Захист птахів від ліній електропередачі

Жовтоногий мартин використав ізолятор на стовпі ЛЕП як присід (с. Кучурган, Одеська обл.)Потреби розвитку економіки країни, необхідність розв’язання важливих соціальних проблем диктують формування розгалуженої матеріально-технічної інфраструктури, головною ланкою якої є енергопостачання, в тому числі і електропостачання. Зі створенням мережі повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) виникла проблема впливу птахів на них. Ця проблема дедалі більше загострюється, оскільки, з одного боку, збільшення кількості коротких замикань, які спричинені птахами, підвищує ризик знеструмлення технологічно важливих господарських об’єктів, а з іншого, загибель птахів від контакту з електролініями, зокрема тих, що належать до рідкісних видів, стає перешкодою у вирішенні питань збереження і охорони природного довкілля.

Характер дії повітряних ЛЕП на птахів може бути подвійним – механічним, тобто при ударі птахів об дроти електромережі, та електричним, що спричиняється через коротке замикання, коли птах одночасно торкається струмового дроту і будь-якої іншої частини електромережі, яка здатна проводити електрострум.

Негативний вплив контанку птахів на повітряні ЛЕП виражається, як правило, у короткому замиканні, через що відбувається знеструмлення окремих ділянок електромережі.

Існують кілька чинників, які можуть спричиняти контакт птахів з повітряними ЛЕП:

біологічний чинник, який зумовлений особливостями зору птахів, унаслідок чого вони із запізненням оцінюють відстань до перешкоди, якими є дроти електромережі, і тому не можуть своєчасно облетіти їх. Вибір птахами стовпів і веж-пілонів електромережі для гніздування або як постійного місця відпочинку чи пильнування здобичі: найчастіше в цьому випадку елементи гнізд і екскременти птахів забруднюють поверхню ізоляторів, які через це втрачають ізоляційну здатність. Збудження птахів у період шлюбних ігор, токування, переслідування суперників або здобичі, а також від пострілів у сезон полювання значно послаблює їхню уважність, що нерідко стає причиною ураження струмом або зіткнення з ЛЕП;

топографічний чинник, який впливає на ступінь концентрації птахів у тих чи інших місцях. Наприклад, під час міграції птахи часто скупчуються біля берегів великих штучних водойм, морів, які виступають в ролі спрямовуючих ліній; у період гніздування особливо висока чисельність птахів спостерігається у водно-болотних угіддях та поблизу них; у зимовий період у багатьох птахів відбуваються регулярні добові переміщення між місцями ночівлі та живлення;

метеорологічний чинник, в якому поєднується дія усіх складових погоди: переважаючий напрямок вітру, через що висота польоту птахів може збільшуватися або, навпаки, зменшуватися; випадання опадів може впливати на висоту переміщення птахів і знижувати ізоляційну здатність відповідних елементів опор електромережі та оперення птахів; виникнення туману, особливо густого, який погіршує видимість, а значить і можливість оцінювати відстань до перешкоди;

технічний чинник, який унаочнюється в певних формах конструкцій електромережі. Деякі інженерні рішення є всоєрідними конструкціями-пастками для птахів, оскільки спричиняють часті зіткнення птахів з дротами або провокують птахів на дії, які призводять до короткого замикання.

Кожен з видів птахів, які літають, потенційно здатен до контакту з повітряними лініями електропередачі. Найчастіше це трапляється приблизно зі 150 видами птахів. Деякі птахи, наприклад з рядів Гусеподібні, Журавлеподібні, Пірникозоподібні, а також кулики лише натикаються на дроти повітряних ЛЕП. Вони ніколи не використовують конструкційні елементи електромережі як присід. Інші птахи, такі як деякі горобині, мартини, а особливо птахи з ряду Соколоподібні, навпаки, використовують стовпи і вежі-пілони ЛЕП як присід дуже часто. А крук, галка, грак, лелека білий, боривітер звичайнмй, підсоколик великий та інші птахи нерідко влаштовують гнізда на опорах електромережі або в їх порожнинах.

У будь-якому разі, оцінюючи птахонебезпечність окремих ділянок повітряної ЛЕП, слід враховувати усі можливі негативні чинники. Треба зважати на сезонність у частоті уражень птахів на ЛЕП, на локалізацію таких уражень, а також необхідно ідентифікувати птахів, які до цього причетні, та з’ясувати особливості їхньої біології, що можливо лише через залучення до такої роботи спеціалістів-орнітологів. Для кожної з птахонебезпечних ділянок має бути проведено окреме дослідження.

МОЖЛИВІ ПІДХОДИ У ЗАПОБІГАННІ КОНТАКТІВ ПТАХІВ З ЛІНІЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Урахування можливості контактів птахів з елементами електромережі на етапі проектування

Для уникнення можливих контактів птахів з конструкціями майбутніх повітряних ЛЕП треба ще на етапі проектування враховувати дію якомога більшої кількості чинників, що можуть спричиняти такі контакти.

Прокладання кабельних ЛЕП під землею виключило б найменшу можливість зіткнення птахів з дротами та звело б нанівець випадки коротких замикань, спричинених птахами. Вартість прокладання підземних електроліній, порівняно з будівництвом повітряних, відчутно більша, і до того ж, технічно вразливими є місця з’єднання кабеля з повітряними електролініями. Втім, якщо вартість прокладання підземного кабеля потужністю 400-kV більша в 10–30 разів, у порівнянні з будівництвом повітряної ЛЕП такої самої потужності, то закладання під землю кабеля потужністю 50-kV дорожче від спорудження подібної повітряної лінії всього в 3–4 рази. Тому, враховуючи збитки, яких можуть завдати контакти з птахами (у тому числі компенсаційні виплати за загибель рідкісних видів), низькопотужні ділянки електроліній у місцях великої концентрації птахів слід прокладати саме під землею.

Нові повітряні ЛЕП треба проектувати в обхід територоій, на яких спостерігається значне скупчення птахів. Такі скупчення можуть утворюватися у місцях гніздування колоніальних птахів, особливо коловодних та деяких наземних горобиних, у місцях ночівлі птахів у передміграційний та зимовий періоди чи зупинок під час міграцій, у місцях живлення протягом зимового періоду. Зважання на сезонний характер скупчень птахів має особливе значення.

Обираючи місцевість для прокладання повітряних ЛЕП, слід враховувати, що над залісеними територіями, лісосмугами, над пагорбистими ландшафтами, містами, окремими інженерними спорудами (великі дороги, мости) птахи летять на більшій висоті. Тому розміщувати нові повітряні ЛЕП доцільно під прикриттям цих ландшафтних елементів та інженерних споруд.

Повітряні ЛЕП мають будуватись паралельно міграційним потокам птахів, а не перетинати їх. Треба брати до уваги і те, вітри яких напрямків переважають у тій чи іншій місцевості. Такі вітри дуже часто зумовлюють напрямок перельоту птахів, а тому повітряні ЛЕП слід будувати за напрямком пануючих вітрів.

Білі лелеки, які загинули від зіткнення з ЛЕП (с. Кучурган, Одеська обл.)Конструкційне вирішення форми стовпів і веж-пілонів також має суттєве значення для скорочення кількості уражень птахів через контакт з дротами електроліній. Найнебезпечнішими є вежі-пілони і стовпи, у верхній частині яких дроти розміщено на кількох рівнях. Багаторівневі дроти блокують широку смугу повітряного простору, яку птахи мають облітати. Нерідко, із запізненням помітивши нижній ярус дротів, вони намагаються облетіти його зверху і наражаються на ризик зіткнутися з верхніми дротами. Тому найкращими можна вважати конструкції, в яких передбачено однорівневе розміщення дротів, або такі, де за дворівневого розміщення дротів відстань між рівнями мінімальна.

Дуже часто зіткнення птахів відбувається з дротами заземлення, які, як правило, розміщено вище струмових дротів і які менші за діаметром, ніж струмові дроти, а тому менш помітні. Увага птахів засереджується на помітнішій перешкоді. Отже, безпечність електроліній можна підвищити або за рахунок зняття дротів заземлення, або зробивши їх товщими.

Одним з можливих варіантів досягнення максимальної безпечності роботи повітряних ЛЕП є застосування на птахонебезпечних ділянках таких дротів, які витримують короткочасний контакт зі сторонніми об’єтами, наприклад птахами, без електричного розряду. Такі дроти ефективні на ділянках, де через птахів часто трапляються короткі замикання.

Досягнення безпечності роботи діючих електроліній

Значна частина інженерних рішень спрямована на підвищення безпеки вже існуючих повітряних ЛЕП через використання певних засобів і встановлення на конструкціях електромережі спеціальних технічних пристроїв. Серед них можна виділити дві категорії:

– засоби і пристрої, які роблять конструкції електромережі помітнішими, і тому активізують пильність птахів, дають можливість їм своєчасно оцінити відстань до перешкоди і облетіти її;

– засоби і пристрої, які позбавляють птахів можливості контактувати одночасно з неструмовими і струмовими елементами електромережі, попереджаючи коротке замикання.

ЗАСОБИ І ПРИСТРОЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ПТАХІВ І ПІДТРИМАННЯ БЕЗПЕРЕБІЙНОЇ РОБОТИ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Засоби і пристрої, які підвищують пильність птахів

1. На критичних птахонебезпечних ділянках ЛЕП можна застосовувати фарбування дротів у червоний колір або використовувати дроти з фосфоресцентним пластиковим покриттям. Вдаючись до фарбування, треба пам’ятати, що в умовах слабкого освітлення птахи погано сприймають блакитно-зелені кольори спектра, а у сонячну погоду – жовто-зелені. Недолік цього засобу полягає в тому, що червоний, найефективніший колір фарби протягом 1–2 років вицвітає до блідо-рожевого.

2. Досить ефективним можна вважати застосування вузьких пластикових смужок розміром 33х1,3 см, які розвішують на відстані 5 м одна від одної. Птахи більше спрямовують свою увагу на рухливі об’єкти, якими є смужки, що тріпочуть під вітром. Використання смужок чорного кольору, порівняно з білими, результативніше більш ніж на чверть. Після встановлення пластикових смужок кількість зіткнень птахів з дротами ЛЕП скорочується на 50 %. Значним недоліком цього засобу є те, що через вітер закріплені на дротах смужки досить швидко зношуються, за 2 роки.

3. До довговічних пристроїв, які запобігають зіткнення птахів з дротами повітряних ЛЕП, належать алюмінієві порожнисті кулі. Застосовують як кулі діаметром 30 см, так і 50 см. Закріплюють їх на дротах заземлення на відстані 50–100 м одна від одної. Якщо в конструкції ЛЕП передбачено два дроти заземлення, які розташовані в одній площині, то кулі розміщують на них зигзагоподібно. Алюмінієві кулі можна пофарбувати у жовтий колір, хоча і без фарбування вони мають значний ефект, оскільки їх темні профілі на тлі неба чітко окреслюють лінію дротів. Після застосування таких пристроїв, як кулі, кількість зіткнень птахів з дротами електроліній може зменшитися на 39–45 %. До недоліків цього засобу можна віднести те, що кулі є додатковим навантаження на дроти, на яких вони закріплені, особливо під час спігопаду або сильного вітру, оскільки створюють опір вітру. Додаткове навантаження на дроти можна корегувати, змінюючи відстаню між кулями та їх діаметр.

4. До найефективніших пристроїв, що підвищують помітність дротів ЛЕП, належать металеві або пластикові спіралі, які закріплюють на дротах заземлення. За наявності двох таких дротів, що розміщені в одній площині, спіралі розташовують на них зигзагоподібно. На одному з кінців спіралі роблять петлю діаметром 10 або 20 см. Відстань між спіралями – від 5 до 15 м. Від відстані між спіралями залежить ефективність дії цього виду пристроїв: якщо діаметр петлі 20 см і відстань між спіралями 15 м при розміщенні їх на двох дротах заземлення, то кількість зіткнень птахів з ЛЕП зменшується на 70 %; якщо діаметр петлі 10 см і відстань 10 м при розміщенні на двох дротах – на 58 %; якщо діаметр петлі 10 см і відстань 5 м при розміщенні на одному дроті – на 65 %; якщо діаметр петлі 10 см і відстань 5 м при розміщенні на двох дротах – на 84–90 %. Найчастіше спіралі фарбують у блакитно-сірий або червоний кольори, хоча на їх ефективність це не впливає. Через спіралі навантаження на дроти збільшується, особливо під час снігопаду, але засніжена спіраль з діаметром петлі 10 см у 8 разів легша, ніж спіраль діаметром 20 см.

Засоби і пристрої для запобігання короткого замикання, яке може спричинятись птахами

Птахи нерідко використовують верхівки або поперечини стовпів повітряних ЛЕП як присід. На металевих конструкціях під час чищення оперення або дзьоба вони можуть торкатись струмових дротів, а на дерев’яних стовпах контакт зі струмовими дротами часто відбувається в момент злітання птаха. В обох випадках виникає коротке замикання, якого можна запобігти, зробивши зміни у конструкції верхівки стовпів.

Грак, що прикипів до дроту ЛЕП, при чищенні дзьоба (с. Кучурган, Одеська обл.) 1. Ефективним запобіжним заходом є розширення відстані між дротами, які тримаються на ізоляторах, що закріплені у стоячому положенні безпосередньо на стовпі, або переміщення поперечини вниз, що також збільшує відстань між верхнім дротом і дротами на краях поперечини. Відстань між дротами визначається максимальними розмірами розгорнутих крил тих птахів, які в тій чи іншій місцевості традиційно використовують стовпи як присід і потенційно здатні спричинити коротке замикання.

2. Доступ птахам до дротів повітряних ЛЕП можна перекрити, встановивши спеціальні пристрої на поперечинах стовпів. Це штучні присіди, які розміщують значно вище рівня дротів, або металеві конструкції, що взагалі позбавляють птахів можливості вмоститися поблизу дротів, оскільки ці конструкції мають круті бічні поверхні і загострену верхівку.

3. Надійним засобом від короткого замикання є ізолювання частини верхнього дроту на стовпах, що мають поперечину. Ізоляційний матеріал має вкривати верхній дріт на відрізку 1 м з кожного боку ізолятора. Це повністю виключає можливість того, що птах торкнеться одночасно двох елементів електромережі, які можуть проводити струм. На металевих стовпах таку ізоляцію доцільно робити на усіх дротах у місцях їх кріплення на ізоляторах.

Запобігання перебоїв у роботі ліній електропередачі, що виникають через гніздування птахів на стовпах і вежах-пілонах

Суттєву небезпеку для безперебійного функціонування повітряних ЛЕП становить гніздування птахів над ізоляційними елементами, оскільки усілякі рештки з гнізд птахів і екскременти забруднюють ізолятори, що призводить до короткого замикання.

Руйнування гнізд, до чого нерідко вдаються експлуатаційники, можна проводити лише після того, як птахи відгніздилися. Але часто це не дає бажаних результатів, позаяк птахи, повернувшись навесні, починають будувати нові гнізда на тих самих місцях.

Якщо гніздо, наприклад лелеки білого, розміщене на стовпі електромережі, то найкращим виріщенням проблеми буде встановлення нового стовпа і відведення лінії в обхід старого, який знеструмлюється.

Якщо якийсь з великих птахів загніздився над підвисними ізоляторами на вежі-пілоні, то його гніздо треба перемістити в інше місце траверси, а над ізоляторами слід закріпити ребристий кутоподібний запобіжник, який не дозволить птахам класти у цьому місці гніздовий матеріал. Збереження таких гнізд диктується тим, що дуже часто у них гніздяться рідкісні або вразливі види птахів, яким не вистачає придатних для гніздування місць у природних біотопах і які потребують особливої охорони. Такі запобіжники прикріпляють у відповідних місцях траверс ще до встановлення веж-пілонів.

Об’єднання зусиль електроенергетиків і природоохоронців – нагальна умова як для забезпечення безвідмовного функціонування ЛЕП, так і для подолання гострих проблем охорони навколишнього природного середовища, складовою якого є птахи.

Геннадій Фесенко

Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!