Досягнути більшого результату можна лише об’єднавшись — експерти з сільського розвитку

Досягнути більшого результату можна лише об'єднавшись — експерти з сільського розвиткуУ Європі сьогодні щодо проблем села та їх вирішення прийнято вживати таку поки-що досить новітню для нас словесну конструкцію як “сільський розвиток”, що включає у себе процес підвищення якості життя завдяки комплексного розвитку неаграрних його складових – соціальної, економічної, політичної. Чи не найважливішим об’єднуючим фактором є цінність довкілля. Поділитись стратегіями сільського розвитку, що зібрані у одному загальному підході під назвою LEADER [Liason Entre Action Direct pour Environment Rural – скоординовані дії в цілях розвитку сільських місцевостей, працюють в Європі з 1991року.], ми попросили двох експертів з Латвії – експерта Латвійського зеленого руху Аріса Адлерса та експерта з сільського розвитку та розвитку громад, місцевих ініціатив – Валдіса Кудінша. Вони приїхали нещодавно в Україну, аби розповісти про те, як нам від стандартних і вже доволі неефективних рішень проблем села перейти на якісно кращий рівень їх розв’язання.


– Що ви вкладаєте у словосполучення “сільський розвиток”?

Аріс Адлерс: – Якщо ми говоримо про сільську місцевість, як місце проживання і роботи людей, то, враховуючи новітні технології, ми повинні розуміти, що реально людей на селі має бути менше, оскільки сучасне сільське виробництво не потребує такої кількості людських ресурсів. Але ж люди там є. Тому й з’явився новий термін — сільський розвиток, під яким ми розуміємо комплексне вирішення всіх тих проблеми, які стоять сьогодні перед селом. Фактично, мова йде про спеціальний підхід до села. Традиційно сьогодні проблеми села вирішуються за допомогою тих же підходів, що і в місті, в той час як село та місто — це непорівнювальні поняття.

– Чи пропонує підхід LEADER шляхи вирішення існуючих проблем?

Валдіс Кудінш: – Програма чи підхід LEADER був розроблений в Євросоюзі 25 років тому. Він починався як експеримент, аби можна було на сільському рівні подивитись як вирішувати проблеми важливі саме для окремих місцевостей. І вийшло так, що ця програма дала справді сильний результат, образно висловлюючись, різні люди сіли за одним столом і побачили, що необхідно дивитись на розвиток комплексно, а не через призму якоїсь однієї організації чи інституції. Згодом, цей підхід показав свою ефективність, він був застосований не лише в ЄС, але й в сусідніх з Євросоюзом країнах.

Зазначу, що підхід LEADER – це комплексний підхід, основною метою якого є сталий сільський розвиток. Одним з основних компонентів даного підходу є партнерство у місцевих групах дії, побудованих на основі загальної комунікації між місцевими мешканцями, бізнесом, місцевою адміністрацією на основі спільних визначних рис (ландшафт, історія, традиції) та інтересів.

– Чи виправдав даний підхід себе у Латвії?

Валдіс Кудінш: – Даний підхід застосовується по всій Латвії. Коли ми питали людей на місцевому рівні, як вони самі його оцінюють, вони казали, що, нарештою, у них з’явилась можливість щось робити для себе. Результати даного підходу не обмежуються тільки стандартними, наприклад, створеними скількись там нових робочих місць, це справжній якісний процес змін. Його основною ціллю є співробітництво, розуміння того, що ми маємо щось робити самі. Люди починають сидіти за одним столом, ті ж чиновники на місцевому рівні більше розуміють потреби та важливість людей, починається процес нормального діалогу, коли люди поважають одне одного.

Співпраця, партнерство не можуть бути створені на адміністративній основі, вони мають розвиватися на натуральному грунті. Це можуть бути наші загальні ресурси – річка, ліс, природний парк, наші спільні традиції. Це і є одна з стратегій, коли з меншими ресурсами можна досягти більшого результату, а це можливо лише тоді, коли ти робиш те, що тебе об’єднує з іншими.

– Чи немає у вас з приводу України певного скепсису?

Аріс Адлерс: – Ні, скепсису немає. Ми вже бачимо, що є люди, які запалюються даними ідеями. Звичайно, прогнозувати зараз зарано, але треба розуміти, що сьогодні в Україні працює дуже багато донорів, і вони можуть просувати подібні, поки що пілотні, проекти. До того ж, в Україні зараз проходить адміністративна реформа, з об’єднанням громад, які теж шукають способи розвитку, і одним з таких способів успішності, можливості залучення ресурсів, участі в єропейських процесах є саме застосування подібного підходу.

Інтерв’ю взяв Андрій Гарасим

This entry was posted in Новини. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *