У хащах лісу і закону

Екологи б’ють на сполох: ліси України виснажені, а їх природно-захисні функції нижчі за потенційно можливі. А економісти нагадують: недбале, а то й злочинне використання природних ресурсів особливо притаманне державам з нерозвиненою економікою, корумпованою владою, зубожілим населенням.

Неефективність української нормативно-правової бази сприяє криміналізації лісової галузі, що й підтверджується конкретною правоохоронною статистикою: Департаментом державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) МВС 2008 року в лісовій галузі виявило 753 злочини, а торік – 848. Негативна статистика аж ніяк не видається дріб’язковою з огляду на рівень заліснення території держави.

Сам собі голова

Землі лісового фонду України займають 10,5 млн гектарів (17,4% від загальної території держави). Вони підпорядковані Держкомлісгоспу, Мінагрополітики, Міноборони, Міносвіти та іншим лісокористувачам.

Торік, перевіряючи лісгоспи цих різних відомств, працівники Держслужби боротьби з економічною злочинністю МВС виявили 411 незаконних вирубок лісу (2008 року – 259). Збитки держави становили, понад 12 і 9 млн гривень (за закінченими кримінальними справами). 2009 року до кримінальної відповідальності було притягнуто 409 осіб (2008 р. – 390), з-поміж яких 123 (154) службовці територіальних підрозділів Держкомлісгоспу, 11 (13) представників органів місцевого самоврядування, 67 (102) керівників та матеріально-відповідальних осіб інших суб’єктів господарювання. За словами начальника ДДСБЕЗ Леоніда Скалозуба, ситуація в лісовій галузі далека від ідеальної, а найбільш поширеними правопорушеннями є незаконне надання дозволів на вирубування лісу, заниження вартості земельних ділянок при наданні у користування, хабарництво тощо.

Так, на Хмельниччині в рамках кримінальної справи розслідується діяльність директора держлісгоспу Кам’янець-Подільського району, який, підробивши документацію щодо санітарних вирубувань, наказав зрізати півтори сотні дерев цінних порід, внаслідок чого державі завдано збитків на суму 1,1 млн гривень. Статусу фігурантів кримінальної справи набули і начальник відділу Державної екологічної інспекції Рівненщини та його заступник, які вимагали і отримали півтори тисячі гривень хабара, забезпечивши функціонування пилорами без відповідних дозволів. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що Рівненський міський суд засудив обох здирників до 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна і забороною обіймати керівні посади протягом 3 років, а також з іспитовим терміном на 3 роки.

Чому ж стають можливими такі зловживання? Дослідження, проведене експертами лісової програми FLEG («Правозастосування та управління у лісовому секторі») дає змогу припустити, що причини зумовлені організацією системи управління лісами. Зокрема, протиріччями у Положенні про Держкомлісгосп. Цей державний орган – сам собі голова: надає дозволи і проводить перевірки їх дотримання; охороняє ліси і веде прибуткове лісове господарство. Тобто – законодавець і виконавець в одній особі.

Закон як дишло…

Очевидна й недосконалість чинного законодавства, яке не гарантує в потрібному обсязі збереження лісів. Вирубування, зокрема, контролюються накладними чи відомостями, які не належать до документації суворої звітності. Відтак можна за однією накладною неодноразово вивозити і реалізовувати ліс.

Незадовільне законодавство породжує низку корупційних ризиків. Наприклад, порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів регулюють щонайменше п’ятеро!!! Ось де можливість «маневру» для корупціонерів!

Якщо говорити про «лісові» корупційні ризики, то один з них криється у статусі лісових робітників. Так, працівники центрального апарату Держкомлісгоспу та його територіальних підрозділів – державні службовці (більш ніж 900 осіб), на яких поширюється дія чинного законодавства про боротьбу з корупцією. Але разом з тим, до складу Держкомлісгоспу належать підприємства, працівників яких не віднесено до відповідних категорій держслужбовців (близько 80 тисяч осіб), а отже, на них не поширюється антикорупційне законодавство.

Лісові і мисливські угіддя – ласий шматок

Тема незаконного надання в користування юридичним і фізичним особам мисливських угідь набула суспільного резонансу вже давно, а торішній трагічний випадок на Кіровоградщині, спровокований народним депутатом України Лозінським, вкотре привернув увагу до цієї проблеми.

Площа мисливських угідь в Україні – 46,9 млн гектарів, із них 34,8 млн га (73,7%) надано в користування УТМР – Українському товариству мисливців та рибалок; 6,5 млн га (13,7%) – підприємствам Держкомлісгоспу; 0,9 млн га (1,8%) – Товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), а 5,1 млн га (10,8%) отримали інші користувачі, яких більш ніж дев’ять десятків.

Збільшується площа угідь, що передаються в користування мисливським клубам і організаціям. У мисливському господарстві задіяно 6,4 тисяч працівників, а загальні витрати на його ведення постійно зростають і, наприклад, позаторік становили понад 120 млн гривень.

На підставі результатів проведених перевірок Леонід Скалозуб констатує, що територіальними підрозділами ДДСБЕЗ регулярно викривають факти неправомірного надання в користування лісових ділянок загалом і мисливських угідь зокрема, що сприяє, окрім іншого, поширенню браконьєрства. Основна причина – зловживання представників органів влади на тлі численних прогалин-лазівок у законодавчо-нормативній базі. Ось приклади.

На Закарпатті порушено кримінальну справу щодо службовців двох селищних рад Рахівського району, які підробили акти погодження і надали товариству мисливців та рибалок у користування на 25 років близько 20 тисяч гектарів мисливських угідь. На Київщині викрито посадових осіб міськради м. Українка Обухівського району та місцевого відділу земельних ресурсів, які передали у приватну власність 14 земельних ділянок лісового фонду Козинського лісництва без погодження із землекористувачем – ДЛГО «Київліс». Службовці Бистрицької сільради, Надвірнянської РДА та ДП «Надвірнянське лісове господарство» (Івано-Франківська область) спустошили казну держави на 1,3 млн гривень, незаконно передавши у приватну власність 2 гектари землі в урочищі Довжинець-Вовули.

Внаслідок колізій між положеннями Земельного і Лісового кодексів у питанні статусу земель лісогосподарського призначення і земельних лісових ділянок, склалися умови, що дають змогу органам місцевого самоврядування виділяти землі запасу під житлову забудову. Так, згідно зі ст. 4 Лісового кодексу, ділянка менш як 0,1 гектара не вважається лісом, а це означає, що є законодавчі підстави надавати в користування фактично лісові ділянки площею 0,09 гектара. І таких «клаптиків» можна назбирати багато. Нечітким є визначення й ст. 57 про зміну цільового призначення земельних лісових ділянок. Якщо, скажімо, закортіло збудувати хатинку в лісі, то з допомогою «вдячної» домовленості з відповідальним чиновником можна на папері оформити шмат лісу під забудову як місцину, вкриту чагарниками або іншими малоцінними насадженнями.

Є пояснення й повальній «парканізації» лісів. Адже згідно зі ст. 20 Лісового кодексу, тимчасові лісокористувачі мають право зводити короткотермінові будівлі й споруди, що, відповідно до вітчизняного менталітету, обертається встановленням величезних парканів, які перешкоджають відвідуванню лісів «маленькими українцями» та здійсненню контролю за їх використанням.

Взагалі ліс давно вже перестав бути «нашим багатством» у розумінні суспільного надбання. Нині навіть затяті грибники з пересторогою віддаються улюбленому відпочинку. Знахабнілі браконьєри стріляють просто на шурхотіння в кущах, не переймаючись, хто його спричинив – людина чи дикий кабан.

Хто стереже ліс

Це підрозділи Державної лісової охорони Держкомлісгоспу, що має статус правоохоронного органу та служби інших відомств. Зокрема системну, цільову роботу в цьому напрямку проводить Держслужба боротьби з економічною злочинністю МВС. Ще дев'ять років тому в рамках регіональних підрозділів ДДСБЕЗ у західних областях (Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська) було створено спецпідрозділи протидії правопорушенням на об’єктах лісового господарства. Торік близько половини (406) з усіх виявлених службою злочинів на рахунку працівників цих підрозділів. Завдяки їхній роботі викрито 176 незаконних вирубувань лісу, до кримінальної відповідальності притягнено 224 осіб.

Нині на Закарпатті розслідується діяльність посадовців держпідприємства Тиховецького лісництва, що привласнили кошти від продажу деревини. Зловмисники сфальсифікували документацію, внаслідок чого було вирубано буки та явори. Держава зазнала 1,2 млн гривень збитків.

Махінаторів-контрабандистів з-поміж посадовців приватного підприємства нинішнього року викрито на Львівщині. На підставі підробленої документації про походження лісопродукції вони здійснили 121 експортну операцію деревини дуба і бука в США та Польщу, чим завдали державі 2,5 млн гривень збитків

Позаторік до суду було надіслано 370 кримінальних справ, порушених за матеріалами ДДСБЕЗ, торік – 384, з яких 153 вже розглянуто. До 5 років ув’язнення та 2 років обмеження волі засуджено гендиректора Хотинського держспецлісгоспу та його заступника (Чернівецька область).

Зловмисники вирішили поліпшити власні статки у традиційний для чиновників з владними функціями спосіб: за надання приватному підприємцеві можливості безперешкодного заволодіння 50 кубометрами деревини твердих порід, посадовці вимагали й отримали 11 тисяч гривень хабара, а на додаток – автомобіль ЗІЛ-131 вартістю 18 тисяч гривень. В Івано-Франківській області Надвірнянський райсуд визнав винними лісничого Довжинецького лісництва та селищного голову с. Бистриця і призначив їм покарання, відповідно, у вигляді 2 і 3 років позбавлення волі. Перший із засуджених сприяв незаконному відчуженню земельної ділянки лісового фонду (1,5 га), внаслідок чого держава зазнала 335 тисяч гривень збитків. Другий – сфальсифікував рішення сільради та склав довідки про землекористування, на підставі яких було відчужено 2,6 га, чим завдано 577 тисяч гривень збитків.

Правоохоронці Чернівецької області називають поширеним для регіону явищем розроблення лісових ділянок комерційними структурами на підставі договорів підрядних робіт, що негативно впливає на стан проведення вирубувань та дотримання відповідних правил. Особливо це явище поширене на територіях держспецлісгоспів АПК та військових лісгоспів. При цьому ігноруються тендерні процедури щодо визначення підрядників, а обирають їх одноособово керівники підприємств лісгоспів. Зрозуміло, рушійною силою за таких обставин виступає хабар.

Як навести лад

На думку фахівців ДДСБЕЗ, потрібно, зокрема, запровадити ліцензування суб’єктів підприємницької діяльності, які діють у лісовій галузі, а виконання цих функцій покласти на облдержадміністрації. Податковим законодавством заборонити надання ліцензій суб’єктам-неплатникам ПДВ у зв’язку з тим, що платники єдиного та фіксованого податків не ведуть бухгалтерського обліку, що ускладнює процес виявлення правопорушень при переробці лісопродукції та відстеження її подальшого обігу. Слід запровадити кримінальну відповідальність за здійснення незаконної підприємницької діяльності у сфері лісокористування і переробки деревини (так звані пилорами) з покаранням до 2 років обмеження волі, або штрафом від 1 до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією лісопродукції та обладнання.

Аби встановити ефективний контроль за проведенням вирубувань, правоохоронці рекомендують підпорядкувати ліси, які належать держспецлісгоспам АПК і військовим лісгоспам, обласним управлінням лісового господарства. Санітарно-оздоровчі вирубування мають проводитися комісійно, із залученням лісопатолога, спеціалістів управління лісового господарства, держекоінспекції. Перегляду потребує Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 травня 2004 року, згідно з якою лісників не визнають службовими (посадовими) особами, хоча вони здійснюють функції з охорони лісу, збереження та використання лісових ресурсів, тобто виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки і є представниками влади.

Зрештою, ситуація в лісовій сфері не таємниця, а вирішення її потребує державницького, системного підходу і залежить, звісно, від ефективності законодавчої та виконавчої влади. Отже: владо! Час працювати!

Автор: Юрій Сахно, "Селянська правда"

Джерело: Блог Олега Листопада