Кириків дуб

Учасник: Хвостик Євгеній, учень 8 класу Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Ці сивоволосі, шишкуваті, с низько посадженим чолом і вивернутими навиворіт суглобами, зігнуті, вигнуті, величезні, дивовижні, довгорукі, деформовані, горбаті, потворні старці-дуби, стоять, чекають і спостерігають сторіччя за сторіччям».
Преподобний Ф. Килверт із Англії

«І дуб колись був крихтою, колискою йому служив маленький жолудь … Більше, величніше його не було дерева в усьому лісі. Вершина його високо підносилася над усіма деревами і була видна з моря здалеку, була прикметою для моряків … У гілках дуба гніздилися лісові голуби, кувала зозуля, а восени, коли листя його здавалися викувані з міді, на гілки сідали і інші перелітні птахи … » [1]
Ганс Християн Андерсен « Останній сон старого дуба »

* * *

Цивілізована Європа показує нам унікальні приклади доброго та шанобливого ставлення до прадавніх дерев.
У Німеччині при прокладанні нових доріг старанно обходять стародавні дерева. У ботанічних і природоохоронних німецьких журналах публікуються некрологи на загибель стародавніх дерев.
У Великобританії заповідано більш ніж 22 тисячі вікових (у тому числі і стародавніх) дерев, стільки ж в Італії, в Польщі – 53 тисячі дерев. Для порівняння в Україні всього 2600 вікових дерев.
Перші відомості про охорону стародавніх і вікових дерев з’явилися у Великобританії в 1790 р., а перше лікування стародавнього дерева – 1000-річного дуба Мейджора було проведено у 1908 р. Під старі гілки було встановлено підпори, а дупло закладено свинцевою пробкою. Вже понад 150 років у цього дерева персональний охоронець, а ще свій інформаційний центр. У Великобританії діє кілька спеціалізованих екологічних громадських організацій, що займаються пошуком, описом і заповіданням стародавніх дерев. Одна з них називається «Реєстратори дерев». У цій країні існує цілий рух «мисливців за старими деревами». У його основі – молодь, яка має фотоапарати і любить подорожувати. Молоді люди змагаються між собою, хто більше знайде старих дерев. У Великобританії регулярно видаються календарі та книги із зображеннями дерев-патріархів, а англійська королева заснувала спеціальну премію для нагородження активістів, які охороняють стародавні дерева.
Практично в кожній європейській країні публікуються ілюстровані довідники стародавніх дерев. Завдяки їм ми знаємо, що найстаріше дерево Європи та світу – ялина Олд Тіко, якій 10 тис. років, зростає у Швеції. Фортінгельський тис, якому від 2 до 5 тис. років, росте в Шотландії і вважається найстарішим деревом Великобританії. За переказами, в його тіні народився, а потім дитиною полюбляв бавитися майбутній прокуратор Іудеї Понтій Пілат. [2].
Історія охорони стародавніх дерев в Україні
Перші відомості про охорону унікальних і стародавніх дерев на території сучасної України було опубліковано в 1883 р. А. Накроліним. Стосувалося це тільки дерев що ростуть на території Криму.
У 2009 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України була проведена всеукраїнська інвентаризація стародавніх дерев України. За її підсумками встановлено, що в Україні ростуть близько 300 стародавніх дерев віком 400-1000 років. Серед них 51 дерево має вік 1000 та більше років. Найстарішим деревом України є олива у Нікітському ботанічному саду, яка має вік 2000 років.
Усього в Україні заповідано близько 2600 вікових, меморіальних та інших дерев. Однак ця цифра є недостатньою. Так, в сусідніх європейських країнах, які мають площу набагато меншу, ніж Україна – Польщі, Великобританії, Італії узято під охорону відповідно 53 тис., 22 тис. та 22 тис. дерев. [3]
На першому місці за кількістю заповіданих вікових та стародавніх дерев стоїть м. Київ (близько 260 дерев), на другому місці – Львівська та Тернопільська області, де охороняється по 200 дерев, на третьому місці – Вінницька, Чернігівська, Хмельницька і Черкаська області, де охороняється приблизно по 160 дерев.
Вікові дерева є природними музеями і лабораторіями для вчених, де можна вивчати витривалість порід і одержувати елітне насіння. А також , є «фабрикою кисню», вони потужні поглиначі пилу й шуму.
Навіщо захищати стародавні дерева
1. Стародавні дерева є пам’ятками історії, культури, живими свідками минулих століть.
2. Стародавні дерева мають велику естетичну і символічну цінність, що викликають у людей почуття натхнення і захоплення.
3. Стародавні дерева є унікальними багатоповерховими будинками для різних видів тварин і рослин, мохів, лишайників, кажанів, птахів, комах.
4. Стародавні дерева можуть бути улюбленим об’єктом відвідування туристів.
5. Стародавні дерева – це зв’язок з первісним Диким лісом.
6. Стародавні дерева – цікаві музеї природи, своєрідні лабораторії для вчених.
7. Стародавні дерева – важливе джерело душевного збагачення і патріотичного виховання молоді.
8. Стародавні дерева мають свою власну внутрішню цінність, важливі самі по собі.
9. Стародавні дерева, як і старі люди, хворіють і старіють, вимагають до себе уваги і турботи. А хворого й слабкого захищають не тому, що це економічно вигідно, а тому, що він хворий і слабкий і захистити себе не в змозі. [2]

Обґрунтування створення пам’ятки природи місцевого значення
«Кириків дуб»

Дерево, яке пропонується оголосити пам’яткою природи розташоване в межах Прохорівського лісництва, яке відноситься до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство».

Загальна площа лісового фонду державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» становить 26 619,7 гектарів. Станом на 01.01.2014 року в лісгоспі є 12 об`єктів природно-заповідного фонду. Загальна площа об`єктів ПЗФ – 1727,6 га. 19% насаджень по породному складу припадає на дуб звичайний. [4]
Висота дерева становить близько 17 метрів. На висоті 1,3 м дерево має обхват стовбура 1,8 м.
Гілки розташовуються на висоті близько 7 метрів. Але, якщо уважно придивитися, то нижче можна побачити місце, де раніше розміщувались гілки. Важко сказати з повною впевненістю причину їх руйнування. Можливо, цьому посприяли шкідники, або вплив людини, а можливо й недостатня кількість сонячного світла.
Дуб звичайний є світлолюбивою рослиною і відповідно світло є для нього дуже важливим екологічним фактором.
За рахунок того, що здорові та неушкоджені гілки розташовуються на значній висоті, то також важко сказати про те, чи щорічно плодоносить дерево. Знайти плоди рослини в лісовій підстилці теж виявилось нелегко. Одиничні жолуді, які були знайдені обабіч дуба, мають понівечений вигляд та сліди зубів тварин, які заселяють урочище і харчуються плодами даної рослини.
Окрім того, щоб «Кириків» дуб забезпечує харчуванням лісових мешканців, він також є для них й місцем проживання. На корі дерева добре помітні ділянки на яких оселились мохи.

Поблизу рослини знаходиться мурашник. Як відомо, мурахи є «санітарами лісу» і таке сусідство є безумовно корисним для дерев. Але може нести в собі і певну загрозу, так як дані комахи можуть живитись і соками рослини, поселяючись в гниючих ділянках деревини.
Але будь-якого впливу з боку інших живих організмів на дуб уникнути неможливо.
І, звісно, варто згадати про антропогенний вплив. Розглядаючи дерево, в око впадає цвях, забитий в стовбур. Є вірогідність того, що він опинився там в результаті шипування – ефективного метода перешкоджання вирубці.[5]
Стосовно віку дуба, то при першому дослідженні, орієнтуючись на інформацію про дерево, вік рослини був визначений нами, як близький до сотні. Але скориставшись одним із методів визначення віку деревних рослин за обхватом стовбура, була отримана інша цифра.
Розрахунки були проведені за наступною формулою:
L = K x C, де
L – вік дерева,
K – коефіцієнт,
С – довжина кола (обхват) стовбура дерева.[2]

В результаті наших обрахунків виявилось, що вік дерева становить не менше, як 180 років.
L = 1,0 x 180=180,0
Як виявилося, така розбіжність із попередньо, встановленим нами, віком рослини пов’язана з тим, що дані про посадку дуба були недостовірними.
Детальніше занурившись у сімейну історію та розпитавши старожилів, виявилося, що дерево було посаджене не Федором Яковичем Петренком, або ж дідом Кириком, як ми вважали раніше.
Тоді постає питання: чому ж дерево прозвали саме «Кириковим дубом»?

Ще з юних літ Федір Петренко опікувався деревом та доглядав його. І саме любов до природи спонукала Федора Яковича зайнятись діяльністю лісівника і присвятити їй все своє життя. Раніше до рослини вели три дороги і сам дуб знаходився на їх перетині. А в урочищі розташовувалась хижка лісівника Петренка, який постійно підтримував порядок на лісовій території.
Як повідомляють жителі села, навіть у післявоєнні часи територія обабіч дуба підтримувалась у чистоті, поряд розташовувались лавки для відпочинку і сільські жителі, і, зокрема, діти, охоче проводили там вільний час. Та згодом картина такого благоустрою змінилась. Після смерті Петренка, а ще більше у пострадянський період, дереву і самому урочищу стали приділяти менше уваги. Лави для відпочинку зникли, територія заросла, з трьох доріг залишилась лише одна, яка проходить майже біля самої рослини. Періодично місцевість урочища захаращується сміттям. Але звісно лісівники намагаються підтримувати в чистоті і територію біля дуба, і саме урочище. Періодично в урочищі проводяться санітарні обрізки. Хоча, кілька років тому, виникли побоювання того, що в результаті такої санітарної обрізки дуб міг бути знешкодженим.
Дане дерево має не лише важливе біологічне значення. Кириків дуб несе в собі естетичну цінність та може сприяти патріотичному вихованню молоді, збагаченні її духовного світу та слугувати мотивацією до природоохоронної діяльності..
Керуючись висловленими вище доводами, пропонуємо оголосити дуб звичайний пам’яткою природи місцевого значення.

Список використаних джерел:

1. http://www.ridnavira.org/index.php/vidunstvo-znakharstvo/675-dub-derevo-rodu-oberih-narodu
2. Стародавні дерева України: реєстр-довідник/ Гриник П.І.. Стеценко М.П., Шнайдер С.Л. та ін. – К. : Логос, 2010. – 144 с.
3. http://www.promwood.com/ua/news/otraslevye_novosty/3193.html
4. http://lis.ck.ua/articles/show/id/23
5. http://molotoff.info/objektiv/photo/185-samvydav/detail/3161-29.html?tmpl=component

This entry was posted in 2 етап, 2015, Черкащина and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *