Створено ландшафтний заказник «Лисяча бухта — Ечкі-Даг»

Днями сесія Верховної ради Криму ухвалила рішення створити ландшафтний заповідник місцевого значення «Лисяча бухта — Ечкі-Даг». Під нього відведено 1,5 тисячі гектарів землі в урочищі Лисяча бухта під Феодосією. А інвесторам, які вже почали в бухті будівництво рекреаційного комплексу, влада радить згортати свою діяльність. Як заявив журналістам спікер парламенту автономії Анатолій Гриценко, після утворення заповідника будь- яке будівництво в ньому незаконне: інвестори навіть у суді не зможуть відстояти право на забудову виділених їм Щебетівською селищрадою 135 гектарів під будівництво здравниці.

Лисяча бухта — чарівне урочище кримського побережжя біля підніжжя знаменитої гори Ечкі-Даг між Сонячною долиною й Коктебелем, яке належить Щебетівській селищраді. Ось як його характеризують біологи: «Комплексна пам’ятка природи місцевого значення Лисяча бухта займає 1060 гектарів суші й 140 гектарів акваторій. Заповідне побережжя володіє хорошим галечно-гравійним (до 30 м) пляжем. У рельєфі схилу спостерігаються численні тераски, улоговини, яри й балкончики, утворенi твердими сидеритовими пластами, брили з яких періодично скочуються схилом і зміщуються обвалами та невеликими струмками, що пересихають улітку. Серед альгофлори переважає червоні водорості філлофлора псевдорога, занесена до Червоної книги Чорного моря. Вона є індикатором виняткової чистоти акваторій. У тваринному населенні побережжя є багато рідкісних видів: із птахів — сокіл-сапсан, із плазунів — леопардовий полоз...»

Боротьба за бухту триває вже близько 10 років. Щоб не допустити забудови, 5 лютого 1998 року Верховна рада Криму спеціально внесла бухту до реєстру особливо цінних земель, що підлягають особливій охороні, з метою згодом створити тут заповідник.

Але поки до діла, Лисячу бухту уподобали нудисти з усіх країн СНД.

Оскільки Лисяча бухта територіально належала Феодосійській селищній раді, то вона вважала, що має право розпоряджатися цією ласою землею. Тому депутати свого часу ухвалили рішення віддати понад 100 гектарів цього куточка природи компанії «Союз-Віктан» — під будівництво пансіонату на п’ять тисяч місць і аквапарку. Але минулого літа нудистів, які загорали голими, не вдалося зігнати навіть місцевій міліції, присланій на допомогу будівельникам. Крім того, місцеве екологічне товариство «Галантус» організувало чергову серію протестів. За їхніми словами, екологи та влада Сонячної долини й Щебетівки, а також керівництво Судацького державного лісового мисливського господарства ще влітку узгодили проектантам межі майбутнього Регіонального ландшафтного парку «Лисяча бухта — Ечкі-Даг». Проектанти відвели під парк територію в 1311 гектарів. Фахівці Рескомприроди пояснювали тоді, що створення ландшафтного парку не передбачає заборону на відвідування території пішими шанувальниками природи, а ось на кількість наметів буде введений ліміт.

Голова Щебетівської селищради Анатолій Діденко, зі свого боку, пояснював, що створення ландшафтного парку не завадить будівництву туристичного комплексу, який розміститься на 50 гектарах по сусідству з новим заповідником, і що таке сусідство допоможе залучити більшу кількість гостей. А за словами позаштатного інспектора Республіканського комітету природних ресурсів Олександри Садовської, ще раніше було зарезервовано під заповідник 800 гектарів, але в селищради не було грошей для фінансування розробки охоронної документації. «Інвестори майбутнього курортного комплексу згодні взяти всі витрати на себе, крім того, побудувати в цьому регіоні очисні споруди», — повідомила Олександра Садовська.

Але в екологів були свої аргументи: на Ечкі-Дазі і в Лисячій бухті росте 913 видів рослин, що становить 33% флори Криму. Із них — 62 ендеміки, 77 рослин підлягають охороні, ще 52 види занесені до Червоної книги. Крім того, в Лисячій бухті знаходиться 45 стоянок древніх людей, які користувалися знаряддями праці, виготовленими з раковин, які ще не зовсім вивчені археологами. А біля берегів бухти нереститься 36 видів рідкісних риб і росте 50 видів водоростей. Тому наукова громадськість Криму звернулася до влади з проханням відмінити розгортання рекреаційного комплексу в районі Лисячої бухти і виступила з пропозицією створити заповідний об’єкт, включаючи всю Лисячу бухту.

Зваживши ситуацію, Верховна рада Криму 26 жовтня відмінила своє колишнє рішення від 22 березня 2007 року про встановлення меж селища Щебетівка — і Лисяча бухта, таким чином, виявилася поза межами впливу селищради. Голова Республіканського комітету із земельних ресурсів Криму Микола Голубєв заявив, що виділення землі в Лисячій бухті під Феодосією для будівництва великого рекреаційного комплексу не мало законних підстав, а місцева влада перевищила свої повноваження, надавши забудовнику 135 гектарів без узгодження з кримською владою. За словами Миколи Голубєва, перед виділенням землі під забудову в Лисячій бухті Щебетівська влада повинна була розробити генплан селища. На запитання, що буде з інвестором, який уже перерахував п’ять мільйонів на розвиток інфраструктури селища, Микола Голубєв відповів: «Це його проблеми».

Тепер настала черга обуритися Феодосійській міськраді: влада не збирається переглядати межі селища Щебетівка і включати в межі заповідника землю, виділену інвестору в Лисячій бухті під будівництво рекреаційного комплексу. За словами міського голови Феодосії Володимира Шайдерова, земля в Лисячій бухті, що належить Щебетівській селищній раді, була виділена інвестору законно, і відмінити це рішення Верховна рада Криму не може. «Чому Верховна рада, депутати кримського парламенту, які голосували за скасування рішення про колишні межі селища, не подумали про те, щоб відшкодувати цей збиток і виділити Щебетівській селищраді гроші на будівництво очисних споруд?», — запитував мер міста. Він також нагадав, що радгосп-завод «Коктебель», який знаходиться в Щебетівці, дає республіканському бюджету вагомий прибуток з акцизного збору. «Допустимо, отримала автономія 10 мільйонів акцизу — віддайте селищу на розвиток, і нехай вони більше не дають землю нікому», — пропонував Володимир Шайдеров.

Справа дійшла до гострого конфлікту: на запитання про те, що буде із землями, виділеними інвестору в Лисячій бухті, якщо вони все-таки стануть заповідником, як цього хоче Верховна рада Криму, мер Феодосії відповів: «Є закон, а Гриценко — це ще не закон, він просто забув, що Крим не приватизований». «У нас все буде згідно із законом... Вони нам що, формують бюджет? Навпаки, ми, регіони, утримуємо Крим, і Гриценка, і Верховну раду регіони утримують», — обурювався Володимир Шайдеров.

Зі свого боку, Анатолій Гриценко нагадав, що півроку тому під час прийняття рішення про межі селища Щебетівка не були враховані зауваження Верховної ради Криму ще від 1998 року щодо резервування земель Лисячої бухти під заповідник місцевого значення, «і тепер депутати виправляють свою помилку, щоб провести необхідні заходи щодо створення заповідника «Лисяча бухта». Він також додав, що Щебетівська селищна рада поквапилася з прийняттям рішення про виділення землі під будівництво рекреаційного об’єкта на території Лисячої бухти і, по суті, розпорядилася землею, що їй не належить. «Рішення потрібно відмінити, воно прийняте поспішно, неправильно», — робить висновок Анатолій Гриценко.

Однак і тут не обійшлося без різночитань. Скасування Верховною радою Криму рішення про нові межі селища Щебетівка було потрібне для того, щоб впустити в Лисячу бухту іншого інвестора, близького до влади автономії, — заявив на прес-конференції в Сімферополі народний депутат України від БЮТ Сергій Веліжанський. На його думку, за рішенням про перегляд меж Щебетівки стоять «великі гроші» і Лисячу бухту в будь-якому випадку віддадуть під забудову. «Гадаю, найближчим часом ми побачимо розвиток подій, побачимо, який там буде заповідник. У мене щодо цього великі сумніви», — зазначає він.

Джерело: День

 
Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!