Дендрологічний парк Клішківського лісництва

Учасник: Мельник Ольга Дмитрівна учениця 11 класу Полянського НВК

Буковина – край неповторної краси, талановитих працелюбів і прадавньої історії. Та нині ця перлина української землі , як і вся планета потребує людського захисту, зваженого підходу до використання її багатств.З метою збереження біологічного різноманіття створюються природоохоронні території.
Дендрологічний парк Клішківського лісництва був закладений на території лісництва в 1975 році його площа 13 гектарів, де зростають 102 види дерев і кущів. Вже багато років проводять дослідження , охороняють , доглядають та примножують дендрологічний парк вихованці Полянського учнівського лісництва «Лісова казка»

АНАЛІЗ ВИДОВОГО СКЛАДУ РОСЛИН ДЕНДРОПАРКУ
КЛІШКІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

1. Різноманітність дерев, кущів та ліан дендропарку
Клішківського лісництва
Дерева в парку висаджені переважно біогрупами по 10-13 шт. Крім групових посаджено і алеї посадки різних видів туї і барбарисів.
Старанний догляд за деревами позитивно вплинув на ріст і розвиток дерев. У такому стані дендропарк заходиться і тепер.
При закладенні дендропарку в першу чергу використовували поодинокі екземпляри екзотів, які знаходяться на території лісорозсаднику лісництва.
Екзоти, завезені з інших областей прижилися і ростуть на новому місці. Привезені з півдня рослини поступово акліматизуються і витримують зимові морози. Робота в дендропарку продовжується протягом року. Проводиться садіння нових екзотів, пересаджуються дерева, групуються, систематизуються по видах і формах. Ведеться індивідуальний догляд за кожною рослиною. Проводиться паспортизація дерев. З того часу, коли були висаджені перші дерева минув 41 рік. Дендропарк виріс, набрав належного вигляду.

Таблиця 1.
Аналіз видового складу дерев, кущів та ліан дендропарку
Клішківецького лісництва

Назва рослини (українська назва) Назва рослини (латинська назва)
Родина вербові (Salicaceae)
1 Тополя пірамідальна Populus pyramidalis Rozier
2 Тополя тремтяча Populus tremula L.
3 Тополя біла Populus alba L.
4 Верба козяча Salix caprea L.
5 Верба тритичникова Salix triandra L.
6 Тополя канадська Populus canadensis moench
Родина розові (Rosaceae)
7 Роза корична Rosa cinnamomea L.
8 Роза ругоза (зморшкувата) Rosa rugosa Thunb.
9 Шипшина звичайна Rosa canina L.
10 Яблуння пурпурова Malus purpurea Rehd.
11 Спірея каменолиста Phusocarpus opulitolius Maxim.
12 Таволга середня Spiraea media Schmidt.
13 Черемха пізня Pabus serotina (Ehrh.)
14 Черемха звичайна Padus racanosa (Lat.) Gjilib.
15 Глід рожевий Crataegus L.
16 Глід істинний Crataegus azarolus L.
17 Малина пахуча Rubus odoratus L.
18 Айва японська Chaenomeles maulei (Mast.)
19 Аронія чорноплідна Aronia melankarpa (Michx.)
20 Алича Prunus divaracata Ledeb.
21 Берека Sorbus torminalis L.
22 Ірга круглолиста Amelanchir ovalis Med.
23 Вишня японська Cerasus serrulata Don.
Родина липові (Tiliaceae)
24 Липа широколиста Tilia platyphyllas Scop.
25 Липа дрібнолиста Tilia cordata Mill.
Родина магнолієві (Magnoliaceae)
26 Лимонник китайський Schizandra chinensis (Turcz.)Beill.
27 Магнолія Кобус Magnolia kobus DC.
28 Магнолія Суланжа Magnolia soulangeana Soul.
29 Тюльпанове дерево Liriodendron tulipitera L.
Родина жостерові (Rhamnaceae)
30 Крушина ламка Frangula alnus Mill.
Родина бруслинові (Celastraceae)
31 Бруслина бородавчаста Euonymus verrucos Scor.
32 Бруслина Європейська Euonymus europaea L
Родина аралієві (Araliaceae)
33 Аралія маньчжурська Aralia mandshurika Rupr. et maxim
34 Плющ звичайний Hedera helix L
Родина барбарисові (Berberidaceae)
35 Барбарис звичайний Berberis vulgaris L.
36 Барбарис Тунберга Berberis thunbergii DC.
37 Магонія падуболиста Mahonia aquifolium Nutt.
Родина рутові (Rutaceae)
38 Бархат Амурський Phellodendron amurense Rupr.
39 Птелея трилиста Ptelea trifoliate L.
Родина платанові (Platanaceae)
40 Платан кленолистий Platanus acerifolia Willd.
Родина сумахові (Anacardiaceae)
41 Сумах коротковолосий Rhus typhyna L.
42 Скумпія пурпурна Cotinus coggygria Scop.
Родина самшитові (Buxaceae)
43 Самшит звичайний Buxus sempervirens L.
Родина деренові (Cornaceae)
44 Дерен справжній Cornus mas L.
45 Свидина кров’яна Thelycrania sarguinea (L.) Faerr.
46 Свидина біла Thelycrania alba (L.) Pojark.
Родина березові (Betulaceae)
47 Ліщина звичайна Corylus avellana L.
48 Ліщина деревовидна Corylus colurna (L.)
49 Гра звичайний Carpinus betulus L.
50 Вільха сіра Alnus incana (L.) Moench.
51 Вільха чорна Alnus glutinosa (L.) Gaertn.
52 Береза бородавчаста Betula verrucosa Ehrr.
Родина букові (Fagaceae)
53 Бук лісовий Fagus silvatika L.
54 Дуб скельний Quercus petraea Liebl.
55 Дуб звичайний Quercus robur L.
56 Дуб червоний Quercus atropurpura Harhivet Ruempl.
57 Каштан їстівний Castanea sativa Milt.
Родина жимолостеві (Caprifoliaceae)
58 Жимолость звичайна Lonicera xylosteum L.
59 Калина звичайна Viburnum opulus L.
60 Сніжноягідник білий Symphoricarpus albus. Black.
61 Бузина чорна Sambucus nigra L.
62 Калина бульденеж Viburnum rosea L.
Родина бігнонієві (Bignoniaceae)
63 Катальпа бігнонієвидна Catalpa bignoniodes Walt.
Родина гіркокаштанові (Hippocastanaceae)
64 Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L.
Родина гортензієві (Hydrangeaceae)
65 Дейція шорстка Deutzia scarba Thunb.
66 Садовий жасмин Philadelphus coronaries L.
Родина аґрусові (Grossulariaceae)
67 Смородина чорна Ribes nigrum L.
68 Смородина золотиста Ribes aureum Rursh.
Родина маслинові (Oleaceae)
69 Бузок угорський Suringa josikaea Jacq.
70 Бузок звичайний Suringa vulgaris L.
71 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare L.
72 Форзиція Європейська Forsythia europaca Deg. Et Bald.
73 Ясен пухнастий Fraxinus pensylvanica Marsh.
Родина соснові (Pinaceaе)
74 Ялина звичайна Аbis Picea Karsten.
75 Ялиця біла Alis alba Mill.
76 Дугласія голуба Pseudotsuga glauca Mayr.
77 Модрина Європейська Larix decidua Mill.
78 Ялина колюча Picea pungens Engelm.
79 Сосна Веймутова Pinus strobus L.
80 Сосна кримська Pinus pallasiana Lamb.
81 Сосна звичайна Pinus silvestris L.
Родина горіхові (Juglandaceae)
82 Горіх чорний Juglans nigra L.
83 Горіх маньчжурський Juglans mandshurica Maxim.
84 Горіх волоський Juglans regia L.
Родина кипарисові (Cupressaceae)
85 Ялівець козацький Juniperus sabina L.
86 Ялівець віргінський Juniperus virginiana L.
87 Біота східна Biota orientalis Endl.
88 Туя західна Thuja occidentalis L.
89 Кипарисовик горіхоплідний Chamaecyparis pisitera Endl.
90 Туя велетенська Thuja plicata Lamb.
Родина тисові (Taxacea)
91 Тис ягідний Taxus baccata
Родина бобові (Fabaceae)
92 Гледичія колюча Gleditschia triacanthos L.
93 Золотий дощ звичайний Laburnum anagyroides Med.
94 Робінія звичайна Robinia pseudoacacia L.
95 Міхурник деревовидний Colutea arborescens L.
96 Аморфа кущова Amorpha fruticosa L.
Родина кленові (Aceraceae)
97 Клен гостролистий Acer platanoides L.
98 Клен польовий Acer camprestre L.
99 Клен-явір Acer pseudoplatanus L.
100 Клен татарський Acer tataricun L.
101 Клен ясенелистий Acer negundo L.
Родина клокичкові (Staphyleacea)
102 Клокичка периста Staphylea pinnata L.

Таблиця 2.
Систематична структура родин дендропарку Клішківецького лісництва

Назва родини Кількість видів % від загальної кількості видів
1 Родина розові (Rosaceae) 17 16,68
2 Родина соснові (Pinaceae) 8 7,85
3 Родина кипарисові (Cupressaceae) 6 5,88
4 Родина березові (Betulaceae) 6 5,88
5 Родина вербові (Salicaceae) 6 5,88
6 Родина букові (Fagaceae) 5 4,9
7 Родина кленові (Aceraceae) 5 4,9
8 Родина бобові (Fabaceae) 5 4,9
9 Родина жимолостеві (Caprifoliaceae) 5 4,9
10 Родина маслинові (Oleaceae) 5 4,9
11 Родина магнолієві (Magnoliaceae) 4 3,93
12 Родина барбарисові (Berberidaceae) 3 2,94
13 Родина горіхові (Juglandaceae) 3 2,94
14 Родина деренові (Cornaceae) 3 2,94
15 Родина сумахові (Anacardiaceae) 2 1,96
16 Родина рутові (Rutaceae) 2 1,96
17 Родина липові (Tiliaceae) 2 1,96
18 Родина бруслинові (Celastraceae) 2 1,96
19 Родина аралієві (Araliaceae) 2 1,96
20 Родина гортензієві (Hydrangeaceae) 2 1,96
21 Родина аґрусові (Grossulariaceae) 2 1,96
22 Родина бігнонієві (Bignoniaceae) 1 0,98
23 Родина гіркокаштанові (Hippocastanaceae) 1 0,98
24 Родина жостерові (Rhamnaceae) 1 0,98
25 Родина клокичкові (Staphyleacea) 1 0,98
26 Родина платанові (Platanaceae) 1 0,98
27 Родина самшитові (Buxaceae) 1 0,98
28 Родина тисові (Taxacea) 1 0,98
Таблиця 3.
Спектр життєвих форм рослин дендропарку Клішківецького лісництва

Життєві форми Кількість видів % від загальної кількості видів
Дерева 64 62,75
3 них:
а)вічнозелені 15 14,71
б)листопадні 49 48,04
Кущі 36 35,29
3 них:
а)вічнозелені 4 3,92
б)листопадні 32 31,37
Ліани 2 1,96
3 них:
а)вічнозелені 1 0,98
б)листопадні 1 0,98

За результатами наших досліджень встановлено, що на території дендропарку Клішківського лісництва зростають 102 види дерев і чагарників.
Як видно з таблиці 2 найбільш чисельною родиною є розові (Rosaceae), вони представлені 17 видами, що складають 16,67 % від загальної кількості рослин дендропарку.
На другому місці по кількості видів є родина соснові (Pinaceae) (8 видів).
Трете місце займають родини: кипарисові (Cupressaceae), березові (Betulaceae), вербові (Salicaceae). букові (Fagaceae), кленові (Aceracea), бобові (Fabaceae), жимолостеві (Caprifoliaceae), маслинові (Oleaceae).
Характеристика спектру життєвих форм представлена в таблиці 3
З даних таблиці випливає, що серед рослин дендропарку переважають дерева – 64 види (62,75 %), кущів – 36 видів (35,29 %) і ліан 2 види (1,96 %).
Необхідність індивідуальної охорони окремих видів викликала потребу їх старанного обліку, вивчення, створення спеціальних реєстрів тих, які особливо потребують заходів для збереження.
Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин є невід’ємною, складовою частиною загальної проблеми охорони, відновлення, збагачення й раціонального використання рослинного світу.
Ефективна індивідуальна охорона окремих біологічних видів у природі можлива тільки за умови збереження достатніх ділянок рослинного покриву, як середовища життя цих видів. Саме тому вона може бути дійовою тільки на територіях, що підлягають охороні, наприклад на території дендропарків.

2. Аналіз видового складу рідкісних рослин дендропарку
Клішківського лісництва

Таблиця 2.1.
Аналіз видового складу рідкісних рослин дендропарку
Клішківецького лісництва

Назва рослини (українська назва) Назва рослини (латинська назва)

Родина зозулинцеві (Orchidaceae)
1 Булатка довголиста Cephalanthera longifolia L.
2 Булатка великоквіткова Cephalanthera damasogium L.
3 Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis L.
4 Коручка чемерниковидна Epipastis helleborine L.
5 Коручка пурпурова Epipastis purpurata Smith
6 Любка дволиста Ftatantrrera bifolia L
Родина півникоцвіті (Iridacea)
7 Шафран Гейфелів Crocus heuffelianus Herb.
Родина пасльонові (Solanaсeae)
8 Беладонна звичайна Atropa belladonna L
Родина вужачкові (Ophioglossaceae)
9 Гронянка півмісяцева Botrychium Junaria Sw.
Родина лілійні (Liliaceae)
1 2 3
10 Лілія лісова Lilium martgon L.
Родина амарилісові (Amarillidaceae)
11 Підсніжник білосніжний
і. Galantuhus nivalis L.
Родина клокичкові (Staphyleacea)
12 Клокичка периста Staphylea pinnata L.

Таблиця 2.2.

Аналіз складу родин рідкісних видів дендропарку Клішківського лісництва

№ з/п Назва родини Кількість видів % від загальної кількості видів
1. Родина зозулинцеві (Orchidaceae) 6 50
2. Родина півникоцвіті (Iridacea) 1 8,33
3. Родина пасльонові (Solanaсeae) 1 8,33
4. Родина вужачкові (Ophioglossaceae) 1 8,33
5. Родина лілійні (Liliaceae) 1 8,33
6. Родина амарилісові (Amarillidaceae) 1 8,33
7. Родина клокичкові (Staphyleacea) 1 8,33

Беладонна звичайна – красавка беладонна – Antropa belladonna L.
Родина пасльонових – Solanaceae
Багаторічна трав’яниста рослина. Стебла заввишки 1,5-2 м, на вершині вилчаторозгалужені, під суцвіттям часто пурпурово-фіолетові. Квітки поодинокі, пониклі, на залозистоопушених квітконіжках. Чашечка на дві третини розсічена на п’ять загострених часток. Віночок завдовжки 25-35 мл. Ягода ледве сплюснута, спочатку зелена, пізніше чорна, блискуча, з фіолетовим соком. Вирощують у ботанічних садах, дослідних станціях. Насіння дрібне. Вегетативно рослини розмножують у тих випадках, коли з’являється цінна форма. При весняному посіві проростки з’являються на початку червня, коли добре прогрівається ґрунт.
Белодонна звичайна – теплолюбива рослина. Широко застосовують у сучасній офіційній медицині. Для медичних цілей заготовляють листя і корені. Занесено до Червоної книги України, охороняється в Карпатському біосферному та Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику. Вимагає повної охорони і контролю за станом популяцій [14, 38, 47-49].
Булатка великоквіткова – Пыльцеголовник крупноцветковый – Cephalanthera damasonium
Родина Зозулинцеві – Orchidaceae
Багаторічна, трав’яниста, гола рослина. Стебло пряме, 20-60 см. заввишки, листки 4-7 см завдовжки, овальні або еліптично-овальні, сидячі, на верхівці загострені або тупуваті, з обох боків голі. Суцвіття до 12 см завдовжки, пряме, рідкувате, з 3-8 квітками. Квітки підведені догори або горизонтально розміщені, без зав’язі, 1,5-2 см завдовжки, білі. Зовнішні листочки оцвітини 1,5-2 см, продовгуваті або ланцетно-продовгуваті з 5 жилками. Зав’язь 1-1,5 см завдовжки, скручена. Коробочка до 2 см завдовжки з прямими реберцями. На Україні трапляється у західних лісостепових районах, на схід від Дніпра відоме лише одне місце зростання в Полтавській області. Росте булатка великоквіткова у світлих широколистяних лісах, де є дуб скельний і пухнастий.
Занесено до Червоної книги України, конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори. Охороняється у Природних заповідниках Розточчя, Ялтинському, а також у Карпатському біосферному заповіднику [14, 38, 47-49].
Булатка довголиста – пыльцеголовник длиннолистый – Cephalanthera lonjifolia
Родина Зозулинцеві – Orchidaceae
Багаторічна трав’яниста рослина, гола, з вкороченим горизонтальним кореневищем. Стебло 20-50 см заввишки, густо вкрите листками. Листки в кількості 7-11, розміщені в два ряди, лінійно-ланцетні, з добре помітними мдйже паралельними міцними жилками. Суцвіття густе, з 5-20 квітками. Зовнішні листочки оцвітини ланцетні, гострі. Цвіте протягом травня плодоносить у червні-липні. Поселяється у світлих широколистяних лісах. Трапляється в Українських Карпатах, Поліссі, Лісостепу. Занесено до Червоної книги України. Охороняється в природних заповідниках Медобори, Ялтинському, а також у Карпатському біосферному заповіднику, заказниках загальнодержавного значення Чорний Діл і Стебник (Чернівецької обл.) [14, 38, 47-49].
Гніздівка звичайна – гнездовка настоящая – Neottia nidus-avis (L.) Rich.
Родина Зозулинцеві – Orchidaceae
Багаторічна жовтувато-бура сапрофітна рослина. Кореневище м’ясисте, з густозвивистими коренями, які нагадують пташине гніздо. Стебло буре, 20-45 см заввишки. Суцвіття багатоквіткове, в нижній частині рідке, в верхній – дуже густе. Квітки з медовим запахом. 5 листочків отцвітини майже однакової довжини, складені у вигляді дзвоника. Зав’язь не скручена. Коробочка видовжено-булавоподібна. Насіння світло-жовте, дрібне, цвіте в червні-липні. Поселяється у листяних, рідше мішаних лісах. Поширено в Закарпатті, Українських Карпатах, Передкарпатті, в Криму. Занесено до Червоної книги України, охороняється на території заповідників: Карпатському, Розточчя, Криму [14, 38, 47-49].
Гронянка півмісяцева –Botrychium lunaria Sw.
Злакові – Poaceae
Багаторічна папороть, заввишки 10-30 см. Вайї голі, м’ясисті, здебільшого поодинокі. Плідна частина вайї вузька, здебільшого має довгий черешок. Загальнопоширений по всій Євразії і Північній Америці. В Україні дуже рідко трапляється в Карпатах, на Поліссі і в лісостепу, а також у гірському Криму. Росте на вологих луках, у світлих лісах і серед чагарників. Розмножується лише насіневим способом. Оригінальна декоративна рослина.
У народній медицині з неї виготовляють мазі для лікування рваних г рваних ранг. Зникає внаслідок зведення лісів. Вимагає наукового контролю за станом популяції. Занесено до Червоної книги України, охороняється в природних заповідниках Ялтинському, Канівському, Карпатському [14, 38, 47-49].
Клокичка периста – клекачка перистая – Staphylea pinnata L.
Клокичкові – Staphyleaceae
Клокичка периста – кущ до 5 м завдовжки або невелике дерево з жовто-бурими гілками і зеленими, голими і блискучими пагонами. Листки довгочерешкові, довгасто-яйцеподібні або еліптичні. Суцвіття –довгостебельчата малорозгалужена волоть. Плід – широкооберненояйцевидна коробочка. Клокичка розмножується і зеленими живцями, які заготовляють в кінці червня. Росте у зріджених широколистяних лісах, в чагарниках, на узліссях і полянах. Квіток у суцвітті від 10 до 17. Занесено до Червоної книги України, охороняється у природному заповіднику Медобори, заказниках загальнодержавного значення, а також дендропарках, зокрема у Софіївці [7, 10, 14-22, 38, 47-49].
Коручка пурпурова – дремлик пурпуровый – Epipactis purpurata Smitv.
Зозулинцеві – Orchidaceae
Кореневище вертикальне видовжене з товстими коренями. Стебел декілька, фіолетові. Листки сірозелені, зісподу фіолетові. Суцвіття видовжене, густе, багатоквіткове, перед цвітінням трохи пониклі. Листочки оцвітини до 12 мм із середини світліші або бруднувато-зеленкувато-білі. Зав’язь пряма нескручена. Коробочка повисла, видовжена. Розкривається 3-6 щілинами.
Занесена до Червоної книги України. Охороняється у Карпатському національному парку [14, 38, 47-49].
Коручка чемерниковидна – дремлик чемерицевидный – Epipactis helleborine.
Зозулинцеві – Orchidaceae
Багаторічна зелена рослина. Кореневище коротке, здебільшого косе. Стебло поодиноке, нерідко звивисте, в нижній частині голе, в верхній коротко опушене. Листки яйцевидні, ланцетні, загострені. Суцвіття видовжене, багатоквіткове. Майже однобічне, квітки звислі, листочки оцвітини спочатку складені дзвоником, потім майже розпростерті. На території України коручка чемерниковидна досить неоднорідна. Посиляється у листяних і мішаних лісах. В Карпатах коручка часто зустрічається в букових лісах на узліссях. Занесена до Червоної книги України. Охороняється у природних заповідниках Поліському, Канівському, Ялтинському [14, 38, 47-49].
Лілія лісова – лилия лесная – Lilium martagon L.
Лілійні – Liliaceae
Багаторічна трав’яниста рослина. Цибулина її яйцеподібна. Стебло пряме. Листки еліптичноланцетні. Квітки зібрані веохівковим суцвіттям на довгих квітконіжках. Оцвітина бруднувато-пурпурова.
Росте в листяних і мішаних лісах. Розмножується переважно насінням. Цвіте лілія протягом червня-липня. Плоди дозрівають в кінці вересня.
Лілія лісова – декоративна і лікарська рослина. В народній медицині лікують опіки і старі рани. Лілія лісова – єдиний представник лілій на Україні який з кожним роком зустрічається все рідше. Потребує контролю за станом популяції. Занесена до Червоної книги України. Охороняється в заповідниках Карпатському, Розточчя [14, 38, 44, 47-49].
Любка дволиста – любка дволистная – Platanthera bifolia (L.) Rich
Зозулинцеві – Orchidaceae
Багаторічна трав’яниста рослина з характерними спеціальними органами для нагромадження поживних речовин. Під час цвітіння рослина має дві бульби: молоду і стару. Бульби зрослися лише у верхній частині, однакові за розміром, веретеноподібні. Листки прикореневі, їх два, пластинка листка гола, блискуча. Квітконосне стебло прямостояче, 30-50 см завширшки, голе, біля основи помітно ребристе. Суцвіття циліндричне, рідке. Квітки двостатеві, білі, оцвітина тричленна.
Любка дволиста – Євразійський лісовий вид, вибаглива до освітлення, росте на добре освітлених ділянках, до вологи ґрунту не дуже вибаглива. Розмножується насінням і вегетативно. Занесено до Червоної книги України [14, 38, 47-49].
Підсніжник білосніжний – подснежник белоснежный – Galanthus nivalis (L).
Амарилісові – Amaryllidaceae
Багаторічна трав’яниста рослина. Цибулина його невелика, яйцевидна, з бурою оболонкою. Листки лінійні, плоскі, туповаті. Зовнішні листочки оцвітини білі, внутрішні в 2 рази коротші. Плід – коробочка загальнопоширений у горах Середземномор’я проникає в Молдову та на Україну. Розмножується насінням і вегетативно. Цвітуть рослини в умовах культури на 6-7 рік після посіву. Підсніжник білосніжний декоративна і лікарська рослина. Вид зникає внаслідок масового збирання квітів навесні і викопування бульбоцибулин. Занесено до Червоної книги України, охороняється у природних заповідниках та заказниках [14, 38, 47-49].
Шафран Гейфелів – шафран Гейфеля – Crocus heuffelianus Herb.
Півникові – Iridaceae
Багаторічна бульбоцибулинна рослина. Волокна оболонки бульбоцибулини тонкі, вгорі паралельні, нижче з’єднані поміж собою. Листків 2-3 ланцетно-лінійних. Квітка звичайно одна, 3-4 см завдовжки. Оцвітина фіолетова. Коробочка тригнізда, до 2 см завдовжки. Поширений у південно-східній частині Європи.
На Україні зустрічається в Карпатах, в усіх районах, росте на вологих грунтах, а іноді в Альпійських поясах. На рівнині росте в чагарниках і в лісах Верхньодністровського та Середньоднгстровського районі. Занесено до Червоної книги України, охороняється у парках Карпатському і Синевір [14, 38, 47-49].
Як бачимо з аналізу видового складу найбільша кількість належить до родини зозулинцевих Cephalanthera lonyifolia L., Cephalanthera damasonium Mill, Neottia nidus-avis L., Epipactis helleborine L., Epipactis purpurata Smith, Platanthera bifolia L. Серед них найбільш рідкісним видом є Neottia nidus-avis L.. До числа дуже рідкісних видів у Клішківецькому лісництві належить Botrychium lunera, Huperzia selajo L. Вони знаходяться поодиноко і представлені невеликою кількістю особин.

