Чи стане урочище Буркут нацпарком?

Чомусь в нашій країні всі корисні справи робляться після того, як «припече». Так було і з лісовими пожежами 2007 року на Херсонщині. 10 000 га 50-ти літньої сосни згоріло – президент приїхав і сказав створити національний парк. Справа безперечно корисна, навіть дуже, та хіба ж не можна було цьому запобігти? Та й з національним парком щось чиновники не дуже квапляться, бо зайняті – будують дачі в заповідниках.

А тим часом унікальна природа Херсонщини внаслідок браконьєрських дій дедалі занепадає. Зникають дикі звірі, птахи, рослини.

На даний момент, на Україні рідко де зустрінеш таку унікальну природу як в урочищі Буркути (Голопристанський район), проте її унікальність нікого крім селян і не турбує.

Вже більше як двісті років Буркути представляють собою невеличкий мальовничий хуторок, який з 1926 року визнано державним заповідником.

Трохи пізніше урочище стало філіалом заповідника Асканія-Нова, але на відмінну від рукотворного асканійського дендропарку цієї території рука людини не торкнулася, тут немає жодного штучно насадженого дерева чи куща, тому науковці називають це місце справжньою оазою Нижньодніпровських плавнів та ідеальним місцем для зеленого туризму

З найвищих піщаних кучугур відкривається панорама на найбільші в Європі пустельні піщані ландшафти, які постійно поєднуються з найстарішими в Європі озерами, лісами та болотами. Загальна площа урочища становить 12 000 га.

Буркути являються територією, на якій найкраще з усього Нижнього Дніпра збереглися піщані кучугури з типовим рослинним та тваринним світом, з великою кількістю рідкісних рослин, грибів та тварин. Найбільші природні масиви стародавніх березових лісів України залишились та знаходяться саме на території урочища. Значна кількість видів рослин є цінними лікарськими. На території Буркут відмічено 52 види рослин, грибів, лишайників та тварин, що занесені до світового Червоного списку, європейського Червоного списку, Червоної книги України та Червоної книги Херсонської області . Зустрічається 3 рослинних формації, що занесені до Зеленої книги України та ресурси природних деревних порід, частини яких використовуються як лікарська сировина. Тут росте безліч глоду, шипшини, терену, різноманітні види мохів. Територія заповідника є місцем розмноження для диких кабанів, косуль, зайців, вовків, лисиць, фазанів, куропадок, лелек та ін. В 1935 році в Буркути з заповідника Асканія-Нова було направлено групу з 47 оленів. До 1952 року в Буркутах малося в наявності більше ніж 100 оленів, яких вдалося привчити до випасання на неогороджених пасовищах. Навіть звичайні верби тут живуть набагато довше, ніж де-інде. В Буркутах зустрічаються верби, які в діаметрі досягають 10 метрів!

Та всієї цієї краси скоро може просто не стати. Декілька років тому до села проклали нову асфальтовану дорогу. Почалася масова випилка навколишніх лісів. Лісництво, якому належать ці землі за підробленими документами намагається передати територію в приватні руки.

Виходить так, що в нашій державі президент «не указ», а створення національного парку - пусті балачки, бо незабаром крім дач високо посадовців пустого степу або горілого лісу охороняти не буде що…

Микола Гаркуша

Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!