Наприкінці минулого року відомчі, обласні та республіканські ЗМІ оприлюднили повідомлення про наміри Херсонського морського торгового порту (ХМТП) здійснити до 2015 року розширення своєї території за рахунок спорудження нових потужностей на лівому березі Дніпра.

Презентуючи цей проект представники порту, Міністерства транспорту України, окремі народні депутати всіляко підкреслювали, що ХМТП повністю використав свій потенціал, переробляючи 4 млн. тонн вантажів на рік, і єдиний шлях подальшої розбудови потужностей – це по суті будівництво нового порту на лівому березі.

При цьому тут планується розмістити не тільки термінали для зберігання та відвантаження лісу, обробки сипучих вантажів та контейнерів, а й планують збудувати термінал по накопиченню, зберіганню і відвантаженню біоетанола потужністю 110 тис. тонн на рік, який буде вироблятися у Черкаській області. Саме для забезпечення обробки цього вантажопотоку буде здійснено будівництво дороги із залізничною колією через плавні довжиною 12.5 км та реконструкція вантажної залізничної станції Цюрупинськ.

Презентуючи новий проект, зацікавлена сторона обґрунтовувала його доцільність не тільки бізнесовими інтересами, але й тим, що така схема розвитку порту дасть можливість значно покращити екологічне становище у м. Херсон – за рахунок зменшення щільності викидів від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. І ні пари з вуст наскільки воно погіршиться у Цюрупинську, яку шкоду довкіллю Лівобережжя та його тваринному світу завдасть це будівництво.

На жаль, відповідей на це від Державного управління екології громадськість досі не почула. Політику невтручання в суть питання проводять і Цюрупинська райдержадміністрація, і Цюрупинська міська рада. Хоча, використовуючи надані їм повноваження, саме органи районної виконавчої влади та місцевого самоврядування є суб’єктами екологічної експертизи, а згідно ст. 23 Закону України „Про екологічну експертизу”, саме вони координують діяльність всіх суб’єктів екологічної експертизи та інформують населення про цю роботу.

Можливо ХМТП дійсно потребує свого подальшого розвитку, але мимоволі виникає ряд запитань: як бути з вимогами Рамсарської Конвенції, ратифікованою Україною, щодо подальшої долі водно-болотних угідь? Та як заплановане будівництво співвідноситься зі створенням Нижньодніпровського національного природного парку, заручниками яких екологічних ризиків стане населення Цюрупинська та оточуюче природне середовище?

За матеріалами прес-служби Херсонської обласної організації ПЗУ

Читайте також:

Схожі статі:

• Террор продолжается
• Національний парк чи ЛЕП?
• За захист земель своєї громади 59-річний сільський голова півроку сидить в СІЗО
• Березки в ноги не поклонятся
• Таврійський край, степовий розмай…