Опис проблеми

Промислова ферма. Автор фото: Марк Деврайс, ecorazzi.com

Промислова ферма. Автор фото: Марк Деврайс, ecorazzi.com

Тваринництва є традиційно важливою складовою агропромислового комплексу України. Станом на початок 2015 року біля 50% сільськогосподарських тварин утримується на промислових фермах з поголів’ям у тисячі, сотні тисяч або навіть мільйони голів. В країнах Європейського Союзу промисловими вважаються ферми з поголів’ям більше 40000 голів птахів, більше 2000 голів (більше 30 кг) свиней, або більше 750 голів свиноматок (Директива ЕС 2010/75/ЕС щодо промислового забруднення). Такі ферми прирівнюється до промислових підприємств через їх численні екологічні ризики для довкілля та здоров’я людей.

До основних екологічних ризиків промислового тваринництва відносять значний водозабір, ризики пов’язані з утворенням великої кількості відходів – гною або посліду, та викиди в атмосферу. Наприклад, одна промислова ферма залежно від розмірів потребує близько 300–500 м3 води на добу, що дорівнює водоспоживанню невеликого селища.

Витрати води на виробництво м’яса. За  даними Water footprint.

Витрати води на виробництво м’яса. За даними Water footprint.

На промислових фермах гній або послід утворюється в обсягах сотень та тисяч тон на рік та є основним джерелом нітратного забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод. Відходи тваринництва також спричиняють викиди аміаку в атмосферне повітря, які мають вплив на здоров’я та довкілля, оскільки пов’язані з процесами окиснення в грунтах, евтрофікацією водних об’єктів, приземним озоновим та іншими забрудненнями (діоксид сірки, оксидів азоту, леткими органічними речовинами). Крім того будь-яка діяльність пов’язана з тваринництвом, управлінням відходами тваринництва та використання добрив пов’язана з вивільненням оксиду азоту (I) (N2O) та метану (CH4), парникових газів, які мають потенціал глобального потепління відповідно 310 та 21 разів більший за СО2. Відповідно до оцінок Всесвітньої організації з продовольства та сільського господарства, тваринництво відповідає за 18% від всіх викидів парникових газів людства (FAO, Livestock’s long shadow, 2006).

Гній та послід також містить патогени, бактерії, стійка до антибіотиків і тому може стати причиною поширенням хвороб. Близько половини всіх антибіотиків у світі використовуються саме в тваринництві для запобігання хворобам1. Наприклад, у відходах промислових ферм може міститися метицелін-резистентний стафілокок – смертельно небезпечна бактерія стійка до антибіотиків 2, яка є збудником таких захворювань як сепсис, пневмонія.

Місцеве населення, яке проживає біля об’єктів промислового тваринництва, часто скаржиться на значний неприємний запах, зниження рівня води в колодязях, забруднення поверхневих та підземних вод, сільськогосподарських земель, загальне погіршення добробуту громади. Непоодинокими є випадки коли місцеві громади залишаються потерпають, проте не знають як вирішити ці проблеми, стикаються з байдужістю місцевої влади та фермерських підприємств до своїх проблеми.

Нажаль, державна політика в Україні спрямована на збільшення обсягів виробництва саме за рахунок промислових підприємств. Крім того, інвестори, в тому числі міжнародні фінансові організації, надають перевагу компаніям, які займаються промисловим тваринництвом. Зокрема, за останні десять років, сумарні позики Європейського банку реконструкції та розвитку та Міжнародної фінансової корпорації у промислові ферми в Україні склали біля 320 млн доларів США.

Цей ресурс було створено саме заради допомоги місцевим громадам, об’єднанні зусиль та обміну досвідом між групами, які стикаються з проблемами пов’язаними з промисловим тваринництвом, а також для спрямування державної політики на екологічно безпечний розвиток галузі.

Comments are closed.