Необхідність внесення змін в лісове законодавство відповідно до потреб збереження біорізноманіття

Жовтень 17, 2013 in Uncategorized

(Стаття з матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Лісівнича освіта і наука: історія, сучасний стан та перспективи розвитку”)

УДК 502.3 630*187

А.В. Плига, магістр зоології,

ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

Громадський рух за збереження лісів у природному стані

lisnuk13@gmail.com

НЕОБХІДНІСТЬ ВНЕСЕННЯ ЗМІН В ЛІСОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ.

Більше половини видів рослин і тварин Червоної книги України є лісовими видами. Велику роль у їх збереженні відіграють об’єкти природно-заповідного фонду України (далі – ПЗФ). «Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: … пріоритетного створення … об’єктів природно-заповідного фонду … на територіях, де перебувають (зростають) об’єкти Червоної книги України», – задекларовано у ст. 11 Закону України «Про Червону книгу України». Однією з головних причин зникнення рідкісних лісових видів рослин і тварин є господарська діяльність в лісах – вибіркові та суцільні промислові і санітарні вирубки, що руйнують їх середовище існування, про що зазначено в Червоних книгах України (надалі – ЧКУ) рослин і тварин [1,2]. 15,4% лісів Держлісагенції належить до категорії ПЗФ [3]. На цих землях, згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України», їм не повинно загрожувати руйнування середовища існування, бо: «На землях природно-заповідного фонду … забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних … комплексів», – йдеться у ст. 7 наведеного Закону. У охоронних зобов’язаннях заказників прописано, крім заборони проведення рубок головного користування, «Порушення умов гніздування звірів і птахів», а також «Інші види господарської діяльності, які можуть призвести до втрати наукової і природної цінності». Цілком очевидно, що лісогосподарська діяльність у вигляді вибіркових або суцільних вирубок, по-перше, так чи інакше негативно впливає на стан природних комплексів, по-друге, порушує умови гніздування та оселення звірів і птахів, в т.ч. і видів Червоної книги (далі – ЧКУ).

Але, на жаль, єдиним відомим заказником, де виконуються умови охоронних зобов’язань і Законів України, є Поясківський заказник Житомирської області [4], а єдиним національним парком, де до недавнього часу були припинені вирубки в господарській та рекреаційних зонах, були «Гомільшанські ліси»[5]. Решта територій ПЗФ, що не мають власного акту на землю (тобто всі, окрім заповідників та заповідних зон національних парків), не відрізняються від експлуатаційних лісів. Повсюдно проводяться вибіркові санітарні рубки, часом – суцільні санітарні або лісовідновні рубки, хоч це прямо суперечить наведеним вище нормативно-правовим актам. При виконанні подібних робіт спираються на Санітарні правила в лісах України, затверджені Постановою КМУ № 555 від 19 липня 1995 року, та Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12 травня 2007 року. «Санітарно-оздоровчі заходи проводяться … у лісах усіх груп та категорій захищеності» – йдеться у ст. 5 Санітарних правил в лісах України. Відповідно до цієї норми, майже в усіх лісах ПЗФ відбувається вирубка «хворих», «пошкоджених шкідниками» дерев, вирубка «насаджень, що втратили свою цінність», та тих, що «мають критичну низьку повноту», тощо. Але такі формулювання можуть бути прийнятними лише для лісів господарського, а не природоохоронного призначення, адже в останніх пріоритетним є охорона біорізноманіття, а не вирощування господарського лісу. Внаслідок такої підміни понять ліси в ПЗФ практично не містять сухостійних і повалених дерев, і не мають шансу досягати віку в 150 і більше років.

Відомо, що рівень біорізноманіття найвищий саме в лісах, які не підлягають жодному господарському втручанню, і, відповідно мають різноярусний деревостан з численними вікнами вивалу і колосальною кількістю мертвої деревини, яка має вкрай важливе значення для функціонування лісових екосистем [6]. Так, на території міжнародного біосферного резервату «Біловезька Пуща» мертва деревина становить до чверті загальної біомаси – до 160 куб.м/га, у Карпатських пралісах цей показник становить 78 – 128 куб.м/га; в усіх випадках ці ліси володіють вираженою екологічною стабільністю, без потреби втручання і проведення санітарно-оздоровчих та будь-яких інших лісогосподарських заходів [7]. Різниця між біорізноманіттям в природних лісах і господарських вражаюча.

Біорізноманіття

 Діаграма з книги “Зачем лесу мертвая древесина?” (за ред. П. Павлячіка)

 Так, дослідження в Швеції показали, що від наявності і кількості мертвої деревини залежить існування понад 2500 видів грибів і 50 видів мохів [7]. Щільність поселення різних видів дуплогніздників в 2-7 разів більша в старих лісах з наявністю сухостою і хмизу [6]. Очевидно, що діючі сьогодні стандарти ведення лісового господарства на заповідних територіях жодним чином не задовольняють необхідні вимоги для збереження біорізноманіття. Тому потрібне внесення змін до лісового законодавства, що дозволили б втілити на заповідних територіях концепцію, наближену до абсолютної заповідності – лісогосподарське невтручання в заповідні ліси, адже це максимально відповідає потребам збереження дикої природи.

птахи

 Малюнок з книги “Зачем лесу мертвая древесина?” (за ред. П. Павлячіка)

Необхідними кроками, перш за все, є зміна Санітарних правил в лісах України. Потрібна заборона проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів, в тому числі ліквідацію захаращеності, в лісах природного походження на територіях заказників,заповідних урочищ та пам’яток природи, рекреаційних і господарських зон регіональних та національних парків, за винятком смуг лісу, прилеглих до шляхів сполучення (доріг, залізниць тощо), забудови населених пунктів та інших споруд. На цих прилеглих смугах слід дозволити лише обмежене проведення вибіркових санітарних рубок. Аналогічні зміни слід внести і в Правила поліпшення якісного складу лісів.

Але, оскільки 74,6% лісів Держлісагенції є поза межами ПЗФ [4], останній не може бути цілковитою гарантією збереження рідкісних видів. Причиною того є не тільки низький відсоток, але й нерівномірне охоплення ним різних лісових біоценозів. Тому потрібні зміни і щодо ведення лісового господарства в цілому. Враховуючи велике значення мертвої деревини, однією з пропонованих змін є прописання в Санітарних правилах в лісах України збільшення допустимої частки мертвої деревини з нинішніх 3 куб.м/га до 25 куб.м/га, за рекомендаціями WWF [7]. Маємо приклад Латвії, яка лежить в подібній кліматичній зоні, і має середній запас мертвої деревини 22 куб.м/га.

Ще однією з проблем при проведенні як санітарних, так і промислових рубок, є неврахування видів ЧКУ, що повинно робитися згідно п.9 ст.46 Лісового кодексу України. Проте не розроблено порядок, яким чином це має відбуватись; відповідно, необхідно прописати порядок пошуку видів ЧКУ на ділянках, пропонованих під вирубку, у Інструкції з проведення лісовпорядкування. Крім того, враховуючи особливості проведення пошуку, слід внести зміни до ст. 69 Лісового кодексу України, прописавши можливість анулювання лісорубного квитка у разі виявлення на ділянці видів ЧКУ, для яких є протипоказані лісогосподарські заходи. Це полегшить ефективність здійснення громадського контролю і стане важливим кроком для збереження біорізноманіття.

Описані вище кроки є необхідними передумовами успішного поєднання потреб лісового господарства і біорізноманіття, гарантією успішного збереження останнього та сталого розвитку лісівництва на майбутнє.

Література:

1. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А. Акімова – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.

2. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.

3. Екологічне право України. Особлива частина: навч. посіб. /О.М. Шуміло (кер. авт. кол.), В.А. Зуєв, І.В. Бригадир та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – С.127.

4. Як має виглядати ліс, або останній на Поліссі Поясківський праліс http://pryroda.in.ua/forest/yak-maye-vyhlyadaty-lis-abo-ostanniy-na-polissi-poyaskivskyy-pralis-foto/

5. Громадськість зупинила вирубку старовікових гомільшанських лісів http://pryroda.in.ua/zapzf/hromadskist-zupynyla-vyrubku-starovikovyh-homilshanskyh-lisiv/

6. Зачем лесу мёртвая древесина? / Под ред. П. Плячика – Польша, г. Свебодин: Изд. «Клуб натуралистов», 2003. – 64 с.

7. Мертва деревина – живі ліси. Брошура / Nigel Dudley, Daniel Vallauri – WWF, 2004. – 15 c.