На території дендрологічного парку створена екологічна стежинавона доступна, у будь-яку пору року. Тут ми знайомимось з закономірностями розвитку і охорони флори та фауни різного краю, одержуємо естетичну насолоду. Весь маршрут розбитий на 12 точок, опис цих точок поданий у роботі . Особливу увагу я хочу звернути на те що у вересні цього року створено ще дві точки екологічної стежини « Галявина туй», та «Галерея туй» , де відвідувачі можуть ознайомитися та помилуватися різними видами туй.Туя – декоративна хвойна рослина. Це вічнозелені дерева або чагарникичіткими формами і прекрасним хвойним ароматом. Назва рослини грецька, означає «жертвувати», а на Русі її називали «кадильне дерево». Така назва пов’язана з тим, що ароматну деревину використовували під час релігійних обрядів. Масло туї цінується в медицині, воно допомагає при проблемах з органами травлення і дихання, а також для лікування інфекційних захворювань.
За допомогою працівників лісництва на «Галявині туй» нами посаджено 4 види туй : кулясту, колоновидну , східну , західну , вересковидну, вересковидну золоту. В центрі галявини створено альпійську гірку де посаджено спірею, лапчатку, бальзамічну ялицю, ялівець козацький, магоніюпадуболисту з квіткових рослин хризантеми.В «Галереї туй» – посаджено тую колоновидну. Всього на цих двох точках посаджено 90 саджанців різних видів туй.Завдяки цьому екологічна стежина набула новизни та стала ще більш привабливою для відвідувачів.

This entry was posted in 2 етап, 2015, Буковина and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *