Кемпа – одне з семи чудес природи Брідщини

Учасник: студентська бригада «ЕКОВАРТА» КЗЛОР «Бродівський педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича»
Керівник екологічної бригади – Квак Л.В.

1. Загальна характеристика ботанічного заказника «Кемпа»
КЕМПА – заповідний об’єкт Бродівського району, що взятий під охорону рішенням Львівської обласної ради у 1984 році. Розташований ботанічний заказник поблизу сіл Смільне і Лагодів, що на захід від міста Броди на торфовій луці. Його площа складає близько 10 га.
kempa1
«Кемпа» – назва урочища. У перекладі з польської мови означає «острів посеред трясовини», тобто в оточенні боліт. А сам острів – піщаний горб, порослий лісом.

У 2008 році серед висунутих обласними оргкомітетами, науковими та суспільними організаціями природних визначних пам’яток Брідщини, Кемпу було проголошено одними із семи чудес природи Брідщини з метою привернути увагу до проблеми охорони природи краю.

На території заказника зростає безліч рослини, зокрема, занесених до Червоної книги України — меч-трава звичайна (Cladium mariscus), що трапляється поодиноко та невеликими групами, скрученик приємний (Spiranthes amoena). Також на частині території заказника розташовані шляхи переміщення зубра та місця проживання багатьох тварин.

У 1980 році любитель природи Іван Матлай відкрив на території ботанічного заказника унікальну рослину – скрученик приємний (Spiranthes amoena), який вчені до цього часу не спостерігали на території України. Дослідження і опис цієї рослини здійснив природолюб з с. Пониковиця Степан Шелест.

Донедавна на Україні нараховувалося 28 родин і 65 видів рослин з родини зозулин¬цевих або орхідних. Скрученик приємний на торфових болотах західніше Бродів на зем¬лях хмільрадгоспу «Броди» став 66 видом. Автор найповнішого опрацювання родини зозулинцевих Смолянінова Л.А. (Ленінград, 1976 р.) вважала, що на Україні цей вид вза¬галі не зустрічається, а розповсюджений лише на Поволжі, Кавказі і в Сибіру. Скру¬ченик приємний, знайдений під Бродами, відірваний від основного ареалу приблизно на 2000 км, відноситься до невеликого роду, нараховує 25 видів.

Скрученик приємний – це невелика рос¬лина висотою 15-30 см, яка росте на торфо¬вищах. Вісь суцвіття у цієї рослини скруче¬на, і яскраво – рожеві квіти, притулившись одна до одної, починають розквітати знизу вверх. Рожевий колір різко виріз¬няється над зелено-іржавим, який в цей час домінує. За даними багаторічних спостере¬жень, зацвітає у третій декаді липня.

Ця надзвичайно рідкісна для України рослина рішенням виконкому Львівської об¬ласної Ради від 09.10.84 р. № 495 взята під охорону держави. За ініціативою районного товариства охорони природи створено бо¬танічний заказник місцевого значення. Контроль за дотриманням заповідного режиму у заказнику переданий 28 листопада 1998 р. Бродівській міській раді. Проведено відмежування заповідного об’єкта в натурі, нанесено його на планово-картографічні ма¬теріали, але оформлення його природоохо¬ронною наочністю недостатнє. Гербарії передані у Центральний Український гербарій, у Львівський при-родознавчий музей і Бродівський історико- краєзнавчий музей.

2. Скрученик приємний (Spiranthes amoena) в Червоній книзі України.

Скрученик приємний Spiranthes amoena (M.Bieb.) Spreng. (S. sinensis (Pers.) Ames var. amoena (M.Bieb.) H.Hara, Neottia amoena M.Bieb.)

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Східноєвропейсько–сибірсько–далекосхідний вид на зх. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа, Зх. і Сх. Сибір, Далекий Схід, Монголія, Японія, Китай, Корейський п-ів. В Україні — Мале Полісся. Адм. регіон: Лв.
Чисельність та структура популяцій: Відома одна популяція (Львівська обл., Бродівський р-н, між м. Броди і с. Лагодів) загальною площею близько 10 га (межі заказника «Кемпа»). Нараховує близько 2000 особин. Виходить за межі заказника.
Причини зміни чисельності: Знищення та осушування екотопів.
Умови місцезростання: Росте на торфових болотах, сирих приозерних та прирічкових низькотравних луках. Мезогігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина. Кореневище коротке з тонкими циліндричними бульбами. Стебло 15–35 (40) см заввишки, в нижній частині з лінійними або вузьколанцетними на верхівці тупувато загостреними листками. Суцвіття — щільний багатоквітковий однобічний колос, зі спірально скрученою залозисто-опушеною віссю. Приквітки вузькояйцеподібні або широколанцетні, охоплюють зав’язь, з витягнутою загостреною верхівкою, ззовні залозисто опушені, по довжині переважно перевищують зав’язь. Квітки дрібні, сидячі, листочки оцвітини яскраво-рожеві, губа світло-рожева. Цвіте в липні – серпні. Плодоносить в серпні – вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в заказнику «Кемпа» біля м. Броди. Потрібно контролювати стан популяції та збільшити площу заказника до 20 га. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення гідрологічного режиму заказника.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне.

3. Екологічні проблеми ботанічного заказника «Кемпа»
Від листопада 2014 року до початку 2015 року не працювали очисні споруди в м. Бродах. Унаслідок зупинки обладнання всі нечистоти з міської каналізації стікали у річку Суховілку, яка протікає через природний заказник «Кемпа». У селі Лагодів, де річка Суховілка впадає в річку Бовдурку, видно, як мутні, повні каналізаційних викидів води Суховілки змішуються з чистими водами Бовдурки. Це лихо стосується не тільки Бродівщини, адже річка Бовдурка впадає в р. Стир, далі впадає в р. Прип’ять і тече до Дніпра.

Найбільшої шкоди рослинності ботанічного заказника та червонокнижним представникам завдає випасання худоби.
kempa11vypas
На території ботанічного заказника вирубують дерева.
kempa11rub
Відбувається ерозія ґрунтів.
kempa11ero
Охоронний знак біля заповідної території не встановлений.

ДОДАТКИ

Кемпа очима місцевого художника Богдана Лози
kempa11
Збережіть природу Брідщини
Де дуби-великани
І ялини-красуні,
Де природи розмай, як в казковім краю.
Наша дружна команда
Край свій рідний вивчає,
Щоб разом захистить неповторну красу.
Край, що Брідщина зветься,
Він для нас як молитва
І як пісня, що в серці незрадливо бринить.
Ми ж для нього – надія,
Що серця наші чисті
Зможуть жити й природу свою не губить.
Не піднімуться руки,
Щоб гілку зламати
На якій соловейко тобі пісню співав.
І не зможеш ніколи
Ти квітку зірвати,
Яку сам колись біля хати саджав.
Тож не будьмо байдужі –
Збережемо природу
У якій ми зростали і ще й діти зростуть!
Хай на нашій землі,
Де дуби-великани,
Птахи пісню співають і квіти цвітуть!
(Квак Л.В.)

Список використаних джерел

1. Борсукевич Л.М. Поширення та еколого-ценотичні особливості Cladium mariscus (L.) pohl. на Львівщині. // Український ботанічний журнал. – 2008. – Т. 65, № 1. – С. 58-65.

2. Загульський, 1994; Матлай, 1984; Собко, 1989; ЧКУ, 1996.

3. Лоза Б. Природа Брідщини / Б. Лоза.-Броди: Просвіта, 2010.- 68 с.

4. https://www.youtube.com/watch?v=frYJhY4UAdM

5. http://redbook-flora.land.kiev.ua/215.html

This entry was posted in 1 етап, Львівщина, обстеження ПЗФ, Створені об'єкти ПЗФ and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *