці посадили молоденьке деревце дуба і поставили хрест, посвятивши їх. В людській пам’яті зберігся Святий дуб як символ нескореності і міцності.

Дослідження учнів 8-го класу Бортятинського НВК.
За розповідями мого дідуся, Зінченка Леоніда Тихоновича, я дізналася, що озеро взяло початок біля будиночку колишнього лісника Знака Богдана Герасимовича. Спочатку воно було невеликим, потім його розширили рибалки. Також коли Богдан Хмельницький визволяв українські землі від поляків,то разом з військом він напував у озері коней.
(Наталія Сагайдак)

Мій дідусь, Хоміць Богдан Ярославович,розповів мені цікаву легенду про Святий дуб. Йому в дитинстві розказували, що давним-давно там зявлялась Матір Божа. Ау1930-1940 роках дуб хотіла зрізати за це радянська влада, але ламалися пили, текла кров з дуба і люди почали називати дуб Святим. Також під час війни туди ходили молитися за військо і дітей хворих на коклюш. За спогадами Хоміць Галини Євгенівни до Святого дуба мав прощу митрополит Андрей Шептицький.
(Івасько Марія)

У часи радянської влади в дубі ховали церковні ікони. Згодом ці ікони наче вросли у кору дуба і дерево почали називати Святим. Тут молились віряни греко-католицької церкви , коли вона була у підпіллі , про що розказала мені Луць Стефанія.
(Дац Катерина)

За дослідженнями місцевих музейників, дуже зацікавився історією дуба Богдан-Ігор Антонич. Для поета це був «Величний, віщий дуб»

Сніг біліє в світлі ночі,
Сніг блакитніє в світлі дня.
Цей дуб- то дерево пророче,
Корява ліра з його пня.
Сніг попеліє в сірий вечір.
Щоранку у вогнях цвіте.
Із рани сонця кровотечі
Б’ють в царство снігу золоте.
Лиш дуб один крізь біле море,
дельфін рослинний,вдаль пливе
і лірою сніг-саван поре,
віщуючи життя нове.

(Токажевська Ілона)

This entry was posted in 1 етап, Львівщина and tagged , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *