Запрошуємо до міжнародного скандалу!

26 червня громадські екологічні організації провели прес-конференцію на тему: «Через Дунайський канал до міжнародного скандалу». В прес-конференції взяли участь Михайло Нестеренко, менеджер проекту Всесвітнього фонду природи в дельті Дунаю, Ольга Мелень («Екологія-право-людина»), Ганна Голубовська-Онісімова (МАМА-86), Сергій Шапаренко («Печеніги»), Тамара Малькова («Зелене досьє»). Всі ці організації, втім, як і власне персоналії учасників прес-конференції вже не перший рік відомі у справі захисту Дунайського біосферного заповідника.

Питання щодо добудови каналу «Дунай - Чорне море» через гирло Бистре вже протягом 4 років турбує громадськість, міжнародну спільноту та вищих посадових осіб держави. Причиною такої підвищеної уваги до даного об’єкту є з одного боку велика зацікавленість Міністерства транспорту України в будівництві даного об’єкту для розвитку 7 транспортного коридору, з іншого боку протести екологів зумовлені тим, що траса каналу проходить через гирло Бистре – особливо цінну територію Дунайського біосферного заповідника. Рішення щодо законності даного будівництва до сьогодні знаходиться на розглядів судів, державних органів, міжнародних організацій.

Канал спричинив серйозний конфлікт із Румунією, на боці якої стоїть Європейський союз та міжнародні організації, а також конвенції, що Україна порушила в процесі будівництва каналу. В травні та червні 2008р. було оголошено про застосування політичних санкцій щодо України у зв’язку із порушенням вимог міжнародних конвенцій в процесі прийняття рішень щодо каналу Дунай-Чорне море, в результаті чого Україна пообіцяла міжнародній спільноті переглянути свої рішення щодо побудови ІІ черги каналу. Міжнародний скандал набирає обертів, і Україна змушена звітувати про свої незаконні дії.

На захисті Дунайського заповідника став Верховний суд України, який в листопаді 2007р. відмінив всі рішення нижчих судів, що незаконно позбавили ДБЗ державного акту на право постійного користування землею в дельті Дунаю. Цим рішенням також створено перешкоди для подальшого дерибану заповідних земель дельти.
На сьогодні глибини на каналі продовжують падати, зупиняючи навігацію. Проте державне фінансування днопоглиблювальних робіт продовжує надходити, що наштовхує на думку про неефективність використання бюджетних коштів. Огороджувальна дамба, що повинна зменшувати заносимість входу в канал та його замулювання, так і не побудована повністю, хоча кошти на її будівництво ще були витрачені ще у 2005-6 роках.

В результаті аудиту Рахункова палата зробила висновок про те, що дії Міністерства транспорту та зв'язку і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо вирішення проблеми відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море носили непослідовний характер. Серед кількох варіантів проходження траси каналу уряд вибрав найбільш безперспективний.

Сьогодні уряд має прийняти політичне рішення – чи вкладати далі бюджеті кошти в такий безперспективний варіант каналу через гирло Бистре, який не приносить доходу державі, чи прислухатися до думки експертів та обрати інший варіант будівництва каналу, що не буде зачіпати цінні території дельти Дунаю та врахує закони природи? Таке рішення також дозволить покращити зіпсутий імідж України на міжнародному рівні як недемократичної держави що нищить довкілля.

Інформаційна довідка щодо історії побудови каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре.

Учасники прес-конференції звернулись до Президента України, Прем’єр-міністра, Міністра охорони навколишнього природного середовища та Міністра транспорту та зв’язку України із зверненням, в якому наголосили, що лише цього року завдяки каналу на Бистрому Україну тричі звинуватили в порушенні міжнародних зобов’язань: в березні – Євросоюз й Комітет з імплементації Конвенції Еспо, а тепер – й Нарада Сторін Орґуської конвенції. На думку екологів необхідно негайно вжити низку заходів, які повинні врегулювати проблему Дунайського біосферного заповідника і каналу Дунай-Чорне море.

На даному етапі, до звернення продовжують приєднуватись нові і нові громадські природоохоронні та екологічні організації. На думку природроохоронної громадськості, владі України слід зрозуміти, що шлях до Європейського союзу – не пуста декларація, а відповідність європейським демократичним стандартам, верховенство права та дотримання всіх своїх міжнародних зобов’язань та національного законодавства. А в міжнародній критиці, яка виникла саме через порушення законодавства, не слід шукати підступи шпигунів та уявних зовнішніх й внутрішніх ворогів. Міжнародний імідж України створили ті, хто порушив її міжнародні зобов’язання, а не ті, хто наважився про це не мовчати.
Настала пора визнавати свої помилки й шукати адекватні шляхи їх виправлення. Інакше наше прагнення до Європи так і лишиться на рівні прожектів!

Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!