Найстаріше дерево Тальнівщини

Учасник: Біологічний гурток «Вітамінка» Вишнопільської ЗОШ I-III ступенів.
Вчитель: Дубик Віра Іванівна.

Черкащина… Прекрасний куточок України. Народжується новий день. Білі хмаринки, наче айсберги, велично пливуть в блакиті.
Тиша… Ніжна, заспокійлива. Здається чуєш, як гнуться віти, коли на них сідають пташки, як тріпочуть крильця метелика, як шарудить, вириваючись із – під землі, молода соковита травичка. А поруч – молоді діброви, затишні,вкриті соковитим різнотрав’ям поляни.
Саме тут розкинулось чарівне,одне з наймальовничих сіл Тальнівщини, село Вишнопіль. Пшеничні лани , стави, в які поопускали свої довгі коси плакучі верби. Всюди яскрава зелень, прохолода, пернаті піснею вітають сонце. Вишневі сади – окраса та гордість села. Мабуть така природа надихає на творчість. Тому село багате на талановитих людей,майстрів своєї справи, поетів, художників. Саме в нашому селі народився народний художник України І.С Їжакевич (18 січня 1864р). Неодноразово він у своїх картинах змальовував куточки рідного села які приваблювали око людей.
Об’єктом уваги в нашому селі є дерево осика яка гордо височить в центрі села.
Скільки легенд складених про неї, але із спогадів старожилів кажуть, що це найстаріше дерево Тальнівщини. Ще ми дізналися із щоденника І.С. Їжакевича, що коли батько його віз до Києва вчитися (це було у 1876 році) вони стали набрати води з криниці яка є біля осики. А малий Іван питає батька: « А скільки років цій осиці?» Він відповів: «Не знаю . Тільки знаю, що коли я був такий як ти, то вона була такою самою». Знаємо із спогадів старожилів, що у Другу світову війну в неї попав снаряд і вона горіла, три роки тому блискавка влучила і обпалила кору,але зараз і місця не видно. Мабуть джерела цілющої води заживили її рани. Біля осики викопана криниця. Люди облагороджують її, поставили журавля, квіти посадили, осику обгородили , учні доглядають за цією територією вивчаючи природу рідного краю.
А люди не проходять осторонь, завжди милуються красою цього дерева.

This entry was posted in 2 етап, 2015, Черкащина. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *