Енергетичні пріоритети Мохника або Чи тим займається Мінприроди?

Енергетичні пріоритети Мохника або Чи тим займається Мінприроди?21 березня прес-служба Мінприроди розповіла Україні про чергову публічну зустріч Міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника. Міністр спілкувався з керівництвом компанії Shell – віце-президентом з розвідки і видобування, головою компанії «Шелл» в Україні Грехемом Тайлі. Розмовляли про актуальні питання розвитку енергетичного сектору України, технологічну безпеку, захист довкілля, зачепили тему вдосконалення законодавства у сфері нетрадиційних вуглеводнів.

Звичайно, тема активності голландського інвестора дуже актуальна для громадськості. Навколо сланцевого газу велися як внутрішні, так і зовнішні війни. Наголошували на окремій зустрічі з даної тематики й екологічні активісти на аудієнції з Міністром 5 березня. Та чи не надто багато уваги екологічне відомство приділяє питанням сланцевого газу? 

Не сланцевим газом єдиним

Персоналія Андрія Мохника екологічній спільноті до моменту призначення його очільником Мінприроди була фактично невідома. Депутат від ВО «Свобода», який політичну активність в основному супроводжував боротьбою з русифікацією та комуністичною символікою, став як мінімум здивуванням для екологічної громадськості. Варто зауважити, що останні надавали критерії для посади міністра екології, але претендента між собою так і не узгодили.

Давайте розглянемо, чим «публічно» (маємо на увазі зустрічі, офіційно висвітлені на веб-сайті Мінприроди) займався Андрій Мохник останні три тижні.

28 лютого – перша робоча нарада. Особливих акцентів з пріоритетів діяльності не розставлено.

5 березня – зустріч з представникам екоспільноти. Акценти на боротьбі з корупцією, проведенні люстрації. Обіцянки у проведенні тематичних зустрічей на тему змін клімату, сланцевого газу, природно-заповідного фонду та діяльності екоінспекції.

6 березня – зустріч з представниками ЄБРР. Акценти на проектах в Чорнобильській зоні та фінансуванні проекту «Укриття», збереження стабільності у функціонуванні Держатомрегулювання України, підтримка ядерних проектів в Україні.

7 березня – зустріч з Американською торгівельною палатою, представниками компаній Shell, Chevron та ExxonMobil. Акценти – актуальність питання розвитку енергетичного сектору, розвиток нормативно-правової бази щодо розподілу продукції.

7 березня – зустріч з Тетяною Чорновол на тему боротьби з корупцією.

13 березня – зустріч з представниками «Шеврону». Акценти – дотримання підписаних угод, дотримання екологічних норм при діяльності компанії, пропозиція оглядового візиту до США на місця добування сланцевого газу.

18 березня – зустріч з представниками Організації з розвитку нових енергетичних та промислових технологій (НЕДО). Акценти – продаж одиниць установленої кількості, «зелені» інвестиції.

19 березня – громадськість обговорила проблеми розвитку природоохоронної галузі БЕЗ Міністра. Був присутній помічник. Акценти немає змісту вказувати.

20 березня – зустріч з американською делегацією на чолі з Головою бюро глобальних енергетичних ресурсів Держдепу США. Акценти – сланцевий газ.

21 березня – зустріч з керівництвом Shell. Акценти зрозумілі – сланцевий газ, розподіл продукції, дотримання екологічних норм.

21 березня – зустріч з надзвичайним послом Японії. Акценти – ядерна енергетика, досвід Фукушіми, залучення японських інвестицій до екологічного бізнесу.

Отже, з 11 офіційних зустрічей та переговорів – 7 на тему сланцевого газу та ядерної енергетики. У Міністра енергетики Юрія Продана тематика зустрічей дуже схожа, до речі.

Сланцеве питання міністра

Вперше про сланцевий газ на широку публіку Андрій Мохник заговорив в ефірі передачі «Свобода Слова» на ICTV у жовтні 2013 року. Хоча ВО «Свобода» того часу стояла в активній боротьбі проти добування сланцевого газу (яка співпадала в основному з напрямками піару «Газпрому»), Мохник наголосив на однозначній позиції партії «за енергетичну незалежність України», в тому числі за рахунок добування сланцевого газу, наперекір попередньої заяви Ірини Сех проти добування нетрадиційних вуглеводнів. На тому ж ефірі Андрій Мохник акцентував, що саме завдяки позиції «Свободи» компанії Шелл і Шеврон звернули увагу на екологічну складову діяльності, зокрема на впливі на довкілля, проблемі відходів від процесів розвідки і добування та можливому забрудненні української території. За екологічною складовою нинішній міністр перейшов до питання розподілу продукції, за яким, зі слів Мохника, стоїть чимала корупційна складова.

Є й інші інтерв’ю Андрія Мохника, де він говорив про енергетичну незалежність країни. Зокрема, виданню ipress.ua, де він наголошував на тих же питаннях, що й в ефірі «Свободи слова» – екологічний вплив, розподіл продукції, корупційна складова угод. Риторика у Мохника все ж була м’яка, на відміну від його колеги Ірини Сех, яка буквально погрожувала заборонити діяльність Шеврону в Україні. Таку різнобічність у поглядах в межах однієї партії щодо пріоритетних питань можна назвати «партійною шизофренією».

Власне, ці ж пріоритети неодноразово повторювалися Мохником у інтерв’ю виданню «День» (від 22 березня 2013 року), «Франко Times» (9 жовтня 2013 року).

Кво вадіс, пане міністр?

Звичайно, чималий акцент у діяльності міністра на питаннях сланцевого газу викликаний багатьма факторами – і риторикою партії, і буйністю громадськості, і привабливими бізнес-інвестиціями в економіку країни. Проте, не пройшло й півроку з рішення РНБО від 15 жовтня 2013 року щодо незадовільної діяльності Мінприроди. Тоді відомство під керівництвом Клюєва та Януковича поставило політичну двійку Проскурякову – за провал програми моніторингу за станом навколишнього природного середовища та у сфері поводження з відходами.

Можливо, новому міністру варто таки зайнятися справді актуальними для довкілля питаннями, а не шліфувати добре відомі теми?

Джерело: ecopoglyad.com

 
Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!