Село Лісники під Києвом до 2007 року вважалося найекологічнішим селом Київської області. В межах села створено 5 об’єктів природно-заповідного фонду, регулярно проводяться наукові дослідження зникаючих рослин та тварин, яких тут досі зустрічається чимало, по селу прокладена екскурсійна екологічна стежина… Заплановане і створення нових заповідних територій (одна з них – заказник «Чернечий ліс», про який вже писала «Свобода»).

Історично село визначне тим, що саме в ньому був єдиний на Київщині замок. З Лісників походить рід Грушевських. Сам перший Президент УНР поставив там пам’ятник своєму дідові.

Однак в середині минулого року все змінилося. Влітку 2007 року гине голова сільради Валентина Олексієнко. Внаслідок дивної дорожно-транспортної пригоди в селі, де майже не буває ДТП, гине найвідповідальніша посадова особа місцевої влади.

Новою сільською головою стає Ольга Сагач. Мешканці Лісників та й сусідніх сіл описують її як «людину радянської закалки, а нині – затяту прихожанку церкви Сандея». Решта складу сільської ради лишилася майже тією ж.

Один з заповідних об’єктів, які мали створювати - дендропарк пам’яті покійної Валентини Іванівни Олексієнко, бо вона, за словами місцевих, «зробила для села чи не більше, ніж будь-хто». Селяни виділили для цього ділянку, посадили дерева на цьому місці. На «толоку» для цього зібралися учні, вчителі, сільська рада, прості мешканці. Крім того, на вересень 2008 року планувалося створення трьох нових заповідних об’єктів і розширення двох існуючих. Однак… сільська рада раптом скасовує ці рішення. Всі до одного, у тому числі меморіальний дендропарк. Усі землі мають бути передані… під забудову котеджами.

Лісники були останнім селом довкола Києва, яке не роздало свої землі під котеджі. Усі землі села були включені до екомережі, розробленої Інститутом зоології НАН України. Одним махом їх роздерибанили. Це зробили ті самі люди, у томі числі вчителі, які багато років пропрацювали в сільраді разом з Валентиною Іванівною, які своїми руками саджали дерева у меморіальному дендропарку її імені. Всі вони прийняли рішення скасувати у тому числі той самий дендропарк й віддати усе під забудову.

Місце, де був замок, теж віддали новітнім варварам. Зараз там повним ходом вбивають сваї, і жодна перевірка не в змозі зупинити наругу над історичною пам’яттю.

Вже зараз до Управління охорони навколишнього природного середовища м.Києва на роздані в селі ділянки принесли величезну кількість прохань про погодження землевідведення. Вперше за останні 14 років. Увесь цей час село Лісники не відводило природні ділянки під забудову.

За своїм внутрішнім регламентом роботи, стверджує Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру, Держуправління не має права це погодити - тому, швидше за все, й не погодить. Причина тому криється в законодавстві - згідно «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок», ці землі – перспективний природно-заповідний фонд і погоджувати їх під будь-що інше службовці права не мають.

Однак чи це зупинить варварство, котре розпочалося з початком правління людини з сандеївської контори і коїться тепер в колись «екологічному» селі? Руками людей, які спершу саджають дерева, а потім з холодним серцем віддають їх на поталу «новим українцям».

На допомогу лісниківській природі згуртувались громадські екологічні організації Києва. Вже зараз готуються акції прямої дії та судові позови.

Олег Андрос, газета “Свобода”, № 35 (399), 29 вересня 2008 р.

Читайте також:

Схожі статі:

• Двохсотрічні дуби не встояли перед вибірковою санітарною рубкою
• Прес-анонс: “Знищення Чернечого лісу під Києвом товстосумами продовжується!”
• Хто захистить народний ліс?
• Чи варто боятись національних природних парків?
• Чиновники тримають оборону. Природа — ні