Лохвиччина – Сосновий парк

Підготувала: Горбащенко Алла,вихованка гуртків Лохвицького міського ЕНЦУМ Полтавської області
Керівник: Каблучка Світлана Іванівна

Склад загону «Паросток»:
1. Горбащенко Алла – командир загону
2. Портяний Іван
3. Больвач Діана
4. Тесленко Інна
5. Тупаленко Ірина
6. Бордун Олена
7. Власенко Юлія
8. Дігтяр Яна
9. Когтєв Максим
10. Сокол Руслан
Керівник – С.І.Каблучка
План роботи

№п/п Дата Зміст роботи Відповідальний
1. Березень
Ознайомлення з історією парку. Каблучка С.І
2. Квітень
Впорядкування території Соснового парку. Горбащенко Алла
3. Травень
Ознайомлення з видовою різноманітністю флори Соснового парку. Портяний Іван
4. Червень
Ознайомлення з тваринним складом парку. Тесленко Інна
5. Липень
Спостереження за птахами у Сосновому парку Власенко Юлія

6. Жовтень
Приваблювання птахів Когтєв Максим
Природа – вічний взірець мистецтва.
В.Г.Бєлінський
Лохвиччина – мальовничий край. Чарують око зелені гаї, яскраві луки, строкаті схили, глибокі яри, широкі лани, тихоплинна річка Сула. Не уявляємо ми Лохвиччини і без численних штучних насаджень (лісосмуги, лісопарки, парки, алеї). Невід’ємними компонентами їх є дуб звичайний, липа серцелиста, береза, сосна, різні види клену та тополі.
З маленької насінинки виростає велике могутнє дерево. Із першого захоплення блакиттю неба, різнотрав’я луків, розмаїттям квітів починається любов дитини до рідного краю, бажання зберегти довкілля таким прекрасним і привабливим, яким воно відкрилося очам колись. З кожним роком змужніння-дитина, підліток, юнак розуміють: навколо нас не так чудово. Руйнація, заподіяна людськими руками, знищує і блакить неба, і трави і квіти.
У молоді пробуджується бажання зберегти навколишній світ, передати його майбутнім поколінням. Тож і об’єднуються вони в юннатівські гуртки (приймаючи участь в акціях та конкурсах, розчищають: джерела, землю від бруду, досліджують червонокнижні рослини,тварини, заповідні території Лохвицького краю).
У 2012 році в Лохвицькому міському еколого – натуралістичному центрі учнівської молоді, завдяки підтримці міського голови В.І.Демчука був відкритий екологічний гурток «Паросток» (керівник Каблучка Світлана Іванівна). Гурток є однією з форм практичної, натуралістичної та природоохоронної роботи позашкільного закладу.
Метою гуртка є формування уявлення про цілісну картину світу, самоорганізацію та саморозвиток природи; формування дбайливого ставлення до рослин та тварин.
Вихованці екологічного гуртка «Паросток» Лохвицького міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді провели пошукову роботу по вивченню видового складу Соснового парку, ознайомлення з історією створення парку, спостереження за життєдіяльністю тварин.
Головною метою пошукової роботи є формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду розв’язання екологічних проблем. Свої дослідження вихованці проводили на території Соснового парку, який розташований неподалік від нашого закладу.
Результати дослідницької роботи були надіслані автору книги О.М.Байрак «Заповідними стежинами Лохвицького краю»
Прикрасою міста Лохвиця є Сосновий парк. Розташований він майже в центрі міста і займає територію близько 50 га. Народився парк у грізні роки становлення радянської влади. 4 лютого 1921 року голова Лохвицького політвиконкому Степан Кузьмич Луценко на V повітовому з’їзді рад висловлює думку про закладення парку відпочинку для трудящих, як символу нового, вільного життя. У 1922 році під час перших суботників комсомольці та молодь міста посадили чудовий сосновий парк, який став улюбленим місцем для відпочинку лохвиччан. Посадкою дерев керував Конан Леонтій, який був спеціалістом в цій справі.
Ось що згадує жителька Лохвиці Наталія Гаврилівна Бабак:
– У 1922 році, ми насаджували невеликі стебельця сосен на широких луках, де колись була поміщицька земля. Росли там і кілька дубів. Одинадцять спиляли для потреб пожежної охорони, а один, найрозлогіший, залишили. Його бережно доглядали лохвичани.
Ходить у народі легенда, що під отим дубом любив мислити наш філософ Григорій Савич Сковорода. Адже найкоротший шлях з Чорнух до Харкова полягав саме через Лохвицю. Тим шляхом і ходив Сковорода.
Хтозна, чи це так. Спливли століття. Та достовірно одне, що більшовик С.К. Луценко часто приходив до велетня-дуба й довго під його розлогими вітами думав, мріяв, писав.
Сосновий парк увійшов до списку заповідних парків-пам’ятників. Встановлений знак, що цей парк охороняється законом.
Сосновий парк – це улюблене місце проведення революційних свят, неподалік від старезного дуба, гордо височить пам’ятник. На його постаменті напис: «Комсомольці 60-х років – комсомольцям 20-х років».
Пам’ятають сосни і грізні роки Великої Вітчизняної війни. Фашисти хотіли зламати вільнолюбивий дух лохвичан. Гітлерівці саме в цьому парку глумилися над радянськими людьми.
Ми дізналися, що виконком обласної Ради депутатів трудящих прийняв рішення про віднесення соснового лісопарку м. Лохвиці та 600-літнього дуба до списку заповідних парків-пам’ятників.
На превеликий жаль дуб-велетень не зберігся на даний час. Дубу було близько 600 років. Цей велетень найбільший на Полтавщині, мав 25 м у висоту, 7,2 м обід стовбура.
Сучасний парк є місцем відпочинку як дорослого населення міста так і дітей. Тихий і затишний парк огинає неширока річка Суха Лохвиця – права притока Сули. Вихованці гуртка слідкують за чистотою прибережної смуги.
Впорядкування території Соснового парку є однією з найважливіших складових роботи нашої групи. Саме привабливий вигляд парку, його чистота є окрасою нашої рідної землі.
Протягом весняно-літнього періоду члени нашої групи разом з міським головою В. І. Демчуком та громадою міста, слідкували за чистотою та благоустроєм парку. Рано навесні вирубали чагарники, повигрібали минулорічне листя, адже його розвиток значною мірою залежить від того, як його доглядають. Для функціонування парку необхідно своєчасно вирізати підріст, самосів, підтримувати в належному стані доріжки, галявини.
Вихованці гуртка впорядкували пам’ятник загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни та пам’ятник Комсомольцям.
Протягом кількох днів вихованці екологічного гуртка працювали над впорядкуванням території парку.
В Сосновому парку міська влада встановила незвичайні плетені корзини для сміття, це дуже зручно для відпочиваючих.
Сосновий парк не шкодує своїх багатств і краси для нашої наснаги. Тут нас огортає незвичне почуття спокою, і непомітно з’являється хороший, піднесений настрій, глибина думки.
Однак велетенська робота зеленого фільтру парку не проходить безслідно. Окремі дерева відмирають. Наша група разом з міським головою та членами Лохвицької міської екологічної громадської організації «Барвінок» в День Довкілля (2012р.) висадили дерева на території Соснового парку. Було закладено нову алею – посаджено 50 кленів,
75 берізок та більше 100 саджанців сосни.
Особливо парк чарівний навесні, коли різнокольорові килими первоцвітів покривають землю. Це проліска дволиста, зірочки жовті, ряст порожнистий, анемона жовтецева, фіалка запашна, пшінка, медунка, проліска сибірська, первоцвіт весняний, вороняче око, барвінок, грицики, кульбаба.
Зелені насадження – «легені» населених пунктів. Всім відомо, що зелені насадження поліпшують санітарно-гігієнічні умови населених пунктів. Вони знижують рівень забруднення повітря пилом і шкідливими газами, поглинають шум транспорту, зменшують коливання температури, захищають від прямої і відбитої сонячної радіації. Пил і гази осідають на листі. Випаровування рослин сприяє підвищенню вологості повітря. Дерева і кущі – чудові іонізатори повітря, поліпшують електрогігієнічні властивості атмосфери.
Важливе оздоровче значення для людей нашої місцевості має Сосновий парк, який нараховує велику кількість зелених насаджень: дерев та кущів. Парк – це частина природи, хоча створений руками людини. Без дерев, як і без води, не може обійтися людина.
Парк весною звеселяє, коли квітують дерева та кущі. Влітку дає прохолоду. Дерева – наші найкращі помічники в боротьбі за оздоровлення
навколишнього середовища. А скільки радості та душевного спокою дарує нам їхня краса, аромат, лагідне шелестіння листя. Кожне дерево повсякчас здійснює величезну роботу: поглинає шкідливі гази, постачає атмосферний кисень.
Основою і окрасою парку є насадження сосни звичайної – вічнозеленого дерева. Сосна звичайна – невибаглива до грунтів, світлолюбива порода, зростає в найрізноманітніших умовах. Дерево багате на смолу, якщо поранити будь-яку його частину, відразу витікає смола, що затягує рану. Смола вимерлих, стародавніх хвойних називається янтарем.
На окремих ділянках лісопарку увагу привертає кущ до 3м заввишки з трійчастим листям та кулястими плодами – крилатками. Квіти зеленувато –білі, зацвітають у червні, дуже запашні. Птелея не вибаглива до родючості грунту.
На окремих алеях зростає акація біла. Уперше її завезено з Північної Америки та висаджено в королівському парку Парижа вченим садівником Робеном, звідки вона дуже швидко поширилася по всій Європі.
У парку є також клен зелений, родом він із Північної Америки. Дерево сягає близько 20-25 м заввишки, з кривим стовбуром і розлогою широкою кроною. Кора стовбура жовтувато-зелена, пагони зелені і з сизим нальотом.
До масиву соснових насаджень прилягають ділянки з природними видами дерев і кущів, які посилюють ландшафтну цінність парку. Це угрупування різних видів тополь, серед яких виділяються високі дерева тополі білої.
Поруч зростають дерева тополі тремтячої – осики. У дерева особливе листя: округло-ромбічні пластинки з тупою верхівкою, нерівними, тупими зубцями по краю та сплюснутим довгим черешком. Такий листок на вітрі тремтить, що й визначило видову назву.
У різних частинах парку зростають такі природні дерева, як дуб звичайний, клен гостролистий та польовий, в’яз шорсткий, верба біла, береза бородавчаста.
У підліску цих насаджень зустрічається ліщина звичайна, бруслина європейська, ожина і черемха звичайна, бузина. У багатьох ділянках парку стовбури сосен обвиває ліана хміль звичайний.
На перший погляд цей сосновий ліс у центрі Лохвиці здається зовсім звичайним, таких насаджень сотні на Полтавщині. Однак це не так. Його природна унікальність визначається віком дерев – виповнилося 90 років у 2012 році. Також має рекреаційну й санітарно-гігієнічну цінність.
Сосновий парк не втратив своєї цінності, у ньому полюбляють відпочивати мешканці міста. Кожне дерево чи кущ тут має свої особливості, а головне – право на життя.
Тваринний світ парку надзвичайно різноманітний. Та найчисленнішу групу тварин становлять птахи. Вони є доступним об’єктом для спостережень і ведуть активний спосіб життя у всі пори року. Птахи приносять велику користь парку, знищують комах-шкідників і належать до компоненту біологічного методу боротьби з шкідниками.
На території парку були виявлені такі види птахів: повзик, плиска біла, мухоловка сіра та голошийка, галка, соловей, синиця велика та блакитна, польові горобці, шпаки, великий строкатий дятел, зяблики, дрізд.
Крім птахів на території парку можна зустріти білок. Свої гнізда вони будують на гілках дерев. Живляться насінням хвойних рослин. Сліди їхньої життєдіяльності можна помітити поблизу дерев. А ще в Сосновому парку можна побачити жука-оленя, бронзівку, скарабея священника також метеликів.
Юннати екологічного гуртка «Паросток» ведуть спостереженням за птахами. Бо птахи є індикаторами змін в навколишньому середовищі. Птахи мешкають в усіх регіонах, швидко реагують на зміни в стані довкілля і є найлегшим, найпривабливішим об’єктом спостережень.
Птахи – частина природи, без яких її краса була б неповною!»
Так зменшення чисельності птахів, зникнення видів є тривожним симптомом загрози, що нависла і над птахами, і над людством. Мелодійні пісні та яскраві кольори – це ще не все, що втрачається з птахами. Зменшення видів птахів – це показник того, що під загрозою знаходиться здатність систем до самопідтримки, а значить і наше майбутнє.
Птахи – невід’ємна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки, степи, ліси, є окрасою парків і садів. Чи можна уявити собі весну без дзвінкої пісні жайворонка або весняний ліс без кування зозулі?
Одним із завдань нашої групи було приваблювання птахів на території Соснового парку. Метою цієї роботи була боротьба зі шкідниками дерев за допомогою біологічного способу захисту зелених рослин. Важливим при цьому є створення сприятливих умов життя птахів. Приваблювати птахів можна за допомогою годівничок . Цей спосіб не потребує великих матеріальних затрат.
Вихованцями гуртка були розвішені годівнички в Сосновому парку.
Підгодовування сприяє виживанню птахів у несприятливу пору року. Адже багато їх гине саме в суворі зими від нестачі корму. Кормом для наших пернатих друзів є насіння різних рослин: соняшника, кавуна, проса; різноманітні крупи, крихти білого хліба, шматочки несолоного м’яса чи сала. Годівнички відвідують синиці, горобці, дятли. Завдяки підгодовуванню можна приваблювати птахів у різні періоди життя, особливо восени та взимку, збільшуючи їх кількість у певних місцях, зокрема, в парку. Навесні ці пташки збудуть тут собі гніздівлі, виведуть пташенят і, звичайно, будуть поїдати комах-шкідників, захищаючи зелені рослини парку від їх згубної дії.
Приваблювання птахів дає змогу вести спостереження за їхньою поведінкою та способом життя, проводити екскурсії. Саме парк є зручним місцем для проведення зимових екскурсій для молодших вихованців. По-перше, розташований він поблизу нашого закладу, по-друге – можна вести спостереження за життям тварин зимовою порою, визначати дерева за їх зовнішнім виглядом.
Багато відомостей про птахів можна зібрати біля годівниць, шпаківень. Діти з задоволенням спостерігають за життям пернатих, бачать які птахи найчастіше відвідують годівнички, чим вони живляться, часто самі приносять їжу до цих годівничок.
Екскурсія вихованців до Соснового парку з метою популяризації акції «Листопал»
На сьогоднішній день можна сказати, що стан Соснового парку задовільний.
Хіба це не диво, що майже в центрі міста, де вирує життя, усі кудись поспішають, є чарівний куточок, де кожен має можливість усамітнитися, наповнити легені свіжим повітрям, прогулятися під кронами величавих сосен і згадати рядки Ліни Костенко:
Обступи мене, ліс!
Я тихо з тобою побуду,
Нахилися до мене
І дай жменьку суниць.
Подивлюся на сонце,
Поклонюся знайомому дубу,
Розпитаю як справи у сосен,
У звірів, у птиць…
Свої дослідження та спостереження члени агітбригади висвітлюють в стінгазетах, в місцевій газеті «Зоря», та «Лохвицький край». Виготовляють буклети про природоохоронну роботу.
Своєю діяльність юні екологи залучають в свої лави все більше
захисників природи. Особлива роль належить учнівським екологічним агітбригадам . Слово, пісня, підкріплені ділом, скоріше знаходить шлях до серця слухача.
Не можна любити щось або когось, не знаючи. Любити – це насамперед, знати. Отож і природу любити – значить, вивчати її, спостерігати, аналізувати, берегти, і вона розкриваючи дивовижні таємниці, озветься у вашій душі радістю життя!

 

This entry was posted in 2 етап, 2015, Полтавщина. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *