Похорон заповідника “Мис Мартьян”

19 листопада 2010 р о 13 год 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 9, біля будівлі Української академії аграрних наук. Київським еколого-культурним центром, Екоправо-Київ, ДОП м. Києва <Зелене майбутнє “і ДОП м. Сімферополя “Зелена Таврида” прийнято рішення про проведення радикального пікету “Похорон заповідника Мис Мартьян”.

Заповідник Мис Мартьян – єдиний з усіх державних природних заповідників Україні, який близько 40 років існує лише на папері. Він був створений Постановою Ради Міністрів УРСР № 84 від 20.02.1973 р., та згідно чинного на той час Положення про заповідники (затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 5.10.1962 № 1152), повинен був мати юридичний статус, свого директора і службу охорони. Незважаючи на це, Українська академія аграрних наук, якій підпорядкований заповідник, проігнорувала цей документ.

У 1992 р. в Україні був прийнятий Закон “Про природно-заповідний фонд України”, згідно зі ст. 5 і ст. 12 якого всі природні заповідники є самостійними юридичними особами, мають свою адміністрацію і свій штат охорони. Українська академія аграрних наук знову проігнорувала цей Закон і не виконує його до цих пір. 23 грудня 1999 Верховна Рада України прийняла Постанову № 3788-XII , пункт 4 цієї Постанови зобов’язував Українську академію аграрних наук у двомісячний термін вирішити питання . Українська академія аграрних наук знову проігнорувала цей документ.

8 вересня 2009 Рахункова палата України, вивчивши стан заповідників у Криму, виступила зі спеціальною заявою, в якому було зазначено, що заповідник Мис Мартьян діє з порушенням Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, так як не має самостійного юридичного статусу . Українська академія аграрних наук в черговий раз проігнорувала даний документ.

Слід зазначити, що заповідник Мис Мартьян не має не тільки юридичного статусу, дирекції та своєї служби охорони, друку та наукового відділу, заповідник до цього часу не має державного акта на землю, винесених меж в натуру, а також проекту організації території як основного документа, який регламентує діяльність заповідника.

Повна беззахисність заповідника виливається в постійних масових порушеннях заповідного режиму-вільне відвідування заповідника відпочиваючими і пляжниками, які палять багаття, розполохують тварин, рубають червонокнижні ялівці і суничник, залишають у заповіднику гори сміття, заїжджають до заповідника на машинах, катаються по заповідній акваторії на моторних човнах .

Однак це ще пів біди. Головна небезпека полягає в постійному незаконному розтягування земель заповідника. Так, на початку 1990-х років Ялтинська міськрада незаконно відібрала у заповідника ділянку в 3,9 га для Міноборони Україні для будівництва . Приблизно у 2002 р. Рішенням Ради Міністрів Криму у заповідника Мис Мартьян незаконно відібрали під забудову котеджами 78 м берегової зони. І це тільки невелика частина фактів самозахоплення території заповідника, про які нам стало відомо. Площа заповідника зменшується як шагренева шкіра.

Здається, керівництво Української академії аграрних наук зацікавлене в поступовій забудові заповідника, оскільки скоріше за все отримує з цього приводу відповідні . Інакше б воно так не чинило опір доданню заповіднику юридичного статусу і виносу в натуру меж заповідника. Мис Мартьян – найменший заповідник України, його площа всього 240 га (120 га – суша, 120 га – море). Однак він є унікальним, безцінним природним комплексом, на території якого виростають 40 видів рослин, занесених до Червоної книги України (скільки мешкає червонокнижних тварин – поки точно ніхто не визначав). Мис Мартьян – це маленький залишок дикої природи південного узбережжя Криму, яка зараз губиться і зникає з величезною швидкістю на всій території узбережжя. Але навіть якщо б у Мис Мартьян не було ні одного червонокнижного тварини або рослини, цей дивовижний шматочок дикої природи все одно треба було б захищати, як творіння Бога.

Відомий піонер охорони Росії академік І.П. Бородін писав про необхідність захисту ділянок дикої природи наступне ще 100 років тому: . Дійсно, якщо ми зараз не доб’ємося затвердження юридичного статусу заповідника Мис Мартьян, то завтра буде вже пізно: ..

В даний час Вищим господарським судом України розглядається судовий позов Київського еколого-культурного центру і Екоправо-Київ до Української академії аграрних наук та Нікітському ботсаду на захист заповідника Мис Мартьян. Нами послані скарги на грубе порушення законів України з боку Української академії аграрних наук у Генпрокуратуру, Мінприроди, Кабмін і Президентові України.

Наші вимоги до Української академії аграрних наук:

1). Затвердити юридичний статус заповідника Мис Мартьян.

2). Затвердити директора і штат заповідника.

3). Виділити його межі.

Ми звертаємося до всіх людей доброї волі, різним громадським організаціям, які не байдужі до долі унікальних ділянок дикої природи. Підтримайте наш пікет, вийдіть 19 листопада 2010 о 13 годині до стін Української академії аграрних наук разом з нами.

КЕКЦ,
Екоправо-Київ,
ДОП “Зелене майбутнє “,
ДОП “Зелена Таврида”

Контакти:
067-715-27-90
063-447-15-39

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *