Моя традиція відзначення Міжнародного жіночого дня - особлива. Позбавивши близьких всіх радощів святкового вінегрету, я вирушаю в похід до найближчого пішохідного переходу чи до міського базару. Дякуючи рідному уряду за вихідний, я займаюсь тим, для чого в решту днів не вистачає часу і натхнення. Реалізую ідеальний образ активної жінки – захисниці природи. Кажучи приземлено, ганяю торгівців первоцвітами. Цього разу було вирішено порушити спокій Ірпінського ринку.

Дані про дислокацію противника надійшли від діда. За його словами, на базарі підсніжники продавались „цілими ящиками”, „білі, сині, з корнями, луковицями і чим хочеш”. В комплекті з тим, що Ірпінська популяція первоцвітчиків досі мала статус „неляканої”, день обіцяв бути цікавим.

Отже, о 10 команда з мене (симпатична журналістка) і Макса (фотограф і група підтримки) прибула на ринок. Першим ділом розвідуємо обстановку: первоцвіти в кількості 5 тьотушек таки є, але не на території базару, а за його офіційними межами, вперемішку з культурними рослинами. Думаю, це доволі вдалий маркетинговий хід. Завдяки цьому букети первоцвітів сприймаються як рівні серед тюльпанчиків-гвоздичок, не виникає враження підпільності цієї торгівлі. А через низьку ціну, близько 5 грн за букетик проти мінімум 8 за тюльпан, об’єми продажу підсніжників відчутно виграють.

Наш перший візит – до адміністрації ринку. Коліна трохи трусяться, але нахабство і посвідчення журналіста дозволяють потрапити до директора без проблем. Представляюсь, розповідаю про „журналістську кампанію по контролю обігу заборонених до продажу товарів”. На це директор, Олександр Миколайович Музика, розпливаєтесь в посмішці і запевняє, що його контролери мало не щодня проводять на ринку перевірки, видають дозволи на торгівлю, а продавцям забороненого, ясна річ, дозволів не дають.

- А як щодо заборонених рослин?, - питаю.

- ???, - у відповідь.

- Ну, підсніжники, знаєте, вони охороняються Червоною книгою.

- А що підсніжники? Не знаю. Я їх сам купую. От нещодавно весь Київ об’їздив, поки на Нивках знайшов. – Каже Олександр Миколайович

- А вас не бентежить, що їх продаж, а значить і купівля, - це протиправно?

- Не може такого бути. Я впевнений, що їх вирощують штучно, ніякі вони не рідкісні. Тому що, скільки я по лісах не ходив, жодного разу підсніжників не бачив, вони в природі не ростуть. А сам я мисливець, тому, повірте, по лісах походив немало.

Потім ми ще трохи подискутували про екологію первоцвітів. А от місце, де продають квіти, до зони його впливу не належить, сказав директор. За його словами, там повний „Шанхай”, безконтрольність та „антисанітарія”. Територією цією начебто завідує Виконком, котрий і здає її в оренду торгівцям квітами. Заодно, директор порадив нашому екологічному журналу зайнятись серйознішими питаннями, як наприклад прибиранням сміття. Що цікаво, він пообіцяв свою підтримку і цій справі.

Якщо вже директор виявився не при ділах, прошу зателефонувати від нього в міліцію. Після 10 хвилинної суперечки черговий Бараненко обіцяє вислати на місце порушення наряд міліції.

Ми Прощаємось з директором ринку і біжимо до первоцвітного ряду, намагаючись не привертати до себе уваги. За хвилин 15, як не дивно, до нас підходить молодий і спокійний дільничний міліціонер Женя з двома плечистими помічниками в штатському. Знайомимось, тиснемо руки. Я показую роздруківки з переліком Червонокнижних рослин і відповідного законодавства, бійці з розумінням кивають.

- Ну, показуйте, де вони тут?, - запитує Женя.

Далі йдуть кадри із щасливого сну екоінспектора: міліціонери ходять між продавцями квітів, виявляють первоцвітчиків і примушують їх поскладати букетики в кульок і пройти до відділку.

Втім, врожай зібрали невеликий:

- перша продавщиця розчинилась в повітрі ще до приходу міліції;

- друга заявила, що це не її товар, а третьої продавщиці (для міліції це „алібі” підійшло, і тітонька благополучно зникла);

- четвертий виявився сином третьої;

- п’ята первоцвітчиця, молода циганка, без жодних ознак занепокоєння попивала каву з пластикового стаканчика, поки врешті не втекла, заховавши свою коробку з квітами в сумку до сусідки (цікаво, що міліціонери взагалі не звертали на неї уваги і на мої поради завадити їй зникнути не реагували. Притому що до решти затриманих проявляли належну цікавість. Виникає підозра, що цигани на ринку мають дещо особливий статус).

Отже, в результаті вилов склав близько 40 букетів шафрану Гейфеля з бульбами та 20 букетів підсніжника сп., доволі зів’ялого. Окрім того, затримали третю тітоньку.

Цікаво, що Ірпінська міліція більше не користується „бобиками”, натомість у них є один сріблястий Ланос для всіх потреб. Тому до відділку їхали „в два поверхи” - три міліціонери, одна тітонька і нас двоє. Я вже повністю ввійшла в роль симпатичної і водночас серйозної журналістки і тримала кулаки, щоб все закінчилось гладко. Дорогою розмовляю з міліціонерами про проблему продажу первоцвітів. За словами МВСників, вони іноді проводять перевірки на ринках, однак квітів не виявляють. Між іншим, ми дізнались, що територія навколо ринку належить таки адміністрації ринку, котра навіть видає дозволи на торгівлю. Ці дозволи є формально нелегальними, і міліціонери шкодують, що їм жодного разу не вдалось застукати адміністрацію на гарячому.

По приїзді до відділку дільничний Женя опитав затриману і склав протокол. Жінка виявилась жителькою Закарпаття, 45 років. За її словами, вона купила букети в переході на Святошино за ціною 1,5 грн за букет. Продавала вона їх по 5 грн. За свої 20 букетиків вона могла б заробити 100 грн. А от штраф, за Законом про Червону книгу, становитиме 10 квіток х 20 букетів х 12 грн = 2 400 грн.

Але, нажаль, сума штрафу навряд чи буде такою, адже міліціонер склав протокол не за порушення Закону про Червону книгу, а за несанкціоновану торгівлю. За його словами, так йому наказало керівництво. Я трохи попротестувала, але врешті здалась. Загалом, окрім відпущеної циганки і статті про порушення, дільничний поводився дуже адекватно. Мабуть, це мій найприємніший досвід спілкування з МВС. Порадувало і прізвище дільничного – Євген Васильович Зелений, старший лейтенант.

Щодо вилучених первоцвітів, то 20 букетів шафрану, вилучених у затриманої, розглядаються як речовий доказ і тому мають бути передані до суду. 20 інших букетів шафрану віддали мені для висадки в природні умови. Підсніжники були без корінців і зів’ялі, їх вже не посадиш. Так що тепер я маю додатковий клопіт – намагаюсь передати шафрани комусь, хто знається на реінтродукції.

Оце такі справи. Як на мене, досить непогано як для першого разу в Ірпені. І директор ринку, і лейтенант Зелений погодились на „подальшу співпрацю”. По ринку швидко поширились розповіді про подію. Наступного року, врахувавши всі недоробки, зробимо краще. А дід сказав, що тепер нам спалять хату.

Джерело: pryroda.in.ua/brilliantgreen

Читайте також:

Схожі статі:

• Акції по сприянню охоронні первоцвітів 5 березня
• В Україні починається операція “Першоцвіт (анонс прес-конференції)
• Екологічні дружинники хочуть залучити владу Криму до охорони первоцвітів
• Купил букет – уничтожил лес
• Уже продають проліски!